|
|
17.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
питання щодо застосування КЕП учасником:
1. з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений електронний підпис (або кваліфікований електронний підпис) учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі . в Тендерній документації присутня зазначена вимога. чи відноситься відсутність КЕП учасника на тендерній пропозиції до помилок, які Замовник має дати можливість учаснику виправити?
2. у разі, якщо на тендерну пропозицію учасника накладено КЕП не тієї особи, щодо якої надано документи про повноваження, чи має Замовник зазначати це в повідомленні про усунення недоліків і давати учаснику 24 години на виправлення цього? виправлення в цьому випадку має бути у вигляді дозавантаження в систему документу, що підтверджує повноваження особи, яка накладала КЕП?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1562/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком
|
|
|
04.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пункт 6 частини 1 статті 17 Закону
Службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
У Переможця Замовник вимагає довідку Міністерства внутрішніх справ України.
Питання перше:
У випадку представництва повноважень за довіреністю (тобто, якщо пропозиція підписана не керівником, а іншим працівником за довіреністю) на кого необхідно надати цю довідку: лише на того, хто фактично поставив підпис, чи на двох: і на того, хто фактично підписав і + на керівника, який видав довіреність?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Водночас ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
Отже, замовник самостійно у своїй тендерній документації зазначає інформацію про спосіб підтвердження учасниками підстав, встановлених статтею 17 Закону.
Також зазначаємо посилання на актуальну статтю ресурсу Prozorro Інфобокс, що містить інформацію з порушеного питання : https://infobox.prozorro.org/articles/shcho-robiti-pislya-peremogi-v-aukcioni
|
|
|
23.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою неухильного дотримання Закону України «Про публічні закупівлі» в частині вірного планування закупівель у 2021 році та з урахуванням Закону України «Про нотаріат» в тому числі правової позиції Нотаріальної палати України від 10.06.2020 (https://npu.ua/news/publ-zakupivli/), просимо вас надати чіткі роз’яснення щодо закупівель нотаріальних дій.
Зауважимо, що частиною першою статті 3 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Разом з тим, частиною четвертою статті 3 Закону України «Про нотаріат» визначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності».
Стаття 34 Закону України «Про нотаріат» визначає перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси. Оплата вчинених нотаріальних дій приватним нотаріусом фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат», а у разі вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (частина перша статті 19 Закону України «Про нотаріат»).
В свою чергу, Концерн уважно ознайомився із попередньо опублікованими роз’ясненнями щодо аналогічних за змістом запитів стосовно закупівель нотаріальних послуг у розділі «Консультації з питань закупівель», а саме:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5933730e-7526-4701-b5c3-a14c22ff546a&lang=uk-UA ,
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c2dd6079-ab32-4b50-8357-86298789b9dc&lang=uk-UA
з відповідними посиланнями на
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA,
проте надані роз’яснення не містять чіткої відповіді на поставленні запитання у співвідношенні з нотаріальною діяльністю і вищезгаданою позицією Нотаріальної палати.
Враховуючи все вищезазначене та враховуючи актуальність таких закупівель для всіх без виключень замовників, просимо вас надати роз’яснення щодо наступного:
1. Чи підпадають нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»?
3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Законом визначається вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі товарів, робіт та послуг, визначених частинами п’ятою та шостою статті 3 Закону.
Поряд з цим, згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею (далі – закупівля) є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Крім того, зазначаємо, що згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі – це фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас звертаємо увагу, що надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель є функціями Уповноваженого органу згідно статті 9 Закону.
Крім того повідомляємо, що аналогічні відповіді міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA
|
|
|
26.03.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
В тендерній документації замовника зазначено, що усі документи маюсь бути викладені на українській мові (або мати преклад). Учасник виклад прикази, на російскій мові без переклада. Замовник відхилив його по ст.31, п.2, абз. 3, не надавши можливості виправити помилки за 24 години. Це правомірно? Чи замовник повинен був попросити виправити помилки по статті 16 протягом 24 годин?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020, 1562/2020, 1332/2020 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
|
|
|
20.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 5.9 Статуту Комунального підприємства «Теплий дім» всі правочини підприємства, що перевищують 10 000 гривень та здійснення платежів підприємства понад 10 000 гривень погоджуються з секретарем Івано-Франківської міської ради.
З метою недопущення порушення законодавства про закупівлі прошу надати роз’яснення, щодо порядку погодження тендерних договорів секретарем Івано-Франківської міської ради.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі − закупівля) − придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Водночас згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю − договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю у порядку, встановленому Законом, та відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
У свою чергу, згідно зі статтею 24 Господарського кодексу України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
При цьому відповідно до статті 17 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Таким чином, відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад не є предметом регулювання Закону.
|