Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 25 частини першої статті Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Разом з тим відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Отже, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких випадків не розповсюджуються.

Водночас подібне питання розглянуто у запиті 1167/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1edc19f9-63ab-49ae-b076-aa376a237c8e&lang=uk-UA 

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

При цьому вимога пункту третього частини другої статті 22 Закону про те, що технічна специфікація предмета закупівлі, яку повинна містити тендерна документація, не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника та у разі якщо таке посилання є необхідним, то воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”, стосується саме тендерної документації, яка  розробляється та затверджується замовником під час здійснення процедур закупівель, що передбачені статтею 12 Закону.

Водночас під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону).

Відбір замовником постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону здійснюється відповідно до “Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”” (далі - Інструкція), затвердженої наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.

Порядок застосування електронної системи закупівель для проведення закупівлі передбачено розділом ІІ Інструкції.

Виходячи зі змісту пункту 3 Розділу I  Інструкції закупівля відбувається шляхом здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг), виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель для укладення договору про закупівлю.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Інструкції під час оголошення закупівлі в ЕСЗ розміщується інформація зокрема про вимоги до предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії, визначені замовником, проект договору, інші документи, що можуть бути завантажені в ЕСЗ окремими файлами або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель. Замовником також може бути зазначена інформація стосовно джерела фінансування, виду та розміру забезпечення пропозицій учасників, іншої інформації, яку замовник вважає за потрібне зазначити.

Таким чином, замовник здійснює відбір самостійно відповідно до тих вимог та інформації, що були зазначені у оголошенні про проведення закупівлі. При цьому рішення щодо відхилення пропозиції учасника та відміни закупівлі приймаються замовником самостійно у відповідності до пунктів 11, 13 і 14 розділу ІІ Інструкції.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.04.2020) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація  розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону.

При цьому замовник самостійно встановлює вимоги до учасника та предмета закупівлі, а також спосіб їх документального підтвердження, у тому числі щодо вимог, установлених у частинах пятій та шостій статті 23 Закону, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.

Водночас підстави для відхилення встановлені у статті 31 Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Отже, до компетентних органів державної влади, підприємств, установ, організацій замовник може звертатись саме за підтвердженням інформації, яку надав учасник. При цьому частина п’ятнадцята статті 29 Закону не передбачає  звернення за уточненням інформації до учасника.

Довідково: відповідь про застосування замовником механізму 24 годин міститься у запиті № 1332/2020, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Таким чином, учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію під час проведення конкурентних торгів/спрощеної закупівлі або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.