Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 07.02.2017  № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb  та від 30.12.2016  № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3684c95f-de89-456f-a7fd-a72d8dede6ba&lang=uk-UA

У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.

Водночас, оскільки на подібні питання відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b835ad10-b7e1-4232-b36c-a43bbf0c9c27&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35cd651a-7c64-4b21-8a7a-e483ce23f894&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

При цьому інформація щодо алгоритму здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій міститься в листі від 05.08.2016 № 3302-06/ 24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 784/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62d76ec5-cc8c-4037-897b-b0c484774872&lang=uk-UA

Разом з цим, згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.

Перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 24 Закону.

Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону визначено, що забезпеченням тендерної пропозиції є надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.

Відповідно до частини першої статті 560 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Поряд з цим статтею 568 ЦК України визначено, що зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється зокрема у разі закінчення строку дії гарантії, відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.

Таким чином, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону, замовник керується положеннями ЦК України та у  залежності від суб’єкта, який виступає гарантом, відповідними актами законодавства, які регулюють відносини виконання та припинення таких гарантій.

Так, зокрема порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі – Положення).

Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 563/2017 відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням

http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c6817864-1d0c-44f6-b10b-b299fa82371a&lang=uk-UA