|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Своєю чергою, згідно з підпунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з пунктом 29-1 частини першої статті 1 Закону ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі. Водночас, виходячи з положень пункту 14 Особливостей запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Так, відповідно до підпункту 1 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктами 2 та 3 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2022 році - 10 відсотків; у 2023 році - 15 відсотків; у 2024 році - 20 відсотків; у 2025 році - 25 відсотків; у 2026 році - 30 відсотків; у 2027 році - 35 відсотків; з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту - 40 відсотків. Згідно з підпунктом 4 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Разом з тим ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації (далі – перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації) здійснюється на підставі переліку товарів, визначених у підпунктах 2 та 3 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі Уповноваженого органу. Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, зокрема, затвержений постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861 (далі – Порядок). Запис про включення товару до переліку чинний протягом року, в якому була подана заявка та до 31 березня наступного року. На виконання пункту 10 Порядку перелік оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель та офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланнями: https://prozorro.gov.ua/page/localisation https://cutt.ly/SX8MmIQ Отже, з метою виконання пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону необхідно враховувати, що вимога про ступінь локалізації виробництва застосовується замовником до закупівель у разі якщо товар, що є предметом закупівлі: а) наявний у переліку згідно з підпунктами 2 та 3 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону; б) має підтверджений ступінь локалізації, тобто наявний у переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації. Тому, для підтвердження відповідного ступеню локалізації згідно Закону замовник під час здійснення закупівлі може встановити в тендерній документації вимогу про зазначення у тендерній пропозиції учасника інформації про наявність запропонованого товару в переліку із відповідним ступенем локалізації, який формує та веде Уповноважений орган, або встановити вимогу вказати безпосередньо посилання на відповідний товар. Аналогічні вимоги встановлюються замовником при укладенні прямих договорів відповідно до пункту 13 Особливостей, а також під час закупівель, що здійснюються згідно нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якими охоплюються питання закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану. Таким чином, ураховуючи вимоги Закону та Порядку, а також наявну технічну реалізацію, під час закупівлі відповідно до потреби, оприлюдненої у річному плані закупівель, замовник при встановленні вимог у тендерній документації керується відсотковими межами визначеного ступеню локалізації, встановленими для того року, у якому така процедура закупівлі проводиться. З огляду на викладене, оскільки згідно Закону замовник перевіряє ступінь локалізації під час здійснення закупівлі, та враховуючи, що планування і проведення процедур закупівель передують укладенню договору про закупівлю, у замовника наявні правові підстави встановлювати вимоги щодо підтвердження ступеню локалізації лише на той рік, у якому оголошена така закупівля. При цьому звертається увага, що строк дії договору про закупівлю, а також строк виконання зобов'язань сторонами, не є предметом регулювання цього Закону. Водночас з метою уникнення неоднозначного трактування норм законодавства, уможливлення здійснення перевірки наявності у переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації та усунення ризику невідповідності ступеню локалізації, що змінюється з 1 січня у наведеному випадку, рекомендується здіснювати закупівлю безпосередньо у тому календарному році, в якому виникає фактична потреба та набувається право власності. |
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Законом встановлено порядок визначення прибутку при укладанні державних контрактів (договорів) державними замовниками в сфері оборони (далі - державні замовники) та забезпечено регулювання Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку) в таких державних контрактах (договорах) на період воєнного стану.
Абзацом третім та четвертим частини третьої статті 30 Закону встановлено, що у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору).
У разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.
При цьому, відповідно до пункту 8-1 розділу XI Закону “Прикінцеві та перехідні положення” положення частини третьої статті 30 Закону застосовуються до державних контрактів (договорів) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або виконувалися (виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-IX.
Крім цього, згідно із пунктом 5 частини першої статті 19 Закону під час застосування неконкурентної процедури закупівлі рівень прибутку у складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Слід зауважити, що відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови № 1275 на період дії правового режиму воєнного стану не застосовуються:
- положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 № 309, Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 “Питання оборонних закупівель”;
- положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03. 2021 № 363.
Відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Пунктом 46 Особливостей № 1275 передбачено, що у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в комерційній пропозиції в обов’язковому порядку зазначаються всі витрати виконавця, пов’язані з виготовленням/придбанням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, всі податки та збори та постачальницька винагорода, яка становить 3 відсотки вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором (контрактом) і підлягає сплаті за умови виконання вітчизняним суб’єктом господарювання всіх умов державного контракту (договору).
