|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Допоможіть розібратися з питання визначення предмета закупівлі та оприлюднення інформації про нього в електронній системі закупівель.
Плануємо оголосити спрощену закупівлю на конверти. Згідно наказу Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 предмет закупівлі визначаємо за 4 знаком ЄЗС (30190000-7 – Офісне устаткування та приладдя різне). Відповідно до наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначаємо назву предмета закупівлі, коду предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі. Також під час внесення інформації щодо предмета закупівлі в оголошення зазначається назва товару кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, код товару ЄЗС, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
При заповненні електронної форми річного плану поля не відповідають ст. 4 Закону, тому ми при заповненні електронної форми додаємо сканований документ річного плану, який містить всі підпункти ч.2 ст 4 Закону. У цій сканованій формі міститься пункт «2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності)». При заповненні електронної форми річного плану є окремі поля «конкретна назва предмета закупівлі» та «код відповідного класифікатора». Також при заповненні електронної форми оголошення про проведення спрощеної закупівлі є ці окремі поля, а згідно п.2 ч.3 ст.14 Закону один пункт «2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності)»
Питання 1: Чи у всіх цих випадках інформацію про предмет закупівлі зазначати однаково (наприклад: Конверти, код ДК 021:2015 – 30190000-7- Офісне устаткування та приладдя різне (конверт немаркований формату Е65, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С5, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С4, код ДК 021:2015 – 30199230-1) чи при заповненні електронних форм конкретну назву предмета закупівлі зазначати без кода по 4 знаку, бо є окреме поле для нього (наприклад: Конверти (конверт немаркований формату Е65, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С5, код ДК 021:2015 – 30199230-1; конверт немаркований формату С4, код ДК 021:2015 – 30199230-1)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися така інформація: назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок).
Разом з тим пунктом 14 Порядку передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Отже, вимога щодо пункту 14 Порядку застосовується до закупівель у разі оприлюднення оголошення, передбачених Законом та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! На даний момент виникло питання чи підпадають послуги із засвідчення документів під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
Частиною першою ст. 3 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон) встановлено, що нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Разом з тим, частиною четвертою статті 3 Закону визначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності».
Стаття 34 Закону визначає перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси.
Оплата вчинених нотаріальних дій приватним нотаріусом фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі статті 31 Закону, а у разі вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (частина перша ст. 19 Закону).
Разом з тим, 10.06.2020 Нотаріальною палатою України було висловлено правову позицію щодо співвідношення нотаріальної діяльності та процедури публічних закупівель, згідно з якою нотаріус не є суб’єктом господарювання, а отже не може укладати будь-яких господарських договорів у якості надавача послуг, в тому числі тих, предметом яких є вчинення нотаріальних дій. У випадку прийняття нотаріусом публічної пропозиції, тобто пропозиції викладеної в оголошенні про проведення конкурентних процедур закупівель, або оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та укладення договорів на надання послуг повністю втрачається один із основних принципів діяльності нотаріуса – незалежність та неупередженість при вчиненні нотаріальних дій. Тобто прийняття пропозиції укладення договору про надання послуг в результаті оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель або оголошення про проведення спрощеної закупівлі є порушенням Закону України «Про нотаріат» (https://npu.ua/news/publ-zakupivli/).
Враховуючи вище викладене прошу роз’яснити:
1. Чи підпадають нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»?
3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
Відповідь Департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 1041/2020 від 14.05.2020 не дає чіткої відповіді на поставлені питання (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c2dd6079-ab32-4b50-8357-86298789b9dc&lang=uk-UA).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
24.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
КНП «Павлоградська ЦРЛ» ВСР зверталось до МЕРТУ з запитом № 1541/2020, але у зв’язку з тим, що надана відповідь не надала можливості розтлумачити статтю 26 та 29 ЗУ «Про публічні закупівлі», повторно до Вас звертаємось з наступним.
Зі вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» серед Замовників та Учасників викликала багато питань Стаття 26п.9 та ст. 29 п. 16 ЗУ "Про публічні закупівлі" які регламентують "Механізм 24 годин". Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Стаття 29. Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій. 16. Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією…
В даному випадку пункт 9 статті 26 Закону суперечить п. 16 статті 29 Закону, оскільки в статті 29 міститься формулювання: та/або подання яких вимагалось тендерною документацією.
Відповідно до інформації, що міститься на веб-порталі Уповноваженого органу ДП ПРОЗОРРО за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yaki-dokumenti-vimagati-po-stattyah-16-ta-17-novoji-redakciji-zakonu зазначено наступне:
«Насправді в частині 16 статті 29 сказано, якщо Замовник під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявив невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Тож якщо Постачальник помилився, то можна виправити цю помилку шляхом завантаження уточненого документа.
Тобто можливість виправити помилки це не можливість для Постачальника не завантажити на періоді подання пропозицій жодного документа по статті 16, а потім все завантажити протягом 24 годин. Ця можливість зроблена саме для того, щоб Постачальник зміг виправити щось в документах, які завантажив. Або, наприклад, якщо вимагалась копія договору за 2020 рік, а Постачальник надав копію договору за 2019 рік, то він може виправити цю свою помилку та завантажити інший договір».
