|
|
16.02.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство надає послугу постачання теплової енергії бюджетній організації. У зв’язку із зміною показників, які формують ціну на вказану послугу, вартість Гкл зросла на 18%, що підтверджується відповідними розрахунками та рішенням органу місцевого самоврядування.
На підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Установлення тарифів на теплову енергію нижче за розмір економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається (ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»).
Керуючись положеннями Цивільного та Господарського кодексів щодо внесення змін до договорів, зазначеними вище законами, п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідним рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення тарифу на послуги з теплопостачання, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю стосовно зміни ціни за одиницю послуги. При цьому положення п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" можна застосовувати за наявності в договорі порядку зміни ціни.
Зважаючи на вказане, прошу надати роз’яснення щодо наступних питань:
1) Чи можливо підняти ціну за опалення на 18% на підставі п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі"?
2) Чи достатніми є положення в договорі щодо необхідності повідомлення бюджетної установи у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення в дію тарифу?
3) Чи можливо зменшити за п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" обсяг закупівлі, а не ціну, зважаючи на обмеження, встановлені ст. 48 Бюджетного кодексу (щодо неможливості взяття зобов’язань більше, ніж затверджено асигнувань)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
15.03.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
11 червня 2017 року набрав чинності Закону України «Про ринок електричної енергії».Законом запроваджено нову більш конкурентну модель ринку електроенергетики, яка передбачає функціонування відразу кількох сегментів: ринку двосторонніх договорів, ринку «на добу вперед», внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку і ринку допоміжних послуг.
Учасниками Нового ринку є: виробники електроенергії, електропостачальник, оператор ринку, трейдер, споживач, гарантований покупець (на даний час ДП «Енергоринок»), оператор системи передачі (на даний час це ДП «НЕК «Укренерго») та оператор системи розподілу.
ДП «НЕК «Укренерго», як Оператор системи передачі, звертається до Вас з ініціативою щодо внесення змін до національного класифікатора ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 №1749, в частині доповнення словника наступними видами послуг:
– врегулювання небалансів;
– передача електричної енергії;
– надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
– участь у балансуючому ринку;
– регулювання напруги та реактивної потужності в режимі синхронного компенсатора;
– надання допоміжних послуг із забезпечення відновлення функціонування ОЕС України після системних аварій;
– надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності;
– надання послуги з підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії;
– надання послуги для забезпечення загальносуспільних інтересів.
Відповідно до листа Мінекономрозвитку від 07.02.2017 № 3302-06/3816-16, якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника «99999999–9 — Не визначено» із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі.
Проте такий підхід до визначення назви предмета закупівлі не забезпечує прозорості проведення процедур закупівель та не сприяє створюванню ефективного конкурентного середовища.
З огляду на викладене, просимо розглянути питання щодо внесення відповідних змін до національного класифікатора ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», що надасть можливість зробити ринок електричної енергії відкритим і створить нові можливості працювати за європейською моделлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь Мінекономрозвитку з порушеного у запиті питання надана листом від 25.03.2019 № 3301-04/12678-07 (копія додається).
|
|
|
04.06.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Протягом поточного року державним закладом для одного окремого об'єкту - навчального корпусу – з урахуванням термінології ДБН А.2.2-3:2014 заплановано проведення декількох поточних ремонтів (ремонт в санвузлі, ремонт 1-ї аудиторії, тощо) та одного капітального (ремонт 4-го поверху).
Для кожного окремого ремонту складено кошторис вартості робіт, які є допороговими - до 200,0 тис.грн. для поточного ремонту та до 1,5 млн.грн. для капітального.
Чи потрібно для визначення вартості предмету закупівлі об'єднувати вартості поточного та капітального ремонтів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
|
|
|
08.11.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Між КП "Місто", як Замовником та ТОВ "ТД Міжрегіональна трейдингова компанія", як Учасником, підписано договір на поставку газового палива. Згідно умов Договору (п.4.3), замовлення на поставку Товару здійснюється шляхом повідомлення на електронну пошту, що і було виконано нами 04.11.2021р. Відповідно до п.4.4 Договору поставка після замовлення здійснюється впродовж 2-х робочих днів. Станом на 08.11.21р. поставка не здійснена у зв"язку із збільшенням ціни, про що повідомлено усно. Крім того, усно також, повідомлено, що Довідка для підтвердження збільшення ціни коштує 4600,00грн. і заради нас вони не хочуть платити такі кошти. Пропонують розірвати Договір. Але на проведення нової процедури закупівлі потрібен час, щонайменше, 2-3 неділі і то, у разі, якщо хтось вийде на спрощену процедуру ( на таку незначну суму і на такий короткий час, адже ми фінансуємось з місцевого бюджету і можемо закуповувати тільки в межах фінансування, а це - до 50,0 тис.грн на листопад - грудень).
Відповідно до діючого законодавства це означає зупинку роботи нашого підприємства, адже, для нашого підприємства, без газового палива неможливе вивезення сміття, вирізка фаутних дерев, обслуговування мереж зовнішнього освітлення (заміна ламп та світильників без вишки неможлива) та ін.
Крім того, з липня місяця Учасник не реєструє податкові накладні, що уже завдало нам збитків на 10600,00 грн.
Будь-ласка поясніть, в чому переваги тендерного законодавства (якщо без нього ми могли би зараз спокійно і без обмежень закуповувати газ, ще й по нижчій ціні?)
І як бути нашому підприємству в ситуації, що склалася?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Крім цього, зазначаємо, що у разі настання випадку щодо розірвання договору про закупівлю з вини учасника та існуванням нагальної потреби у замовника є можливість здійснити закупівлю в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, та в залежності від цієї суми або застосувати переговорну процедуру закупівлі або ж укласти договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. При цьому 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).
Про це зазначено в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 3 частини сьомої статті 3 Закону, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених цією частиною, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Водночас пропонуємо ознайомитись з листами від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
А також пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Оскільки наше підприємство не являється Замовником в розумінні Закону, то ми проводимо допорогові закупівлі (після змін у законодавстві керуємось Наказом № 18 від 17 квітня 2020 року виданим Державним підприємством "ПРОЗОРРО"). Підскажіть будь-ласка ким в нашому випадку має здійснюватись проведення допорогової закупівлі, Уповноваженою особою чи Відповідальною особою ???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Водночас повідомляємо, що визначення поняття “замовник” розглянуто в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
При цьому визначення осіб, відповідальних за закупівлі у суб"єктів, які не є замовниками у розумінні Закону, не є предметом регулювання цього Закону.
|