Крім цього, у випадку укладання державного контракту (договору) без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 9 Особливостей № 1275, не встановлено окремих вимог щодо порядку формування вартості такого державного контракту (договору) або розміру постачальницької винагороди (прибутку). Порядок проведення закупівель за пунктами 43-49 Особливостей № 1275, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Слід зауважити, що 20.12.2024 постановою Кабінету Міністрів України № 1450 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275” Постанову № 1275 було доповнено Порядком здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 5 Порядку, вітчизняні виконавці державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин) під час укладання державного контракту (договору) надають державному замовнику розрахунок ціни за формою згідно з додатком 1 та висновок експерта або звіт про оцінку майна, які визначають можливу орієнтовну (очікувану) вартість безпілотної системи, засобу радіоелектронної боротьби тактичного рівня/їх складової частини, діють протягом шести місяців з дня їх видачі та не можуть бути прийняті державним замовником після закінчення зазначеного строку. Висновок експерта видається спеціалізованою судово-експертною установою, яка відповідно до Закону України “Про судову експертизу” має право на надання такого висновку. Звіт про оцінку майна видається суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами), уповноваженими на проведення оцінки та визначення вартості майна згідно із Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. При цьому прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни може становити не більш як 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг. Відповідальність за неправильність розрахунку ціни несе виконавець державного контракту (договору).
Абзацом тринадцятим пункту 14 Порядку зазначено, що у разі коли строк кінцевої поставки за державним контрактом (договором) на виготовлення та поставку безпілотних систем та/або засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин) (зокрема партіями) перевищує два місяці з дати укладення такого державного контракту (договору), вітчизняні виконавці державного контракту (договору) уточнюють розрахунок ціни, на підставі якого було укладено державний контракт (договір), у тому числі розмір прибутку, виходячи з фактичних витрат, та за місяць до закінчення строку кінцевої поставки товарів надають державному замовнику уточнений розрахунок ціни за формою згідно з додатком 1.
Відповідно до абзацу чотирнадцятого пункту 14 Порядку розмір прибутку виконавця державного контракту (договору) у складі ціни в уточненому розрахунку повинен відповідати вимогам, встановленим пунктом 5 Порядку.
Абзацом шістнадцятим пункту 14 Порядку зазначено, що коли прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни перевищує встановлені пунктом 5 Порядку розміри, сторони вносять зміни в державний контракт (договір) щодо зменшення загальної вартості (ціни) державного контракту (договору) або за погодженням з державним замовником щодо збільшення кількості безпілотних систем та/або засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин), що поставляються.
Разом з тим, відповідальність за неправильність розрахунку ціни несе виконавець державного контракту (договору).
Отже, Порядком визначено норму прибутку (граничного рівня прибутку) при здійсненні оборонних закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин державними замовниками у сфері оборони, службами державного замовника, а також військовими частинами, організаціями (установами, закладами), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на рівні 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг та встановлено порядок перегляду норми прибутку (граничного рівня прибутку) у випадках визначених Порядком.
Крім того, слід зауважити на нормах прибутку (граничного рівня прибутку) встановлених пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2025 № 902 “Деякі питання виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів” (далі - Постанова № 902), відповідно до вимог якого вітчизняні виконавці державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку боєприпасів (їх складових частин) (далі - державні контракти (договори) під час проведення переговорів щодо укладення державного контракту (договору) надають державному замовнику розрахунок ціни на боєприпас (його складову частину) за формою згідно з додатком 5.
Водночас прибуток вітчизняного виконавця державного контракту (договору) у складі ціни на боєприпас (його складову частину) може становити не більш як 25 відсотків виробничої собівартості товарів. У розрахунку прибутку не враховуються всі передбачені законом податки та збори.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, розмір прибутку виконавця державного контракту (договору) згідно статті 30 Закону встановлюється Кабінетом Міністрів України та у разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця. При цьому, у випадку невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), розмір прибутку, який визначається виконавцем державного контракту (договору) не встановлено.
Водночас, слід зауважити, що відповідно до статті 3 Закону оборонні закупівлі здійснюються на основі таких принципів:
- своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони;
- послідовність прийняття та виконання рішень щодо розроблення, закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, систематичність їх виконання;
- конкурентність;
- ефективність використання коштів, результативність;
- відкритість та прозорість (крім відомостей, що становлять державну таємницю і розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці);
- запобігання корупції, зловживанням та дискримінації;
- цілісність, узгодженість, системність планування та фінансування оборонних закупівель, урахування пріоритетів і обмежень, встановлених державними програмами у сферах національної безпеки і оборони.
Отже, при здійсненні оборонних закупівель, державні замовники мають дотримуватись принципів здійснення оборонних закупівель визначених Законом, забезпечувати ефективне витрачання коштів та оцінювати пропозиції надані виконавцями державного контракту (прибутку) з дотриманням цих принципів.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
При цьому, звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|