Всупереч зазначеному, відповідно до практики Рішень АМКУ вбачається, що Рішення Замовників якими відхиляють Учасників через відсутність документів по ст. 16 визнають протиправними. (UA-2020-04-24-000812-a, UA-2020-04-30-000829-c). Також на розгляді АМКУ наразі перебуває скарга за Оголошенням UA-2020-05-28-005958-b з аналогічною ситуацією по відхиленню тендерної пропозиції через відсутність документів по кваліфікації (ст. 16). Згідно позиції Замовника відсутні документи не підпадають під дію Закону, оскільки відсутність документів не є невідповідність у наданих документів.
Повторно наголошуємо, що серед Замовників дана норма викликає багато питань. Оскільки позиція ДП ПРОЗОРРО суперечить АМКУ. Звертаємось до Вас з проханням надати роз’яснення (за можливістю узагальнені) стосовно вірного застосування «механізму 24 години». Чи треба відхиляти тендерну пропозицію Учасника через відсутність документів по ст.16 чи необхідно скористатись обов’язком Замовника надати 24 години на дозавантаження відсутніх документів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1562/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком
|
|
|
24.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
11.06.2020 року Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України був прийнятий наказ № 1082 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі», який набрав чинності 17.07.2020 року.
Пунктом 14 зазначеного Наказу передбачено наступне: Під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Наразі, технічна можливість окремого поля для зазначення конкретного ДК по кожній позиції товару чи послуги не передбачена.
1.Яким чином здійснювати проведення закупівлі з урахуванням вимог зазначеного Наказу?
2. Чи потрібно інформацію по коду ДК, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі по кожній позиції товару чи послуги зазначати у примітках плану закупівлі?
Звертаємось до Вас з проханням надати узагальнене роз’яснення, яке стосується виконання зазначеного Наказу, оскільки наразі у Замовників виникають неоднозначні питання та трактування стосовно тлумачення Наказу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо визначення предмета закупівлі, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань щодо технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Поряд з цим вимога щодо пункту 14 Порядку про розміщення інформації, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 застосовується під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
|
|
|
23.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Рішенням Постійно діючої Адміністративній колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 01.07.2020 № 12835-р/пк-пз скаргу ТОВ «Аквапласт» було задоволено та вирішено: «Зобов’язати Східне територіальне квартирно-експлуатаційне управління скасувати рішення про визначення товариства з обмеженою відповідальністю "СКІ ГРУП" переможцем процедури закупівлі — "ДК 021:2015: 45232431-2 — Будівництво насосних станцій для відведення побутових стічних вод", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020-04-01-000236-b».
Вказане рішення Постійно діючої Адміністративній колегії Антимонопольного комітету України жодним з учасників чи замовником не оскаржено.
В свою чергу, на виконання вищезазначеного рішення, Замовник закупівлі - Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (код ЄДРПОУ – 26614946), 21 липня 2020 р. о 16:31 год. в електронній системі закупівель було розміщено рішення Протокол засідання тендерного комітету замовника від 21.07.2020 р. № 81 (файл в форматі .pdf з назвою «ПТК-081-21-07-2020.pdf») згідно якого, тендерний комітет вирішив: «Виконати рішення від 01.07.2020 № 12835-р/пк-пз Постійно діючої Адміністративній колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо процедури відкритих торгів: «Будівництво очисних споруд 92 омбр, ОК "Схід", м. Чугуїв, Харківська область, вул. Горішного, 142, військове містечко № 1», ідентифікатор закупівлі – UA-2020-04-01-000236-b та провести повторну кваліфікацію учасників».
Звертаємо увагу, що скаржником ТОВ «Аквапласт» в його скарзі не підіймалось питання правомірності чи неправомірності відхилення тендерних пропозицій учасників закупівлі - ТОВ «ОМЕГА ВЕСТ ТРЕЙД» та ТОВ «КОМ+ТРАНС», пропозиції якого передували пропозиції учасника-переможця ТОВ «СКІ ГРУП», щодо якого і була адресована скарга.
Окрім того, Постійно діюча Адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель в своєму рішенні від 01.07.2020 № 12835-р/пк-пз не зобов’язувала Замовника проводити повторну кваліфікацію всих учасників.
На підставі вищезазначеного, прошу надати наступну інформацію:
- Вказати, чи відповідає рішення замовника - Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління (код ЄДРПОУ – 26614946), оформлене Протоколом засідання тендерного комітету замовника від 21.07.2020 р. № 81, щодо проведення повної повторної кваліфікації всих учасників публічної закупівлі (ідентифікатор - UA-2020-04-01-000236-b), вимогам ЗУ «Про публічні закупівлі» та рішенню Постійно діючої Адміністративній колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 01.07.2020 № 12835-р/пк-пз ?
- Чи мав замовник - Східне територіальне квартирно-експлуатаційне управління (код ЄДРПОУ – 26614946), у відповідності до вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» та на виконання рішення Постійно діючої Адміністративній колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 01.07.2020 № 12835-р/пк-пз, технічну можливість скасувати своє рішення про визначення товариства з обмеженою відповідальністю "СКІ ГРУП" переможцем процедури закупівлі — "ДК 021:2015: 45232431-2 — Будівництво насосних станцій для відведення побутових стічних вод", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020-04-01-000236-b», та перейти до оцінки пропозиції наступного учасника закупівлі – ТОВ «Аквапласт» без проведення повної повторної кваліфікації всих учасників публічної закупівлі (ідентифікатор - UA-2020-04-01-000236-b) ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівлі регулюється статтею 18 Закону.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|