|
|
10.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Виникла потреба в закупівлі природного газу для опалення приміщення яке повністю здається в оренду. Самі ми споживачами природного газу не являємося. Бюджетних призначень не маємо. Укладати договір як орендодавець на постачання природного газу будемо ми з постачальником.
Сплата за спожитий газ буде виключно за кошти відшкодування отриманого від орендарів.
В ДКСУ нам пояснили що ми будемо сплачувати з КЕКВ 0000, тому що не маємо своїх касових видатків.
Чи являється такий договір придбання природного газу предметом закупівлі в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? Чи потрібно проводити процедуру закупівлі через ПРОЗОРРО або напряму заключити договір з постачаючою орнанізацією.
Чи можливо зебезпечити фактичну потребу у здійсненні закупівлі без відповідних бюджетних асигнувань на момент проведення процедури закупівлі?
Після укладання такого договору ми не будемо реєструвати ні юридичні ні фінансові зобовязання, а сплачувати з відшкодованих коштів.
Просимо надати роз'яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить питання взяття бюджетних зобов’язань.
Разом з тим, згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Так,відповідно до пункту 7 Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування.
Тому з питань реєстрації договорів без відповідних бюджетних асигнувань рекомендуємо звернутись до казначейської служби.
|
|
|
11.08.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Слава Україні! Доброго дня.
Нашим підприємством укладено договір про постачання природного газу. Договір оприлюднено згідно з законодавством, оплата витрат на постачання природного газу проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету.
Постачальник надає знижку ціни на обсяг природного газу, використаного з 01.05.23 по 31.05.23, про що повідомляє в листі, сторонами укладано додаткову угоду, де зафіксована ціна зі знижкою за 1000 куб. метрів газу у період з 01.05.23 по 31.05.23. без зміни обсягів постачання природного газу та загальної суми договору, а далі діє ціна, яка була узгоджена при підписанні договору. Підписана сторонами додаткова угода не оприлюднена в зв’язку з тим, що надана тимчасова знижка не є істотною зміною умов договору. Знижки постачальник надає що місяця в зв’язку з коливанням цін на ринку природного газу. Постачальник в первинних бухгалтерських документах, які фіксують факт проведення господарської операції, вказує ціну за одиницю згідно умов договору (первинну) та виділяє суму знижки.
При реєстрації вище вказаного договору в електронних засобах Казначейської служби України виникли зауваження що до факту надання тимчасової знижки ( як неприйнятне для тендерної документації явище) . Наполягають, що це не знижка на ціну, а зміна ціни, а значить згідно нової ціни треба перерахувати весь обсяг вказаний в договорі, змінити загальну суму договору, і додаткову угоду оприлюднити в кожному випадку надання такої знижки.
Питання:
1.Чи може КП КМР «Міський спецкомбінат» скористатися наданою постачальником знижкою?
2. Чи потрібно підприємству вносити надану постачальником знижку ціни додатковою угодою як зміна ціни, а саме: «…. істотні зміни в умови договору як погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, роб іт і послуг), у тому числі у оазі коливання ціни товару на ринку….» і оприлюднювати цю додаткову угоду? Як що так, чи можемо в одній додатковій угоді від поточної дати викласти всі попередні зміни ціни та оприлюднити на платформі Прозоро?
З повагою. Головний бухгалтер Булаєнко Вікторія
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю"(Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та у запиті № 134/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a46ffe7-9f3c-4854-9cfa-8f6a34e03e56&lang=uk-UA
При цьому будь-які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
13.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підскажіть, будь ласка, чи відносяться ліцензійні договори з Державною організацією "Українське агенство з авторських та суміжних прав" (що є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" і надає театру дозвіл (невиключну ліцензію) на постановку та публічне виконання творів на території України та виплачує авторам авторську винагороду (роялті)) до договорів у розумінні Закону "Про публічні закупівлі"? Тобто чи необхідно використовувати процедури закупівель для об'єкта права інтелектуальної власності/публікувати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ в залежності від суми закупівлі, або такі договори не відносяться до договорів в розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5 статті 3 Закону, а для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним.
Отже, замовник у розумінні Закону здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом у разі якщо:
1. Замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг.
2. Товари/роботи/послуги, які є предметом закупівлі не містяться у переліку випадків, на які не поширюється дія Закону.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
Поряд з цим про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
28.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником Відділом освіти, культури, туризму, сім'ї, молоді та спорту Піщівської сільської ради за результатами переговорної процедури закупівлі укладено договір закупівлі електроенергії на 2021 рік від 25.01.2021 року на суму 187500,00 грн. 01.03.2021 року на баланс Відділу освіти, культури, туризму, сім'ї, молоді та спорту Піщівської сільської ради рішенням Піщівської сільської ради передано заклади культури Піщівської сільської ради. Відповідно виник обов'язок з утримання закладів культури, в тому числі потреба забезпечити постачання електроенергії закладам культури, яка не могла бути передбачена раніше. На закупівлю електроенергії закладам культури додатково виділено 34000,00 грн. Прохання надати роз'яснення щодо закупівлі електроенергії для закладів культури на суму 34000,00 грн. на 2021 рік з урахуванням того, що протягом 2021 року вже укладений договір на закупівлю електроенергії, яким не передбачено закупівлю електроенергії закладам культури.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
Водночас питання щодо вартісних меж та пов'язаних з цим способів закупівлі розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
|
|
|
29.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з перемогою державної організації у процедурі закупівлі виник ряд запитань, просимо надати на них відповідь:
1. Чи може державна організація для виконання робіт залучити субпідрядника, якого зазначила в своїй тендерній пропозиції, без проведення публічної закупівлі?
2. Чи правильно буде залучити субпідрядника шляхом укладення прямого договору без врахування вартісних меж, встановлених ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)?
3. Якщо державна організація є замовником в розумінні Закону, чому для залучення субпідрядника не застосовується ч.1 ст.3 Закону?
4. Чи взагалі підпадає під дію ЗУ «Про публічні закупівлі» укладення договору, предметом якого є залучення субпідрядника державною організацією?
5. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. У відповіді на запит №1101/2020 Вами було зазначено, що у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем.
Просимо роз’яснити поняття «придбання» у розумінні Закону. Коли залучення субпідрядника не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, а коли передбачає?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, аналогічна відповідь міститься у запиті 1101/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15b7f331-3100-462b-b6ff-e0002424f90f&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|