|
|
15.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.Відповідно до ч. 9 ст. 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Просимо надати відповідь, чи може замовник вимагати виправлення помилки учасника шляхом надання ним документу для підтвердження кваліфкритерію, що учасником в ТП було не надано? Звертаємо увагу, що ваша відповідь https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA&fbclid=IwAR1nWAJDzHYuzJuwPDLy1WbAEe020IP2Esv0nqG6_kvtrDaCpw_cAhm6cUI інформації щодо нашого питання не містить.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 800/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA та є вичерпною.
|
|
|
22.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, вас турбує ДП "ЛУГАНСЬКСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ". Наше підприємство знаходиться в скрутному становищи, у зв'язку із стрімким ростом цін на природний газ.
Ми є державним підприємством, що є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", але не є бюджетниками (використовуємо кошти від своєї господарської діяльності). У листопаді 2021 року розпочали процедуру відкритих торгів на придбання природного газу на 2022 рік. Було подано 4 пропозиції. На сьогодні, у зв'язку зі стрімким зростанням ціни на природний газ 3 учасники відмовилися від підписання договору, а 1 учасника дискваліфіковано за невідповідність тендерної пропозиції тендерній документації. 21.12.2021 оголошено нові відкриті торги. Кінцевий строк подання 00:00 06.01.2021.
Продовжити дію минулого договору на 20 % не має сенсу, тому, що по спрощеній процедурі у нас була закупівля тільки на грудень 2021 р.
В зв'язку з вищенаведеним, на січень 2022 року ми залишаємося без постачальника природного газу. Також, ми розуміємо, що в зв'язку з тим, що ми не є бюджетною організацією, на ПОН природного газу ми не потрапляємо.
Просимо дати пораду по вирішенню даного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” розміщеного на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06.
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
11.02.2022
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно частини 4 п.5 ст.3 Закону №922, дія Закону не поширюється, якщо предметом закупівлі є оренда нерухомого майна. В договорі на оренду нерухомого майна передбачена сплата орендодавцю забезпечувального депозиту, який повертається після закінчення строку договору оренди. Прошу надати відповідь стосовно поширення дії Закону щодо сплати забезпечувального депозиту, передбаченого договором оренди нерухомого майна, чи треба публікувати цю оплату та за яким кодом класифікатору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині 5 статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Своєю чергою, у разі якщо предметом закупівлі є, зокрема придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
22.09.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Чи має підприємство включати единий податок у розмірі 5% у склад Договірної ціни на Договорі підряду.
Отже згідно ДСТУ Б Д. 1. 1-1:2013 п. 5.8.3 до враховуються податки, збори, обов'язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва.
Так саме це прописано у п. 6.2.3 та п. 6.2.13
У програмному комплексі АВК всіх редакцій розрахунок договірної ціни завершується включенням єдиного податку до складу договірної ціни.
Органом фіскального контролю оскаржено включення єдиного податку 5% до складу договірної ціни з посиланням на тотожність єдиного податку та податку на прибуток. Таким чином орган фінансового контролю вважає що, єдиний податок не належить до витрат, пов'язаних з виконанням робіт, та є таким, що належить до сплати безпосередньо платником такого податку.
Прошу роз'яснити, чи враховувати єдиний податок 5% у складі договірної ціни, а якщо ні, то за рахунок яких коштів сплачувати даний податок. Отже складення цінової пропозиції регламентований процес та не передбачає ніяких дій, що суперечать законодавству України.
З повагою, та сподіванням на скорішу відповідь
Морозан Владіслав
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас договірна ціна складається учасником з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 06.03.2019 № 227 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
|
19.11.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
28.11.2019року КАТП 1728 були оголошені торги на закупівлю транспортного засобу. Електронною системою визначений кінцевий термін подання тендерних пропозицій 13.12.2019 21.00., початок акціону 16.12.2019 року 12.47. До акціону електронною системою допущено два учасника. Після проведення аукціону було з'ясовано, що в системі відсутні тендерні пропозиції обох учасників. Тендерна пропозиція одного з учасників з'явилась в системі 16.12.2019 о 17.27. Тендерним комітетом ця пропозиція не була взята до розгляду і прийняте рішення про відміну торгів з підстав п.4 ч.1 ст.31 ЗУ "Про публічні закупівлі". Чи були правомірні наші дії? Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції, яка діяла до 19 квітня 2020 року, (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися було визначено статтею 31 Закону
При цьому рішення приймаються замовником самостійно.
Крім цього, зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|