|
|
16.01.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! На електронних майданчиках є можливість прикріпляти закупівлю лише до одного кода класифікатора ДК 021:2015. Підкажіть будь-ласка, якщо виникає ситуація коли в договорі декілька предметів закупівлі по різним кодам класифікатора і один з них перевищує 50 000,00 грн., потрібно публікувати весь договір чи виокремити один предмет закупівлі, що перевищує 50 000,00 грн. в окремий договір? Або декілька предметів закупівлі перевищують 50 000,00 грн. то правильніше буде розділити закупівлю на окремі договори, щоб коректно оприлюднити інформацію, чи публікувати декілька раз один договір по різним кодам?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
16.01.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов, згідно п.7 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі". Учасником, при складанні тендерної пропозиції, був сканований з оригіналу проект договору, підписаний уповноваженою особою та посвідчений відбитком печатки. Зміст проекту договору викладенно на 4 сторінках, але при скануванні відбулася технічна помилка в результаті чого було загружено та відправленно на ел. майданчик три сторінки а саме 1,2 та 4. Третя сторінка яка містить:"Обставени непереборної сили", "Вирішення спорів", "Строк дії договору" та " Інші умови" - не завантажилась.
Питання: Чи може Замовник відхилити тендерную пропозицію Учасника або признати цю помилку як формальну (несуттеву), яка не впливає на зміст пропозиції? Враховуючи те ,що в тендерній документації Замовника прописано що договір про закупівлю складається в письмовій формі відповідно до положень ЦК України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема:
- проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Ураховуючи викладене, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
Підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особи, оформлюються протоколом. Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|
|
|
13.01.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
До якого коду віднести наступні лоти:
- послуги із технічного обслуговування систем відеоспостереження ( до коду ДК 021:2015 50343000-1 послуги з ремонту і технічного обслуговування відеообладнання чи до коду ДК 021:2015 50324100-3 послуги з технічного обслуговування систем);
- технічне обслуговування охоронно-пожежної сигналізації (до коду ДК 021:2015 50413200-4 послуги з ремонту і технічного обслуговування протипожежного обладнання чи до коду ДК 021:2015 50324100-3 послуги з технічного обслуговування систем)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
12.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла. Учасником процедури закупівлі було оскаржено дії замовника до суду. В позовній заяві позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету, яким було визначено переможця процедури закупівлі. Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив суд заборонити відповідачу укладати з переможцем процедури закупівлі договір про закупівлю. Суд задовольнив заяву позивача та ухвалою про забезпечення позову заборонив відповідачеві на період розгляду справи у суді укладати договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Разом з цим, дана норма стосується порядку оскарження процедури закупівлі до органу оскарження, яким відповідно до підпункту 14 ч. 1 ст. 1 Закону є Антимонопольний комітет України.
У зв’язку з вищевказаним, просимо Вас надати роз’яснення, чи зупиняється перебіг строку для укладання договору, встановленого ч. 2 ст. 32 Закону, у разі оскарження процедури закупівлі до суду? Чи можливе укладання договору про закупівлю у разі скасування судом ухвали про забезпечення позову, яка перешкоджала його укладанню?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Таким чином, перебіг строків зазначений у статті 18 Закону, застосовується у разі подання скарги до Антимонопольного комітету України.
При цьому зазначаємо, судове рішення є обов’язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України.
|
|
|
12.01.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон).
Керуючись статтею 8 Закону, та враховуючи той факт, що з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749, товарів та послуг за показниками третьої - п’ятої цифр основного словника, робіт – другої -п’ятої цифр просимо надати роз’яснення та конкретизувати за показником якої цифри по групі Замовник визначатиме вартість предмета закупівлі по підприємству в цілому?
Наприклад: ДП «Одеський порт» у 2017 році планує придбання послуг по коду 50500000-0 з очікуваною вартістю предмета закупівлі 500,00 тис. грн, 50510000-3 з очікуваною вартістю 400,00 тис. грн, 50511000-0 з очікуваною вартістю 300,00 тис. грн. Чи повинен Замовник у такому випадку проводити процедуру відкритих торгів по групі «505» з очікуваною вартістю 1200,00 тис. грн. чи може Замовник провести по кожному переліченому окремому коду допорогову закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно зі статтею 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Разом з тим предмет закупівлі визначається в порядку, встановленому Уповноваженим органом.
У свою чергу, наказом Мінекономрозвитку від 19.12.2016 № 2092 “Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі”, внесено зміни до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року № 454 (далі – Порядок).
Таким чином, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Порядку (зі змінами).
|