|
|
21.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 3 ЗУ "Про публічні закупівлі дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: "13) послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями."
Наразі товариство розглядає можливість отримання кредиту у резидента (банк, финустанова),
У зв'язку з цим виникає питання: чи поширюється дія закону "Про публічні закупівлі" на послуги фінансових установ/банків - резидентів щодо надання кредиту? чи має товариство замовляти такі послуги відповідно до вимог зазначеного закону?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
При цьому питання приналежності до замовників у розумінні Закону висвітлено в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п'ятій статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ щодо надання кредитів, гарантій, а також послуги, необхідні для підготовки та реалізації інвестиційних проектів, проектів державно-приватного партнерства, у тому числі проектів, що здійснюються на умовах концесії, які надаються міжнародними фінансовими організаціями.
Для цілей цього Закону термін "фінансова установа" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовою установою розуміється юридична особа, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до законодавства країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження.
Отже, у разі якщо замовником передбачена закупівля послуг фінансових установ, саме щодо надання кредитів, гарантій, то така закупівля здійснюється без застосування Закону на підставі пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
|
|
|
13.05.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Користуючись нагодою, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює Вам свою повагу та повідомляє наступне.
Категорії замовників установлені ч. 4 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі –Закон), зокрема:
– органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у п. 1 ч.1 ст.2 Закону;
– органи соціального страхування, зазначені у п. 2 ч.1 ст.2 Закону;
– підприємства, установи, організації, зазначені у п. 3 ч.1 ст.2 Закону;
– юридичні особи та / або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у п. 4 ч.1 ст.2 Закону.
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» належить до наступної категорії: «юридична особа/ суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, зазначених у п. 4 ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», яку зазначає в тендерних документаціях.
При цьому, встановлено, що в категорія замовника не відповідає інформації, що зазначена в електронній системі закупівель (далі – ЄСЗ) у графі «Інформація про замовника». В оголошенні про проведення закупівлі в системі відображається наступна інформація відносно ДП МА «Бориспіль»: «юридична особа, яка здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання».
Як наслідок, категорія замовника в Законі і категорія замовника в ЄСЗ — це не одне й те саме, формулювання в редакції ЄСЗ відсутнє в Законі.
ТОВ «СМАРТТЕНДЕР» - оператор авторизованого електронного майданчика SmartTender.biz повідомив, що формулювання «юридична особа, яка здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання» передбачене технічним завданням Прозоро.
На сьогодні в гарантії забезпечення тендерної пропозиції вимагається зазначення категорії замовника. Розбіжність категорії замовника в Законі і категорії замовника в ЄСЗ може призвести до порушень під час оформлення гарантій та відхилення пропозицій учасників.
У зв’язку з цим, звертаємось з проханням повідомити, чи має право замовник в ТД зазначити формулювання про свою категорію не в редакції Закону, а в редакції, що реалізована в ЄСЗ відповідно до технічного завдання Прозоро?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас форми і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджені наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 (далі- наказ) відповідно до абзацу десятого пункту 11 частини першої статті 9 Закону.
Так, виходячи з пункту 3 цих Вимог у гарантії щодо бенефіціара, яким є замовник, має зазначаєтися інформація, зокрема про його категорію.
При цьому категорії замовників, що використовуються у Законі установлені частиною четвертою статті 2 Закону.
Отже, відповідно до наказу у реквізитах гарантії замовник має зазначати свою категорію, керуючись нормами Закону.
Своєю чергою, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
26.04.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Ми замовники закупівлі електричної енергії. З 1 січня по 28 лютого наш відділ перейшов на "постачальника останньої надії", ціна якого більше 5 грн. за 1 кВт. Як має відбуватись реєстрація договору постачальника "останньої надії " якщо він зв’язався з нами тільки 23.04.2021 року але досі його не надав?
А 16 лютого був підписаний договір з ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (відкриті торги) на закупівлю 2021 року, який почав діяти з 01.03.2021 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
При цьому згідно з пунктом 10 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, зокрема інформацію про закупівлю договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.
Поряд з цим, оскільки відповідно до абзацу другого пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, при цьому відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України зокрема надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до компетенції казначейства, з питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендуємо додатково звернутись до вищевказаних органів виконавчої влади.
|
|
|
11.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня колеги. Допоможіть, будь ласка вирішити проблему. Проведено ВТ на закупівлю риби. Прийняли найбільш вигідну пропозицію учасника, але так вийшло, що недогледіли, що в нього не вистачає всії документів. Після кваліфікації переможець сам довантажив документи, яких не вистачало, але ми не надіслали йому вимогу про усунення невідповідностей, як би мали зробити. Внаслідок вищевикладеного закупівлю пустили на моніторинг з вимогою наступного пояснення: "просимо надати інформацію чому Вами не розміщено у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в пропозиції учасника ........ та не розглянуто тендерну пропозицію з урахуванням виправлених або не виправлених невідповідностей, як це передбачено частиною дев’ятою статті 26 Закону. Пояснення необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту. При цьому до пояснень просимо долучити їх документальне підтвердження". Прошу, будь ласка, підкажіть як правильно вийти з даної ситуації і як правильно надати відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах 1562/2020, 2094/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b3c545b5-0563-4146-8b63-dbede9fc2d02&lang=uk-UA
|
|
|
08.12.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше Товариство має намір взяти участь у спрощеній закупівлі на закупівлю послуг.
Ознайомившись з вимогами, що зазначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вбачається, що Замовник встановив кваліфікаційний критерій, що відображений у статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:
- наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
В той же час Замовник встановлює в оголошенні, що «Виконавець зобов’язується надати передбачені договором послуги за рахунок власних сил та засобів без залучення субпідрядних/співвиконавчих організацій».
Проте, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Наше Товариство планує взяти участь у даній спрощеній закупівлі на закупівлю послуг з залученням спроможностей інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців для підтвердження своєї відповідності такому критерію, як наявність працівників.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі».
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Враховуючи вказане, прошу надати роз’яснення:
- чи можна вважати умову щодо заборони учасникам залучати субпідрядників/співвиконавців для надання послуг для підтвердження своєї відповідності такому критерію як наявність працівників у спрощеній закупівлі правомірною?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частин першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
Оголошення про проведення спрощеної закупівлі не передбачає встановлення замовником кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону.
При цьому відповідно до частини третьої статті 14 Закону в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. Згідно з частиною п'ятою статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Отже, умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким умовам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас вимога щодо залучення до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону) обо'язково зазначається в тендерній документації при проведенні відкритих торгів.
Поряд з цим, згідно з частиною сьомою статті 14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням, зокрема щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|