|
|
16.09.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, чи потрібно проводити засідання тендерного комітету у разі отримання від потенційних учасників питання (питань) щодо роз'яснень тендерної документації, або вимоги (вимог) щодо усунення порушень та якщо внесення змін в тендерну документацію відповідно до отриманих питань, або вимог не планується?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету, а також їх права, обов'язки та відповідальність передбачені статтею 11 Закону, а також Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі – Примірне положення).
Згідно з пунктом 2.7 розділу ІІ Примірного положення тендерний комітет відповідає за організацію та проведення процедур закупівель. У процесі роботи він забезпечує реалізацію таких функцій, як зокрема: надання роз'яснення особам, що виявили намір взяти участь у процедурі закупівель, щодо змісту тендерної документації у разі отримання відповідних запитів; здійснення інших дій, передбачених Законом.
Разом з цим, виходячи з пункту 2.5 розділу ІІ Примірного положення перелік питань, що підлягають розгляду здійснюється тендерним комітетом на засіданні, яке є формою роботи комітету.
Крім того, частиною четвертою статті 11 Закону та пунктом 2.6 розділу ІІ Примірного положення передбачено, що рішення комітету потребує оформлення протоколом, який має підписуватися всіма членами комітету, присутніми на засіданні. У рішенні мають відображатися результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на його засіданні, з кожного питання. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це має зазначатися у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Отже, розгляд питань, що стосуються організації та проведення процедур закупівель, передбачених Законом, здійснюється тендерним комітетом згідно вимог Закону на його засіданнях.
|
|
|
13.09.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Втретє задаю питання, на яке працівники МЕРТ в розділі "консультації" не надають відповіді по суті. Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Постановою КМУ №459 від 20.08.2014 р.: "4. Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань: ...55) здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; ...57) надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель;...57-1) надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель". Таким чином саме на МЕРТ офіційно покладено обов'язок роз'яснити застосування законодавства у сфері публічних закупівель, якщо це запитання щодо загального застосування правових норм. Дане запитання саме щодо застосування законодавства, жодного посилання на конкретну закупівлю в запитанні немає. Відправлення запитувача до замовника говорить про невиконання зобов'язань, покладених на МЕРТ. Таким чином втретє прошу виконати покладені законодавством на МЕРТ обов'язки і роз'яснити законодавство з наступного питання: "Чи відповідає законодавству подача учасником документів тендерної пропозиції, які засвідчені факсиміле, якщо в тендерній документації прямої вказівки на таку можливість не було, було зазначено про "підпис учасника" або "підпис посадової особи учасника" на документах тендерної пропозиції, якщо строк на звернення до замовника вже пройшов і у замовника такого не уточнити, якщо учасник і не збирався запитувати у замовника, керується в публічних закупівлях чинним законодавством, а не думкою замовника"? Прошу навести об'єктивну, аргументовану відповідь по суті, з посиланням на регулювання даного питання чинними нормами права, а не відправляти до замовника. Питання в конкретній закупівлі буде вирішуватися із замовником, а зараз потрібна консультація з регулювання законодавством даного питання. Також повідомляю, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян»: «Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги". За невиконання даного обов'язку передбачене притягнення винної особи до відповідальності згідно ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Основні функції Мінекономіки визначено статтею 8 Закону, зокрема надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06, розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запиті 706/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=38c14633-d343-4d7d-84cd-80dc170ce9cc&lang=uk-UA
|
|
|
12.09.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерним комітетом Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради Код ЕДРПОУ: 03365707 у всіх закупівлях, починаючи з весни 2019 року, відповідно до ст. 16 ЗУ "Про публічні закупівлі" установлено кваліфікаційний критерій щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Для підтвердження цього критерію замовник вимагає надати від учасника, який в період з 2016 по 2019 роки виступав стороною за договорами підряду укладеними з департаментом житлово-комунального господарства ММР – додатково надає позитивний відгук від департаменту житлово-комунального господарства ММР, який повинен містити інформацію про відсутність ведення претензійно-позовної роботи щодо учасника з боку департаменту житлово-комунального департаменту ММР. Вказаний відгук повинен бути виданий не раніше дати оприлюднення оголошення про проведення даної процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого
органу.
