|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі» прошу надати роз’яснення з приводу наступного.
Замовником (органом державної влади, розпорядником бюджетних коштів) для забезпечення діяльності своїх відділень, розміщених у різних районах області, у 2006, 2007, 2012 та 2015 роках укладено декілька прямих договорів на закупівлю послуг з поводження з побутовими відходами загальною вартістю 80 тис.грн. Вказані договори є діючими, оскільки строк їх дії щороку пролонгується на наступний рік на тих же умовах. На теперішній час, органами місцевого самоврядування затверджено постачальникам нові (збільшені) тарифи на надання послуг з поводження з побутовими відходами на підставі чого суми договорів підлягають збільшенню.
В той же час, частинами 2 - 4 ст. 35-1 Закону України «Про відходи» передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Таким чином, виконавці послуг з поводження з побутовими відходами, які стали переможцем конкурсу та визнані надавачем послуг на певній території, є своєрідними монополістами на відповідній території. Тобто, замовник може укласти договір на закупівлю послуг з поводження з побутовими відходами лише одним виконавцем. При цьому ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачає такої підстави для укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
Враховуючи наведене прошу надати роз’яснення:
- Яким чином Замовнику можливо правильно врегулювати договірні правовідносини: 1) шляхом внесення змін діючого договору в частині зміни тарифів та суми договору або 2) розірвання діючих договорів (у зв’язку із перевищенням порогу, передбаченого ч. 3 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі») та укладання нового договору в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- Чи зобов’язаний Замовник у кінці бюджетного року відмовитися від продовження строків дії договорів та розпочати укладання договорів на закупівлю послуг з поводження з побутовими відходами в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», або має право, враховуючи абз. 4 п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», погодитися на продовження строку дії договорів, укладених до набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі».
Заздалегідь вдячна за роз’яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який містить інформацію щодо виконання укладених договорів.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
17.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Чи означає це, що учасник не може залучати у такому випадку фізичних осіб, які не є фізичними особами-підприємцями, за договорами цивільно-правового характеру як субпідрядників/співвиконавців. Якщо це не так, просимо пояснити чому.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Ураховуючи вимоги абзацу другого частини третьої статті 16 Закону учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Натомість питання можливості залучення субпідрядника не є предметом регулювання цього Закону. При цьому договірні відносини регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.
|
|
|
08.12.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наразі, публічні закупівлі регулюються Законом України «Про публічні закупівлі» ( далі – Закон)з урахуванням Особливостей, які затверджені, Постановою Уряду № 1178 від 12.10.2022 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”( далі - Особливості).
Підпунктом 6 пункту 13 Особливостей передбачено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару зокрема у разі, коли відмінено відкриті торги через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі).
У замовників публічних закупівель виникають питання, щодо підтвердження відсутності підстав, визначених статтею 17 Закону, при укладенні договору про закупівлю згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей.
1. Чи замовник не повинен вимагати жодних документів, визначених статтею 17 Закону, , виходячи з скажімо з таких міркувань: Закупівля без використання електронної системи закупівель не є процедурою закупівлі. У статті 17 Закону наведений перелік підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі. Крім того, відповідно до пункту 44 Особливостей замовник вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу четвертого пункту 44. Абзац 3 пункту 44 Особливостей визначає, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону.
Враховуючи, що при укладанні договору про закупівлю згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей з постачальником, він не є учасником процедури закупівлі, не подає тендерну пропозицію в електронній системі закупівель, не є переможцем процедури закупівель, підстав вимагати будь-які документи по статті 17 у замовника немає.
2. Чи можна якщо документи постачальника / виконавця / підрядника на підтвердження відповідності вимогам, що передбачені статтями 16, 17 Закону, вже публікувались в електронній системі закупівель наприклад, в іншій процедурі закупівлі вважати їх такими, що є в публічному доступі та чи може замовник використовувати такі документи на підставі частини 5 статті 17 Закону та пункту 44 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1223/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2b2de654-89d2-44a8-993b-4a37e152beec&lang=uk-UAОкремо зазначаємо, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону та пункту 28 Особливостей, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону). Тендерна документація не повинна містити вимог, зокрема щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. У свою чергу, оскільки згідно з Законом України “Про доступ до публічної інформації” та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”, створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється Державним агентством з питань електронного урядування (далі – Агенство), яке є його держателем та при цьому відповідно до Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 492, Агентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, стосовно віднесення інформації до публічної інформації, що оприлюднюється у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" слід звертатися до відповідного органу виконавчої влади, до сфери відповідальності якого належить функціонування Єдиного державного веб-порталу відкритих даних. |
|
|
28.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо розяснити послідовність дій в такій ситуації, якщо укладено прямий договір на суму 5000,0 грн. (опубліковано відповідно звіт), яким чином необхідно відобразити додаткові угоди до нього за умови, що вартість договору з додатковими угодами не буде перевищувати 50,0 тис.грн. Чи необхідно складати план та річний звіт на кожну додаткову угоду
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запитах № 976/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA
|
|
|
13.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) та наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (надалі – Наказ) передбачена можливість укладати рамкові угоди , а також порядок їх укладання і виконання.
Відповідно до Закону, рамкова угода це - правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Тобто по суті вимог Закону та Наказу - рамкова угода являє собою попередній договір в якому зазначаються попередні умови, на підставі яких за результатами відбору або конкурсного відбору буде укладено основний договір,
Згідно з Наказом та статтею 36 Закону, Рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та Наказом.
Ст. 635 ЦК України попереднім договором є договір, сторони, якого зобов’язуються протягом певного строку у певний (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах встановлених попереднім договором. Договір про наміри (протокол про наміри, тощо) якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору вважається попереднім договором.
Ст. 182 ГК України продубльовано норми ст. 635 ЦКУ стосовно суб’єктів господарювання з відмінностями щодо конкретизації строку, протягом якого повинен бути укладений основний договір.
Відповідно до вищенаведеного, на нашу думку, рамкова угода, підпадає під визначення попереднього договору.
Враховуючи вищевикладене прошу надати відповідь на наступне питання:
Чи вірно ми розуміємо, що при укладанні рамкової угоди Сторони повинні керуватись окрім Закону та Наказу, серед іншого, вимогами ст. 635 ЦКУ та 182 ГКУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди
Відповідно до пункту 1 розділу V Наказу від 15.09.2017 № 1372 “Про затвердження Порядку укладання і виконання рамкових угод” (далі – Наказ) за результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій замовник/ЦЗО приймає рішення про намір укласти рамкову угоду та протягом одного дня після прийняття такого рішення розміщує в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду за формою повідомлення про намір укласти договір.
Згідно з пунктом 1 розділу VI Наказу відбір учасника для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою здійснюється з використанням електронного аукціону через електронну систему закупівель.
Так, у разі неподання жодним з учасників, які є стороною рамкової угоди, пропозицій замовник/ЦЗО має право повторно провести відбір.
Поряд з цим, відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю відповідних товарів і послуг виключно з тими учасниками, з якими укладено рамкову угоду.
Натомість, відповідно до частини першої статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Ураховуючи викладене та з огляду на положення законодавства, рамкова угода укладається з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг та є угодою сторін про наміри щодо проведення у подальшому відборів замовником/ЦЗО та участі у них учасників процедури закупівлі, у разі проведення яких учасники, що визначені переможцями матимуть право подавати свої пропозиції на відбір, за результатами якого укладатиметься договір про закупівлю. При цьому рамкова угода не містить умов щодо зобов'язань суб"єкта господарювання у певний момент укласти основний господарський договір.
|