|
25.03.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку з набранням чинності Постанови КМУ «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 р. № 169, Постанови КМУ «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169» від 05 березня 2022 р. № 201, було визначено порядок закупівель у період воєнного стану шляхом укладання прямих договорів.
До ведення воєнного стану та набрання чинності відповідного Закону, Замовнику необхідно було оголосити переговорну процедуру на послуги централізованого водопостачання (дану послугу може надати лише один Постачальник, дія договору з 01.01.22 – 31.12.2022). Наразі переговорні процедури законом не передбачені, чи може Замовник укласти прямий договір строком дії з 01.01.22 до 31.12.2022?
Узагальнені відповіді № 3304-04_9225-06 від 04.03.2022, 3304-04/9472-06 09.03.2022 відповіді на дане питання не мають.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі - постанова № 169) в умовах воєнного стану в Україні оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законом та Законом України “Про оборонні закупівлі”.
При цьому господарські договори укладаються відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, воєнний стан в Україні введений з 24.02.2022 та продовжений до 24.04.2022 у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами) (далі – Указ Президента № 64).
З огляду на положення Конституції України, постанови № 169 та Указу Президента № 64, строк дії договору та виконання зобов’язань за ним під час воєнного стану може охоплювати саме період дії воєнного стану і передбачати можливість їх продовження у разі продовження строку воєнного стану.
Водночас до введення дії постанови № 169 закупівлі здійснювалися відповідно до Закону, який передбачав можливість застосування переговорної процедури закупівлі. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт і послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання.
Поряд з цим, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Ураховуючи норми Закону, можливість застосування у договорі про закупівлю положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України є виключно при здійсненні замовником переговорної процедури закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, зокрема у випадку відсутності конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником, та які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання за відсутності при цьому альтернативи. У інших випадках (за наявності конкуренції) застосування у договорі про закупівлю положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України суперечить вимогам Закону.
Разом з тим, положення постанови № 169 також передбачають дотримання замовником принципів здійснення публічних закупівель, якими згідно із Законом є, зокрема такі як: максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Ураховуючи інформацію, зазначену в запиті, та з огляду на положення вищевказаних нормативно-правових актів, при укладенні договору про закупівлю згідно з постановою № 169 застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України вбачається можливим у тому випадку, якщо до його укладення замовником було розпочато переговорну процедуру закупівлі (проведені переговори) у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, яку не було завершено у зв’язку з настанням воєнного стану.
|
|
16.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Якщо тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі передбачено накладення КЕП Учасника на пропозицію чи означає це, що КЕП підписано кожен файл пропозиції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1619/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Військовою частиною А0215 здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг у тому числі для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період відповідно до Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону, відбір учасників відміняється замовником за таких підстав:
1) неподання жодної цінової пропозиції на участь у відборі;
2) відхилення цінових пропозицій всіх учасників відбору;
3) відсутність подальшої потреби у предметі закупівлі;
4) скорочення видатків на предмет закупівлі.
При цьому, при відміні відбору учасників при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель замовником завантажується протокольне рішення та окремо зазначається підстава відміни шляхом вибору одної із таких підстав (відповідно до Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”):
відсутність подальшої потреби у предметі закупівлі;
скорочення видатків на предмет закупівлі.
З інших підстав, визначених Законом України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” відбір учасників відміняється електронною системою закупівель автоматично, а саме:
неподання жодної цінової пропозиції на участь у відборі – після закінчення строку подання пропозицій;
відхилення цінових пропозицій всіх учасників відбору – після відхилення останньої пропозиції та закінчення періоду оскарження (через 10 днів з дня відхилення останньої пропозиції).
Разом з тим, при відміні відбору учасників замовником також можливо зазначити одну із підстав, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, а саме: неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”, закупівля товарів, робіт і послуг замовниками здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Ураховуючи зазначене, прошу надати роз’яснення:
1. Чи має право замовник відмінити відбір учасників за “переговорною процедурою закупівлі для гарантованого забезпечення потреб оборони” у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства щодо закупівель (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”)?
2. Чи є вичерпним перелік підстав для відміни за “переговорною процедурою закупівлі для гарантованого забезпечення потреб оборони”, який визначений статтею 5 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідно до частини дев`ятої статті 3 Закону особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Поряд з цим перелік підстав відміни відбору учасників визначений статтею 5 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” та є вичерпним.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі –
ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог закупівельного законодавства, у тому числі щодо забезпечення потреб оборони, в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
12.03.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Необхiдно: документ, виданий Міністерством економічного розвитку і торгівлі України з підтвердженням, що заміщення запропонованих Учасником товарів, робіт або послуг походженням з Російської Федерації іншими неможливе (надалі Підтвердження).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 197/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e65e4b46-0f99-4449-b54e-c5374934a392&lang=uk-UA
|
|
19.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
ТОВ "Теплоінвест-Таврія" є суб'єктом господарювання, що здійсню виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Відповідно до законодавства, тарифи на теплову енергію є ргульованими. Для участі у процедурі відкритих торгів, товариством було подано тендерну пропозицю відповідно до затвердженого тарифу. Чи мають право теплопостачальні організації на єтапі акціону знижувати ціну своєї початкової тендерної пропозиції та чи мають вони право заключати договір на закупівлю теплової енергії ціною, яка склалася за результатами аукіону? Чи повинна теплопостачальна організація подавати до органу, уповноважного на встановлення тарифу заяву, про коригування відповідного тарифу за результатами аукціону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Частиною першою статті 29 Закону установлено, що електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Згідно з абзацом четвертим статті 29 Закону учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.
Таким чином, учасник має право понизити ціну /приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни протягом одного етапу аукціону.
Згідно з частиною другою статті 29 Закону в оголошенні про проведення процедури закупівель обов’язково зазначаються відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математичну формулу, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.
Разом з тим, згідно з частиною шостою статті 28 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Додатково інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про теплопостачання” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014.
|