|
|
31.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня
Підкажіть будь-ласка, чи діють рамкові угоди, що укладені замовником до 19.04.2020, та якими нормами законодавства регулюється виконання таких рамкових угод (редакцією Закону України "Про публічні закупівлі" , яка діяла до 19.04.2020 або редакцією закону чинною на поточний момент)
Та, чи правомірні дії замовника щодо укладання договору про закупівлю за рамковою угодою, укладеною до 19.04.2020, а також оголошення відборів за рамковими угодами та направлення запрошення учасникам подати пропозиції щодо укладання договору ро закупівлю за рамкова угодою, укладеною до 19.04.2020.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – нова редакція Закону) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону рамкова угода – правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Водночас Порядок укладання і виконання рамкових угод, затверджений наказом Мінекономіки від 15.09.2017 № 1372, (в редакції, що діяла до дня набрання чинності наказу Мінекономіки від 15.04.2020 № 709) (далі – Порядок) установлював особливості укладання і виконання рамкових угод відповідно до Закону.
При цьому відповідно до пункту 6 Порядку рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та цим Порядком.
Поряд з цим частиною першою статті 202 ЦКУ визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, відповідно до частини другої статті 11 Закону підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
При цьому частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка в новій редакції Закону відсутня, дія Закону не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери публічних закупівель, які виникли до набрання чинності нової редакції Закону, у тому числі на правовідносини, які стосуються виконання рамкових угод, укладених відповідно до вимог Закону та Порядку.
Отже, проведення відборів (конкурентних відборів), укладення договорів про закупівлю та вчинення суб’єктами сфери публічних закупівель інших дій за рамковими угодами, укладеними відповідно до вимог Закону та Порядку, здійснюється в порядку, що діяв до введення в дію нової редакції Закону, протягом строку, на який укладено рамкову угоду.
|
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Вважаю дискримінаційними вимогами Замовника публічних закупівель щодо володіння Учасником досвіду виконання аналогічних договорів, які не дозволяють приймати участь у відкритих торга щойнозареєстрованим суб'єктам господарювання , та змінившим вид діяльності , або номенклатуру (сорт, марку) продукції постачання. 2. Дискримінаційними вважаю також вимоги Замовника подання якісних документів з результатами лабораторних досліджень на товар, що пропонується до постачання з вимогою наявності товару на складі вже на час торгів (товар планується до постачання і знаходится у виробника, або іншого суб'єкта господарювання) Таким чином обмежується коло учасників публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді надані у запитах №№ 229/2016 і 67/2019, з якими пропонуємо ознайомитися, за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b04d041b-6b67-4a5f-bcc9-c961df07f3ff&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47129a99-ec11-458c-8a1c-cac07c8329c9&lang=uk-UA
|
|
|
22.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може Замовник за результатами проведення спрощеної закупівлі/відкритих торгів укласти договір із Переможцем в іншій редакції ніж та, що була оприлюднена разом з оголошенням про закупівлю/у складі тендерної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій.
При цьому відповідно до частини третьої статті 14 Закону в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація.
Згідно з абзацом другим частини п’ятнадцятої статті 14 Закону договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.
Разом з тим частиною другою статті 22 Закону передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Поряд з цим відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Крім того, поняття “тендерна пропозиція” та “пропозиція учасника спрощеної закупівлі” наведено у пунктах 24 та 32 частини першої статті 1 Закону.
Ураховуючи викладене, у разі визначення замовником переможця за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції, яка визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, між ними укладається договір про закупівлю саме відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі та тендерної пропозиції/пропозиції переможця, крім випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
|
|
|
21.11.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Під час планування закупівель на наступний рік є потреба придбання товару за одним кодом ДК 021, але на різні суми, залежно від виробничої необхідності підприємства.
Чи буде це вважатися порушенням п.6 Особливостей та вказувати на поділ предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкритих торгів, якщо спочатку будуть закуповуватися нагальні потреби сумами у відповідності до п. 11 Особливостей (до 100 тис. грн.), а потім оголошені процедури закупівель відповідно до чинного законодавства України?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо скорочення підстав; щодо форми і змісту обгрунтування),розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Відповідно до пункту 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).
Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
Згідно з абзацом третім пункту 17 Особливостей забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених цими особливостями.
Відповідно до підпункту 1 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом 5 Особливостей.
Відповідно до пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами). При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Слід зазначити, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Порядок проведення відкритих торгів, визначений Особливостями, передбачає скорочені строки проведення процедури закупівлі (орієнтовно може становити 20 днів) та спрощення вимог до учасників процедури закупівлі. Альтернативою для закупівлі товарів є використання електронного каталогу.
Виходячи з пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень,замовником товарів, робіт і послуг без застосування електронної системи закупівель, шляхом укладання прямих договорів, здійснюється за наявності підстав, які мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими. Обґрунтування має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, що готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Такою підставою, зокрема, є випадок, коли існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів.
Крім цього, згідно з підпунктом 8 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону. Відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Згідно з частиною другою статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
23.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
17.11.20202 р. були прийняті зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), якими встановлено процедури реорганізації органів місцевого самоврядування базового та субрегіонального (районного) рівня, обумовлені змінами у адміністративно-територіальному устрої України.
На підставі цього Закону у власність територіальних громад, території яких визначені розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. (далі – «сформовані громади») мають бути передані за місцем знаходження (див. п. 6-1, п. 6-2, абз. 4 п. 10 розділу 5 Закону):
1) нерухоме майно, титульним власником якого були територіальні громади, території яких включено до складу сформованих громад, а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг);
2) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих територіальними громадами, що увійшли до складу сформованих громад;
3) нерухоме майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад районів (тобто титульним власником якого є районні ради), а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг) – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України;
4) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих районними радами, – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.
Значну частину перелічених вище об’єктів та права засновників відповідних комунальних закладів (підприємств, установ) необхідно передати сформованим територіальним громадам до 01.01.2021 р., оскільки з цього моменту районні ради та ради розформованих територіальних громад не матимуть права здійснювати видатки на їх утримання.
Зважаючи що зміни до Закону набули чинності лише 06.12.2020 р., зараз сільські, селищні та міські ради, а також районні ради, перші вибори у яких відбулися 25.10.2020 р., тільки розпочали процедури передачі та переоформлення прав на відповідне майно. У зв’язку із чим виникає низка запитань, пов’язаних із забезпеченням енергоносіями, харчуванням та іншими необхідними товарами та послугами комунальних закладів, установ та організацій, в умовах одночасної зміни назви, підпорядкування таких юридичних осіб, а також заміни розпорядників необхідних для закупівель коштів та початком нового бюджетного періоду. Зокрема:
у якому порядку треба вносити інформацію про зміну назви та органу управління, до якого належить комунальний заклад, установа чи підприємство, до електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 23.03.2018 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07
Крім того, пропонуємо ознайомитись з відповіддю на запит № 128/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb4efc41-786d-49e8-9dce-cdef3f0c0170&lang=uk-UA
Водночас вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи, оператор авторизованого електронного майданчика, зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом.
Своєю чергою, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО” та оператора авторизованого електронного майданчика.
|