Чи є зазначена вимога дискримінаційною? Так як Департамент на етапі підготовки документів вимагає надати відгук наданий тільки після того як було оприлюднено оголошення про проведення даної процедури закупівл. Тобто, якщо учасник раніше мав досвід виконання аналогічних договорів з Замовником і раніше отримав відгук, то він не є дійсним для данної закупівлі. А якщо Департамент в строк прийняття пропозицій не надасть відгук (можливо таким чином фільтрує учасників) то учасник піддається дискримінаційній умові і залежить виключно від замовника на цьому етпаі. Окрім цього, вимагається надання довідки про відсутність претензійно-позовної діяльності стосовно учасника. Чи є ця вимога дискримінаційною? Так як замовнику відмомі контрагенти з якими ведеться претензаційно-позовна робота. Та на етапі подання пропозицій теж можливе обмеження учасника, так як претензійно-позовна робота може вестись з різних питань, а предмет договору може бути інший і не стосується цієї роботи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схожі відповіді зазначені у запитах 69/2016, 991/2018, 137/2019 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ae7e23ec-fbbe-4436-a030-b66d9f934245&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=928cd321-63a7-415a-b841-d977a26a028c&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c43bac01-5749-4981-9863-4339274fd9a7&lang=uk-UA
|
|
|
12.09.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаємось до Вас з проханням надати роз’яснення з питання, яке стало на теперішній час актуальним для нашого підприємства, а саме: на території м. Рубіжне, Луганської області згідно реєстру суб’єктів природних монополій, у сфері теплопостачання, станом на 31.07.2019 року зареєстровані наступні суб’єкти:
- ЄДРПОУ 33515421, КОМУНАЛЬНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧУЮЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РУБІЖНЕТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ;
- ЄДРПОУ 38534098, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РУБІЖТЕПЛО»;
- ЄДРПОУ 41990867, КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МУНІЦИПАЛЬНИЙ СЕРВІС» РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
Згідно п.2 ч.2. ст. 35 ЗУ «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25 грудня 2015 року, замовник має право провести переговорну процедуру з суб’єктом природних монополій, але так як на території міста існує три монополіста, витікає питання чи є можливим застосування переговорної процедури з одним із існуючих суб’єктів, а саме з КОМУНАЛЬНИМ СПЕЦІАЛІЗОВАНИМ ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧУЮЧИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «РУБІЖНЕТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» РУБІЖАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (яке є суб’єктом природних монополій, у сфері теплопостачання), що має власну котельню, яка розташована на території лікарняного містечка і саме до неї приєднані теплові мережі КНП «Рубіжанська центральна міська лікарня» РМР Луганської області.
Також постає питання доцільності проведення відкритих торгів з витікаючих обставин.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 28 часини першої статті 1 Закону тендер (торги) – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону. Так, частиною другою статті 35 Закону передбачений перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06, розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.
При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) зокрема здійснює вибір процедури закупівлі.
|
|
|
11.09.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Для оголошення «європейських» відкритих торгів застосовується процедура «Відкриті торги з публікацією на англійській мові» на електронному майданчику, яку процедуру вказувати в Річному плані в паперовому форматі та чи коректне обирання процедури «Відкриті торги з публікацією на англійській мові» на майданчику, оскільки в ЗУ «Про публічні закупівлі» не визначено такої процедури, що тягне за собою розбіжність між паперовим та оприлюдненим річним планом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F24704-06, розміщено лист від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”, який містить алгоритм здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій,у разі здійснення закупівлі очікувана вартість якої перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт.
Разом з тим, при заповненні полів форми річного плану закупівель в електронній системі замовник заповнює відповідне поле “Процедура закупівлі” шляхом вибору зі списку, який пропонує система. Так, вид закупівлі “Відкриті торги з публікацією на англійській мові” у зазначеному полі обирається замовником у разі здійснення закупівель очікувана вартість яких перевищує суму, еквівалентну для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро.
Отже, при заповненні поля “Процедура закупівлі” форми річного плану закупівель замовник обирає в системі відповідний вид закупівлі в залежності від очікуваної вартості закупівлі. У свою чергу, в полі “Примітки” замовник може вказати іншу інформацію, яку вважає необхідною.
Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) зокрема, планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. При цьому протокол складається у довільній формі.
При цьому стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
|