Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Просимо надати роз’яснення щодо порядку проведення надпорогових закупівель, передбачених частиною 4 ст.10 Закону «Про публічні закупівлі». Відповідно до ч.5 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. Який строк розгляду тендерних пропозицій (прийняття рішення про визнання переможцем і укладення договору або відхилення пропозиції) ПІСЛЯ проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій. Чи застосувується до надпорогових закупівель строк, передбачений пунктом 4 ст.28 Закону – строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. Дякуємо за відповідь.

Відповідь

26.06.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6803 / 7226

Департамент капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації (надалі – замовник) просить Вас надати роз’яснення з наступного питання. Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) встановлені категорії замовників, що використовуються у Законі. При публікації процедур закупівель, категорія замовника згідно з положеннями Закону повинна міститися у річному плані, в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди, оголошенні з відомостями про укладену рамкову угоду, звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи, оголошенні про проведення відкритих торгів, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, оголошенні про проведення конкурентного діалогу, оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю, протоколі кваліфікаційного відбору, повідомленні про внесення змін до договору про закупівлю, звіті про виконання договору про закупівлю. З порушеного питання Мінекономіки надано роз’яснення від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 щодо визначення замовників, у якому зазначено що категоризація замовників, є нововведенням Закону, які запроваджено для чіткого та однозначного віднесення цих суб’єктів під дію Закону, а також для зручності користувачів електронної системи закупівель. При реєстрації замовником юридичних зобов’язань в органі Державної казначейської служби, а саме договорів укладених за результатами процедур закупівель які було проведено після внесення змін до Закону (введення у дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ), між замовником та казначейською службою виникло протиріччя з питання застосування законодавства. Орган Державної казначейської служби, посилаючись на інформацію яка викладена у звіті про результати проведення закупівлі, вважаючи її істотною умовою, яка обов’язково повинна бути внесена до договору, вимагає від замовника внесення в преамбулу договорів - категорії замовника, та відмовляється реєструвати укладені договори без внесення зазначеної інформації. Згідно з статтею 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами пункту 12 частини 1 статті 9 Закону, просимо Вас надати роз’яснення, з порушеного питання.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 11 і 37 частини першої статті 1 Закону.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Водночас частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

З урахуванням зазначеного, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником, які є його сторонами і погоджують його умови.

Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону, та є вичерпним.

Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.

17.02.2020

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

6801 / 7262

У тендерній документації зазначено строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними-не менше 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Чи може переможець торгів змінити ціну (електроенергія) після підписання договору, однак до закінчення строку дії тендерних пропозицій (90 днів)?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону визначено, що строк дії тендерної пропозиції – установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція втрачає чинність.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.

Поряд з цим відповідно до частини четвертої статті 25 Закону до закінчення строку, протягом якого тендерні пропозиції залишаються дійсними, зазначеного в тендерній документації, замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій.

При цьому, виходячи зі змісту статті 32 Закону, замовник визначає переможця процедури строк дії тендерної пропозиції якого не минув.

Варто також зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону, учасник має право вносити зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.

У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених у цій статті Закону.

Питання зміни істотних умов договору та його виконання розглянуто в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560

14.09.2020

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

6799 / 7281

У листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 року зазначено: «…закупівля здійснюється відповідно до річного плану, у разі: 1) виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) перерозподілу коштів зекономлених у разі зміни ціни договору про закупівлю в бік зменшення; 5) перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі або фінансування інших видатків; 6) відміни закупівлі або визнання її такою, що не відбулась/неукладення договору про закупівлю за результатами проведення закупівлі та необхідності здійснення нової закупівлі; 7) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 8) інших подібних випадках, замовник може вносити відповідні зміни до річного плану закупівель, шляхом створення нових та/або редагування/видалення існуючих рядків річного плану з інформацією про закупівлі. Водночас, ураховуючи поняття “предмет закупівлі”, такий предмет закупівлі (у новоствореному чи відредагованому рядку річного плану) у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівель.» Враховуючи вищевикладене,особливо п.5 роз;яснення, чи можна вважати перерозподіл коштів між КПКВ та КЕКВ новим предметом закупівлі?І враховуючи вартісні межі, якщо предмет закупівлі до 50 тис., укладати прямі договори?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що листом від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 надано вичерпну відповідь.

Водночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі".

Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333).

Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.

Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.

При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

12.09.2022

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

6795 / 7335

Замовником було проведено відкриті торги «Капітальний ремонт багатофункціонального спортивного майданчику комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» за адресою: 66700 Одеська область, Захарівський район, смт. Захарівка, вулиця Центральна, 140» Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-07-05-005312-c. Учасником процедури закупівлі ТОВ «Строй Імперія» 21.07.2021 о 20:07 та 20:09 годині подано свою тендерну пропозицію через електронну систему закупівель, на яку накладено кваліфікований електронний підпис о 20:11 годині. Учасником процедури закупівлі ТОВ «Строй Імперія» до закінчення кінцевого строку подання тендерної пропозиції, а саме: 21.07.2021 о 22:54, 22:55, 23:01 та 23:02 внесено зміни до своєї тендерної пропозиції шляхом зміни листа-згоди з проєктом договору та завантаження нових документів тендерної пропозиції, проте учасником ТОВ «Строй Імперія» не накладено електронний цифровий підпис або кваліфікований електронний цифровий підпис уповноваженої особи на свою тендерну пропозицію з урахуванням внесених змін. 29 серпня 2022 р. Держаудитслужбою України в Одеській області було прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі (ID моніторингу:UA-M-2022-08-29-000092) 1 вересня 2022 р. Замовник отримав запит від Держаудитслужби України в Одеській області :Яким чином Замовник може обґрунтувати рішення щодо відповідності тендерної пропозиції учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Імперія» умовам пункту 1 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, тоді як зазначеним учасником не накладено електронний цифровий підпис або кваліфікований електронний цифровий підпис на тендерну пропозицію в цілому? Замовником була надана відповідь: Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Таким чином, учасники при поданні тендерних пропозицій / пропозицій повинні накладати електронний підпис, враховуючи вимоги замовника та зазначених законів. Також, відповідно до частини 1 розідлу ІІІ тендерної документації визначено, що Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель з накладенням електронного цифрового підпису або кваліфікований електронний цифровий підпис уповноваженої особи учасника на тендерну пропозицію, оскільки згідно з частиною третьою статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Тендерна пропозиція Учасника-Переможця містить файл «sign.p7s». Тобто, на пропозицію накладено електронний підпис відповідно до умов Закону України «Про публічні закупівлі» та тендерної документації. Також слід зауважити, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено як та коли учасники при поданні пропозиції їх підписують. Це пов’язано з різноманітним функціоналом електронних майданчиків, якими користуються учасники публічних закупівель. 9 вересня 2022р. було опубліковано висновок Держаудитслужби України в Одеській області на моніторинг. Встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій). Чи дійсно замовник мав відхилити тендерну пропозицію Учасника ТОВ «Строй Імперія»?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2