|
|
19.11.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
28.11.2019року КАТП 1728 були оголошені торги на закупівлю транспортного засобу. Електронною системою визначений кінцевий термін подання тендерних пропозицій 13.12.2019 21.00., початок акціону 16.12.2019 року 12.47. До акціону електронною системою допущено два учасника. Після проведення аукціону було з'ясовано, що в системі відсутні тендерні пропозиції обох учасників. Тендерна пропозиція одного з учасників з'явилась в системі 16.12.2019 о 17.27. Тендерним комітетом ця пропозиція не була взята до розгляду і прийняте рішення про відміну торгів з підстав п.4 ч.1 ст.31 ЗУ "Про публічні закупівлі". Чи були правомірні наші дії? Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції, яка діяла до 19 квітня 2020 року, (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися було визначено статтею 31 Закону
При цьому рішення приймаються замовником самостійно.
Крім цього, зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
17.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Проясніть, будь ласка, питання щодо публікації (оприлюднення) на сайті (майданчиках) Прозоро Договорів про відшкодування вартості реабілітаційних послуг для дитини з інвалідностю (далі -Договір)...
Відповідно Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, затвердженого постановою КМУ від 27 березня 2019 року № 309 ( зі змінами ) маємо укладати договори та направляти на реабілітацію діток з інвалідністю.
Враховуючи вищевикладене, цікавить - чи доцільно Договір відносити саме до ЗАКУПІВЕЛЬ, оскільки метою Закону України «Про Публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, а закупівля - це є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Просимо обгрунтувати чи підпадає під дію Закону України «Про Публічні закупівлі» відшкодування вартості реабілітаційних послуг, якщо в розумінні договору відшкодування розглядається не в якості оплати за надані послуги, а в якості компенсаційної виплати.
Дякуємо...
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
04.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до пункту 7 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.
Чи може бути призначеної уповноваженою особою з питань публічних закупівель депутат міської об’єднаної територіальної громади в державній установі, яка знаходиться в іншій об’єднаній територіальній громаді. Адже будь-яких обмежень для депутатів об’єднаної територіальної громади в Законі України «Про публічні закупівлі» не має.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті № 1222/2020:
https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?id=95f033b7-9aa6-4c95-87b6-125a4b75f741&lang=uk-UA
Принагідно пропонуємо ознайомитись з темою “Організація закупівельної діяльності: уповноважена особа/тендерний комітет, централізовані закупівельні організації” за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
07.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Відповідно до п.7 статті 17 розділу III У разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.Ця вимога закону виконується коли учасник спрощеної закупівлі залучає до виконання робіт субпідрядників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 2), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи може замовник вимагати від учасників надання у складі пропозицій засвідчених печаткою та підписом уповноваженої особи документів (матеріалів та інформації) із накладанням електронного цифрового підпису?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 604/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA
|