|
|
21.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (учасник процедури закупівлі) має підпорядкуванні відокремленні підрозділи (філії) підприємства які знаходяться та взяті на облік у контролюючих органах як платники податків за місцем реєстрації.
Частина відокремлених підрозділів (філій) залишилась на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, а частина знаходиться на підконтрольній території України, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.
Згідно п. 63.6 ст. 63 ПКУ «Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами», відокремлені підрозділи (філії) самостійно нараховують та сплачують податки, ведуть їх облік.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 17 Законна України «Про публічні закупівлі» вказано що, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах визначених законодавством країни реєстрації такого учасника, то Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі.
В зв’язку з вищевикладеним, просимо Вас надати консультацію чи має право Замовник відхилити тендерну пропозицію або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (учасник процедури закупівлі) у разі наявності податкової заборгованості у відокремлених підрозділах (філіях) із сплати податків та зборів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті
№ 1188/2021, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5ecd17d5-38e3-477e-a90e-7ae5c777cd45&lang=uk-UA
|
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» якщо учасник не має відповідних маркувань, протоколів випробувань чи сертифікатів і не має можливості отримати їх до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій із причин, від нього не залежних, він може подати технічний паспорт на підтвердження відповідності тим же об’єктивним критеріям. Замовник зобов’язаний розглянути технічний паспорт і визначити, чи справді він підтверджує відповідність установленим вимогам, із обґрунтуванням свого рішення.
Враховуючи вищезазначене виникає питання, у разі якщо учасник не має відповідних маркувань, протоколів випробувань чи сертифікатів та не має можливості отримати їх до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій із причин, від нього не залежних, він надає у складі пропозиції пояснення, що не має технічний паспорт з законодавчо обґрунтованих підстав (наприклад – на даний вид товару не виготовляються або не застосовуються технічні паспорти) за даних підстав замовник зобов’язаний відхилити пропозицію учасника або прийняти обидва роз’яснення як обґрунтовані підстави ненадання документів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.04.2020) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону.
При цьому замовник самостійно встановлює вимоги до учасника та предмета закупівлі, а також спосіб їх документального підтвердження, у тому числі щодо вимог, установлених у частинах пятій та шостій статті 23 Закону, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Водночас підстави для відхилення встановлені у статті 31 Закону.
|
|
|
17.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Чи означає це, що учасник не може залучати у такому випадку фізичних осіб, які не є фізичними особами-підприємцями, за договорами цивільно-правового характеру як субпідрядників/співвиконавців. Якщо це не так, просимо пояснити чому.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Ураховуючи вимоги абзацу другого частини третьої статті 16 Закону учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Натомість питання можливості залучення субпідрядника не є предметом регулювання цього Закону. При цьому договірні відносини регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.
|
|
|
08.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник зазначив у тендерній документації: «учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозиції відповідну технічну специфікацію (по кожній товарній позиції), ЯКА ОБОВ’ЯЗКОВО МАЄ МІСТИТИ ІНФОРМАЦІЮ про повне найменування, місцезнаходження та КОНТАКТНИЙ НОМЕР ТЕЛЕФОНУ ВИРОБНИКА (ВИРОБНИКІВ). Переможцем визнано Учасника, який не зазначив контактний номер телефону виробника, Замовник аргументував це наступним «Виробником пральної машини є Італія – тому відсутність номеру телефону можлива»? До формальних (несуттєвих) помилок Замовник це не відніс. Чи правомірні дії Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 1093/2019 та 364/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9c51e6b7-fbb6-47c3-a20b-7544cb3fe51d&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63fb48d7-b608-44e0-971f-a8614428511d&lang=uk-UA
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
17.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Частиною 15 статі 29 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено право замовника звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Чи передбачає норма згадуваної статті можливість звернення, в тому числі, і до учасника процедури закупівлі щодо уточнення інформації у наданих ним документах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Отже, до компетентних органів державної влади, підприємств, установ, організацій замовник може звертатись саме за підтвердженням інформації, яку надав учасник. При цьому частина п’ятнадцята статті 29 Закону не передбачає звернення за уточненням інформації до учасника.
Довідково: відповідь про застосування замовником механізму 24 годин міститься у запиті № 1332/2020, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
|