|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи потрібно включати до складу тендерної документації кваліфікаційні вимоги визначені с. 16 Закону при закупівлі наприклад електричної енергії... Насклільки я розумію заборона встановлення таких вимог (абз. другий част. 3 ст. 16 стьарої редакції Закону) виключена в новій редакції закону? Просимо надати відповідь за можливості у найкоротший термін. З повагою Явтушенко В.П.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Отже, під час розробки тендерної документації замовник самостійно зазначає один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону.
|
|
|
12.04.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Статтею 108 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що засуджені мають право придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування, одяг, взуття, білизну та предмети першої потреби на гроші, зароблені в колоніях, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу. Перелік продуктів харчування, одягу, взуття, білизни і предметів першої потреби, що дозволяються до продажу засудженим, визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
На небюджетний депозитний рахунок (рахунок за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів), відкритий виправною колонією в казначейській службі, надходять особисті кошти засуджених (заробітна плата).
Чи регулюється ЗУ «Про публічні закупівлі» та постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», придбання продуктів харчування та предметів першої потреби виправною колонією, для подальшого задоволення потреб засуджених в товарах, за безготівковим розрахунком особистими коштами засуджених (отоварювання в крамниці для засуджених)?
Чи є виправна колонія в даних правовідносинах Замовником в розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі», враховуючи, що придбання товарів здійснюється в інтересах третіх осіб за їх кошт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
У разі якщо саме замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Так, згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
При цьому згідно з пунктом 6 частини першої Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Разом з тим інші правовідносини, які не передбачають придбання замовником у розумінні Закону, не є предметом регулювання цього Закону.
|
|
|
27.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування у тендерній документації обов’язково зазначаються:
підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 44 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.
Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.
На даний час доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, реєстру банкрутів є обмеженим.
1. Чи є правомірним вимагати у переможця надати інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, згідно з якою не буде знайдено інформації про корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, інформаційний лист з Міністерства юстиції України про надання інформації про те, що учасник не є банкрутом?
2. Чи буде правомірним те, якщо Замовник не вимагати вищезазначену інформацію в переможця закупівлі та перевірити її самостійно на сайті YouControl замість офіційних державних реєстрів, оскільки YouControl має змогу отримувати інформацію з ЄДР та ДРРП на основі офіційних договорів, укладених з адміністраторами цих реєстрів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо вимог статті 17 Закону) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до абзацу 15 пункту 44 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту. Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів. |
|
|
12.09.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником було проведено відкриті торги «Капітальний ремонт багатофункціонального спортивного майданчику комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» за адресою: 66700 Одеська область, Захарівський район, смт. Захарівка, вулиця Центральна, 140» Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-07-05-005312-c.
Учасником процедури закупівлі ТОВ «Строй Імперія» 21.07.2021 о 20:07 та 20:09 годині подано свою тендерну пропозицію через електронну систему закупівель, на яку накладено кваліфікований електронний підпис о 20:11 годині. Учасником процедури закупівлі ТОВ «Строй Імперія» до закінчення кінцевого строку подання тендерної пропозиції, а саме: 21.07.2021 о 22:54, 22:55, 23:01 та 23:02 внесено зміни до своєї тендерної пропозиції шляхом зміни листа-згоди з проєктом договору та завантаження нових документів тендерної пропозиції, проте учасником ТОВ «Строй Імперія» не накладено електронний цифровий підпис або кваліфікований електронний цифровий підпис уповноваженої особи на свою тендерну пропозицію з урахуванням внесених змін.
29 серпня 2022 р. Держаудитслужбою України в Одеській області було прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі (ID моніторингу:UA-M-2022-08-29-000092)
1 вересня 2022 р. Замовник отримав запит від Держаудитслужби України в Одеській області :Яким чином Замовник може обґрунтувати рішення щодо відповідності тендерної пропозиції учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Імперія» умовам пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, тоді як зазначеним учасником не накладено електронний цифровий підпис або кваліфікований електронний цифровий підпис на тендерну пропозицію в цілому?
Замовником була надана відповідь: Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Таким чином, учасники при поданні тендерних пропозицій / пропозицій повинні накладати електронний підпис, враховуючи вимоги замовника та зазначених законів.
Також, відповідно до частини 1 розідлу ІІІ тендерної документації визначено, що Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель з накладенням електронного цифрового підпису або кваліфікований електронний цифровий підпис уповноваженої особи учасника на тендерну пропозицію, оскільки згідно з частиною третьою статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Тендерна пропозиція Учасника-Переможця містить файл «sign.p7s». Тобто, на пропозицію накладено електронний підпис відповідно до умов Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерної документації.
Також слід зауважити, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено як та коли учасники при поданні пропозиції їх підписують. Це пов’язано з різноманітним функціоналом електронних майданчиків, якими користуються учасники публічних закупівель.
9 вересня 2022р. було опубліковано висновок Держаудитслужби України в Одеській області на моніторинг.
Встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій).
Чи дійсно замовник мав відхилити тендерну пропозицію Учасника ТОВ «Строй Імперія»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах №№ 671/2020, 1619/2020 та 895/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463
https://me.gov.ua/inforez/Details?id=b011d605-1132-4a66-a4d9-bf658dc3e7f6&lang=uk-UA
|
|
|
26.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації (надалі – замовник) просить Вас надати роз’яснення з наступного питання.
Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) встановлені категорії замовників, що використовуються у Законі.
При публікації процедур закупівель, категорія замовника згідно з положеннями Закону повинна міститися у річному плані, в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди, оголошенні з відомостями про укладену рамкову угоду, звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи, оголошенні про проведення відкритих торгів, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, оголошенні про проведення конкурентного діалогу, оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю, протоколі кваліфікаційного відбору, повідомленні про внесення змін до договору про закупівлю, звіті про виконання договору про закупівлю.
З порушеного питання Мінекономіки надано роз’яснення від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 щодо визначення замовників, у якому зазначено що категоризація замовників, є нововведенням Закону, які запроваджено для чіткого та однозначного віднесення цих суб’єктів під дію Закону, а також для зручності користувачів електронної системи закупівель.
При реєстрації замовником юридичних зобов’язань в органі Державної казначейської служби, а саме договорів укладених за результатами процедур закупівель які було проведено після внесення змін до Закону (введення у дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ), між замовником та казначейською службою виникло протиріччя з питання застосування законодавства.
Орган Державної казначейської служби, посилаючись на інформацію яка викладена у звіті про результати проведення закупівлі, вважаючи її істотною умовою, яка обов’язково повинна бути внесена до договору, вимагає від замовника внесення в преамбулу договорів - категорії замовника, та відмовляється реєструвати укладені договори без внесення зазначеної інформації.
Згідно з статтею 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами пункту 12 частини 1 статті 9 Закону, просимо Вас надати роз’яснення, з порушеного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 11 і 37 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Водночас частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
З урахуванням зазначеного, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником, які є його сторонами і погоджують його умови.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону, та є вичерпним.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|