|
|
10.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна вважати постанову НКРЕКП від 30.07.2021 року № 1227 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766», постанову НКРЕКП від 16.06.2021 року № 973 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766», постанову НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766 «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)» підтверджуючим документом, який встановлює регульований тариф на електроенергію та є підставою для внесення змін до договору по п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
12.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановне Міністерство! Надайте,будь ласка, роз'яснення до постанови. Чи можливе виконання капітального ремонту будинків та споруд будівельною компанією без дозволу на роботи з підвищенною небезпекою? Так як, у додатку 2 до Порядку Постанови, а саме у групі А пункт 23 зазначений "мотнаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків, споруд..." Чи це означає, що монтаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків та споруд відтепер належать до переліку видів робіт підвищеної небезпеки та потребують дозвілу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту статті 22 Закону, вимоги встановлюються в тендерній документації самостійно замовником з дотриманням законодавства в цілому, а тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Поряд з цим відповідно до частини другої статті 41 Закону учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
В свою чергу, Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами).
При цьому, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зокрема промислової безпеки, охорони праці. Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, а також видає у передбачених законодавством випадках дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, контролює дотримання умов дії таких дозволів.
Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
29.12.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Оренда паливного котла з вартістю 70 тис. грн в місяць, можна укладати прямий договір чи проводити процедуру закупівлі?Тобто підпадає під ЗУ "Про публічні закупівлі" оренда паливного котла. Якщо так, то яку процедуру проводити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Законом визначається вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі товарів, робіт та послуг, визначених частинами п’ятою та шостою статті 3 Закону.
Відповідно до пункту 4 частини п’ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Отже, у разі якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування Закону на підставі пункту 4 частини п’ятої статті 3 Закону.
Своєю чергою, згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. Предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
02.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про доступ до публічної інформації», Акціонерне товариство «Банк Інвестицій та Заощаджень» в особі представника Мартиненка Олександра Васильовича (за довіреністю), звертається із наступним запитом про роз’яснення пункту 4 наказу «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року.
Згідно із підпунктом 9 пункту 3 Постанови НБУ «Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» № 639 від 15.12.2004 року, гарантія – це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Пунктом 4 наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року, зазначено, що у реквізитах гарантії повинна міститися наступна інформація:
1) щодо повного найменування гаранта зазначається інформація:
— повне найменування гаранта, його ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, його категорія;
— код банку (у разі наявності);
— адреса місцезнаходження; поштова адреса для листування;
— адреса електронної пошти гаранта, на яку отримуються документи;
— SWIFT-адреса гаранта;
Відповідно до частини 4 вищезазначеної статті, передбачено категорії замовників, що використовуються у Законі України «Про публічні закупівлі»:
1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті;
2) органи соціального страхування, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті;
3) підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті;
4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті.
Отже, в розумінні вищезазначених норм вбачається, що до категорій замовників та учасників процедури закупівлі відносяться приватні та державні органи, тому у реквізитах гарантії щодо бенефіціара та принципала слід зазначити до якої форми власності вони належать (органи державної влади, приватні підприємства, тощо).
Однак, на теперішній час ця інформація є непідтвердженою.
До того ж, станом на сьогодні, чинним законодавством не передбачено, до якої категорії віднесено Гаранта та яку інформацію зазначати у гарантії щодо Банку-Гаранта.
Таким чином, керуючись частиною 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо Вас роз’яснити пункт 4 наказу «Про затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції» № 2628 від 14.12.2020 року та надати розширену інформацію включаючи, але необмежуючись:
1. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Гаранта в розділі «його категорія»?
2. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Бенефіціара в розділі «його категорія»?
3. Яку інформацію зазначати в Гарантії в реквізитах Принципала в розділі «його категорія»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті № 549/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7a0fba88-002a-4c32-b64a-cec840265e1b&lang=uk-UA
|
|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Між нами як електропостачальною організацією та замовником укладено договір про закупівлю електричної енергії на 2020 рік.
Складовою частиною ціни за одиницю товару – електричної енергії – є тариф оператора системи передачі, який змінювався декілька разів з моменту укладення дійсного договору відповідними постановами НКРЕКП (тариф ОСП є державно регульованою ціною складовою вартості електричної енергії).
Дійсним укладеним договором не врегульовано питання щодо зміни ціни за одиницю товару в разі збільшення тарифу ОСП.
Після проведених переговорів між нами як постачальником та між замовником із наданням відповідних доказів збільшення вартості електричної енергії через зростання даного тарифу для укладення відповідних додаткових угод, і після направлення проектів таких угод, замовником проігноровано укладання будь-яких змін договору, в тому числі й змін в частині збільшення вартості за одиницю товару електричної енергії через зміну законодавчо встановленого тарифу. Відтак замовник відмовляється підписувати будь-які додаткові угоди та відповідно й оплачувати за спожиту електричну енергію з урахуванням нового тарифу ОСП.
Згідно ГК одностороння відмова від виконання договору забороняється.
Відповідно, наша компанія, не має можливості постачати товар – електричну енергію, із врахуванням нечинного, неактуального тарифу на послуги ОСП, котрий значно виріс, порівняно із моментом укладення договору, оскільки це спричиняє збитки нашій господарсько-фінансовій діяльності.
Як нам розірвати дійсний договір? якщо учасник відмовляється його розривати чи підписувати будь-які додаткові угоди та й взагалі ігнорує будь-яку нашу спробу урегулювати ситуацію, що склалася.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Своєю чергою, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|