Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго дня. У зв'язку із введенням в дію нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі", просимо зазначити граничні межі на закупівлю товарів та послуг при застосуванні допорогових, спрощених та відкритих торгів. Дякую.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:

1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Процедури закупівель передбачені у статті 13 Закону.

У свою чергу, відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

З огляду на зазначене, замовники, які відносяться до категорій, визначених пунктами 1-3 частини четвертої статті 2 Закону, здійснюють закупівлю в один із наступних способів, керуючись відповідними вартісними межами:

- з використанням електронної системи закупівель у порядку, затвердженому наказом ДП "ПРОЗОРРО" від 19.03.2019 року №10 (зі змінами), якщо вартість товарів, робіт і послуг не перевищує 50 тисяч гривень або з використанням електронних каталогів для закупівлі товарів, якщо вартість не перевищує 50 тисяч гривень;

- без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіту про договір про закупівлю, якщо вартість товарів, робіт і послуг не перевищує 50 тисяч гривень;

- шляхом здійcнення спрощених закупівель, якщо вартість товарів, робіт і послуг дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою 200 тисяч гривень (для товарів і послуг) та 1,5 мільйона гривень (для робіт);

- шляхом здійcнення процедур закупівель (відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, конкурентного діалогу, переговорної процедури закупівлі), якщо вартість вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

25.03.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6301 / 6544

02.03.2021 р. нами було укладено договір з ФОП ТУСЬ Г.У. на придбання мяса (спрощена закупівля). Згодом ми дізнаємося, що ФОП ТУСЬ Г.У. знаходиться у зведених відомостях АМКУ про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Чи може договір продовжуватись, чи розривати його? Дякую.

Відповідь

27.03.2023

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6296 / 6427

Згідно пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. При цьому наразі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021, яким в тому числі затверджено кошторисні норми -КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» та КНУ «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво». Як бути замовнику при здійсненні закупівлі робіт, а саме проектно-кошторисній документації (далі -ПКД), до якої входять суми на розробку ПКД, роботи, технічний нагляд та авторський нагляд якщо вартісні межі- розробка ПКД- 100тис. грн. , роботи-1,7 млн. грн, технічний та авторський нагляд-200 тис ? Все перераховане є роботами в розумінні Закону та проводиться на одному об’єкті, при цьому закуповується окремо, спочатку розробка ПКД, потім роботи, а потім технічний та авторський нагляд. Чи повинен замовник в такому випадку проводити окремо спочатку відкриті торги на закупівлю ПКД, потім відкриті торги на роботи, а потім відкриті торги на технічний та авторський нагляд з огляду на те, що всі зазначені роботи мають здійснюватися на одному об’єкті? Або замовник в даному випадку виходячі з вартісних меж закупівлі укладає прямий договір про закупівлю ПКД, потім проводить відкриті торги на закупівлю робіт, та закуповує технічний та авторський нагдяд шляхом укладання прямого договору про закупівлю. Які дії замовника в такій ситуації будуть правильними з точки зору наказу Мінекономіки №708 та державних будівельних норм?

Відповідь

01.12.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6295 / 6517

На 2021р. необхідно провести закупівлю послуг телефонного зв'язку та проводового радіомовлення на суму 78 000 грн.Чи можемо ми заключити прямий договір з Житомирською філією ПАТ "Укртелеком" (мережеві комунікації побудовані ПАТ"Укртелекомом") чи ми повинні на підставі ст. 40 провести переговорну процедуру закупівлі?

Відповідь

12.02.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6291 / 6194

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII), на відміну від Закону в попередній редакції, визначає договір про закупівлю як господарський договір. Так, частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII (як і частиною першої статті 36 попередньої його редакції) передбачено, що договір про закупівлю укладають відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексу України з огляду на особливості, визначені Законом № 922-VIII. Відповідно до частини першої статті 55 ГК України суб’єктами господарювання визнають учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і відповідають за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суб’єктами господарювання є: 1. господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2. громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Частиною першою статті 58 ГК України визначено, що суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом, а згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянина визнають суб’єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу. Таким чином, договір, стороною якого є негосподарюючий суб’єкт — фізична особа (не зареєстрована як підприємець), не є господарським договором, оскільки не породжує господарських зобов’язань. Викладене дає можливість дійти висновку, що фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання (не зареєстрована як підприємець), не може бути стороною господарського договору, а отже й договору про закупівлю в розумінні пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII. При цьому слід зауважити, що нова редакція Закону № 922-VIII (як і чинний Закон) не встановлює жодних обмежень для участі в процедурах закупівель / спрощених процедурах фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання). Навпаки, пунктом 37 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII прямо передбачено, що учасником процедури закупівлі / спрощеної закупівлі з юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем може бути й фізична особа (без законодавчо встановлених вимог щодо наявності в неї певного правового статусу), а згідно з частиною другою статті 5 цього ж Закону учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях на рівних умовах. Водночас у зазначених вище випадках договір, який опосередковує правовідносини між фізичною особою і замовником, укладають за правилами Цивільного кодексу України (далі — ЦК України). Він не є господарським договором, тож не відповідає визначенню поняття «договір про закупівлю», яке міститься в новій редакції Закону № 922-VIII. Виходячи з викладеного та з метою недопущення сторонами порушень редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» просить надати роз′яснення з наступних питань: - Чи можливо укладення договору про закупівлю за результатами проведення процедур закупівель / спрощених процедур, як господарського договору, між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)? - Чи можливо у разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель (стаття 3 Закону) укладення договору між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2