Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області звертається з питанням щодо можливості виправлення технічної помилки при проведенні закупівлі : «Будівництво автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівкавід с. Лобойківка до межі Дніпропетровської області, транспортна розв'язка в двох рівнях на км 21+900, Дніпропетровська область (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)». При створенні оголошення в електронній системі закупівель помилково визначена протяжність 1062 м. В експертному звіті по даному об’єкту вказана протяжність 1620 метрів. Учасниками закупівлі надані пропозиції у відповідності з технічним завданням тендерної документації, де передбачено обсяги робіт в незалежності від протяжності, укладений договір з переможцем відкритих торгів. Яким чином можливо виправити технічну помилку, що виникла?

Відповідь

03.08.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6770 / 7092

ДоБрого дня. У ч.4.ст.41 ЗУ"Про публічні закупівлі"визначені віпадки, коли ціна договору може відрізнятись від ціни пропозиції переможця, а саме:  у разі визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;  у випадку перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Досить поширений випалок, коли у результаті аукціону пропозиція переможця за одиницю товару визначається у гривнях та копійках з декількома десятовими знаками(наприклад 25000грн- ціна пропозиції, кількіть товару-78од., ціна за од.-267,094грн.). Я так розумію, що одразу ж можна укласти договір на зменшену суму(267,09*78=24999,78грн).При реєстрації договору у органах ДКСУ казначеї перевіряють на відповідність звіту про результати проведення закупівель, який до речі формується системою автоматично, та ціни договору. Звіт сформується із ціною пропозиції переможця, а не зменшеною ціною. Питання: чи може відрізнятися у такому випадку сума звіту та ціна договору?

Відповідь

23.10.2021

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

6767 / 7032

ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Товариство) як підприємство, яке займає монопольне становище основним предметом діяльності якого є надання споживачам м. Києва та Київської області послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, звертається з питання надання роз’яснень відносно закупівлі послуг споживачами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів. Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання послуг споживачам, нежитлові приміщення яких знаходяться у житлових багатоквартирних будинках. На виконання вимог Закону № 2189-VIII, постановою КМ України від 05.07.2019 № 690 затверджено «Правила надання послуг..» (далі – Правила № 690) і типові договори. Проте, жодна з типових форм не може застосовуватись до організацій, які здійснюють закупівлю, оскільки не враховує особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII). Маємо наголосити, що на території м. Києві значна кількість споживачів послуг (замовників), що підпадають під дію Закону № 922-VIII, мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. У деяких випадках кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень. Як приклад до таких замовників можна віднести Управління культури, Управління освіти, територіальні підрозділи Національної поліції, тощо). До набрання чинності нового Закон № 2189-VIII такі споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні). Проте, із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII такі споживачі вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремий договір, оскільки типові форми договорів, затверджені постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, не передбачають укладання одного договору на декілька об’єктів водокористування. Це призводить до збільшення часу та затрат на їх оформлення як Замовником так і Товариством (учасником). Просимо надати роз’яснення чи можливо для спрощення, пришвидшення здійснення процедури закупівлі послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, ефективного укладання договорів, їх супроводження, оформлення первинних та підтвердних документів, реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, укладати між замовниками (споживачами послуг) та Товариством (учасником) один договір на закупівлю послуг з централізованого водопостачання по всім приміщення одночасно, які знаходяться у власності (користуванні) замовника? Чи обов’язково закупівлю у такому випадку здійснювати по лотам? Просимо надати детальне роз’яснення з цього питання та алгоритм дій для замовників які здійснюють закупівлю для укладення договору на надання послуг з централізованого водопостачання у Товариства (учасника). Офіційний запит у вкладенні додається.

Відповідь

11.06.2020

Запитання Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою

Розширений перегляд

6767 / 7293

Просимо Вас надати роз’яснення з такого питання: Чи зобов'язаний Замовник, на виконання вимог пункту 9 частини першої статті 17 Закону 922-VIII та пункту 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV відхилити тендерну пропозицію учасника – юридичної особи, якщо у ЄДР інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” надана не в повному обсязі (наприклад, відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника), а можливість її доповнити - відсутня? (більш детально питання викладене в додатковому матеріалі)

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06, який містить інформацію щодо відхилення тендерної пропозиції.

При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.

Поряд з цим, в листі Міністерства юстиції України від 23.04.2020 № 3887/8.4.4/32-20 за посиланням:

https://minjust.gov.ua/files/general/2020/04/24/20200424115843-80.pdf міститься інформація щодо подання документів для встановлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та дати, з якої у юридичної особи виникає обов’язок подавати держаному реєстратору документи для встановлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до Мін’юсту.

31.07.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6765 / 7217

Доброго дня Підкажіть будь-ласка, чи діють рамкові угоди, що укладені замовником до 19.04.2020, та якими нормами законодавства регулюється виконання таких рамкових угод (редакцією Закону України "Про публічні закупівлі" , яка діяла до 19.04.2020 або редакцією закону чинною на поточний момент) Та, чи правомірні дії замовника щодо укладання договору про закупівлю за рамковою угодою, укладеною до 19.04.2020, а також оголошення відборів за рамковими угодами та направлення запрошення учасникам подати пропозиції щодо укладання договору ро закупівлю за рамкова угодою, укладеною до 19.04.2020.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – нова редакція Закону) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Разом з тим Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону рамкова угода – правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.

Водночас Порядок укладання і виконання рамкових угод, затверджений наказом Мінекономіки від 15.09.2017 № 1372, (в редакції, що діяла до дня набрання чинності наказу Мінекономіки від 15.04.2020 № 709) (далі – Порядок) установлював особливості укладання і виконання рамкових угод відповідно до Закону.

При цьому відповідно до пункту 6 Порядку рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та цим Порядком.

Поряд з цим частиною першою статті 202 ЦКУ визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, відповідно до частини другої статті 11 Закону підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

При цьому частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).

У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.

Ураховуючи, що така вказівка в новій редакції Закону відсутня, дія Закону не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери публічних закупівель, які виникли до набрання чинності нової редакції Закону, у тому числі на правовідносини, які стосуються виконання рамкових угод, укладених відповідно до вимог Закону та Порядку.

Отже, проведення відборів (конкурентних відборів), укладення договорів про закупівлю та вчинення суб’єктами сфери публічних закупівель інших дій за рамковими угодами, укладеними відповідно до вимог Закону та Порядку, здійснюється в порядку, що діяв до введення в дію нової редакції Закону, протягом строку, на який укладено рамкову угоду.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення громадянина

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2