|
|
05.07.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбайт» (Учасник) брало участь у процедурі закупівлі – "ДК 021:2015: 72210000-0 — Послуги з розробки пакетів програмного забезпечення", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2019-04-19-002642-c (далі - процедура закупівлі). Замовник визнав ТОВ «Спецбайт» переможцем. Один з учасників написав скаргу до АМК, який розглянувши скаргу прийняв рішення щодо скасування рішення замовника про визнання переможця. Наше підприємство готує позов до суду про визнання рішення АМК протиправним та його скасування. Відповідно до ч.12 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Враховуючи, що рішення рішення АМК набрало законної сили з моменту його проголошення, прошу відповісти на наступні питання:
1) Чи може Замовник відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» продовжити розгляд пропозицій інших учасників та визначити іншого учасника переможцем закупівлі ?
2) Чи можливо відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у разі скасування рішення АМК України в частині зобов'язання Замовника скасувати рішення про визначення Учасника переможцем процедури закупівлі, визнати такого Учасника переможцем процедури закупівлі та опублікувати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір та в подальшому договір про закупівлю якщо вже буде укладено договір з інших учасником процедури закупівлі або прийнято рішення?
3) Чи можливо в такому випадку вжити заходів забезпечення позову, відповідно до глави 10 КАС України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, підстави та обґрунтування прийняття рішення, у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково – зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
У свою чергу, згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Згідно частини першої статті 2 Глави 1 Розділу I Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 27 Глави 2 Розділу I КАСУ оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 150 Глави 10 Розділу I КАСУ суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. При цьому статтею 151 Глави 10 Розділу I КАСУ визначено види забезпечення позову.
Водночас відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
При цьому з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до
ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|
|
|
04.07.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв'язку з набранням чиності наказу Мінекономрозвитку від 07.05.2019 №790 "Про внесення змін до Поорядку визначення предмета закупівлі", зокрема, внесено зміни до Порядку в частині визначення предмета закупівлі медичних виробів, виникло наступне питання. Всі медичні вироби, які відносяться до НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" повинні відноситись до коду ЄЗС ДК021:2015 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні ? І не можно відности до інших кодів класифікатора ЄЗС ДК021:2015? Наприклад "скло предметне" - 33790000-4: Скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення; а тепер його потрібно віднести тільки до коду 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні, так як відповідно до НК 024:2019 це медичний виріб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок (зі змінами)).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку, який установлює спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до положень Закону, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, зокрема за показником четвертої цифри основного словника.
Згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу ІІ Порядку під час здійснення закупівлі медичних виробів предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року N 159. У разі якщо предмет закупівлі медичних виробів містить два і більше медичних виробів, замовником у дужках зазначаються код та назва кожного медичного виробу.
Отже, замовник, дотримуючись норм Закону та Порядку, самостійно визначає предмет закупівлі медичних виробів за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року N 159.
При цьому замовникові слід урахувувати, що визначальним класифікатором є ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, за яким визначається показник четвертої цифри, тоді як НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" є додатковим.
Водночас інформуємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3301-04%2F25032-06 розміщено лист від 14.06.2019 № 3301-04/25032-06 "Щодо закупівлі медичних виробів".
|
|
|
01.07.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми замовник, що здійснює діяльність в особливих сферах.
Маємо закупілю послуг, а саме "Послуги зі збирання, перевезення, захоронення, знешкодження побутових відходів, побутових відходів з повітряних суден, великогабаритних відходів" (далі - послуги).
Тарифи на дану послугу визначаються в порядку, встановленому КМУ (Постанова КМУ від 26.07.2006 № 1010 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами», ЗУ "Про відходи", ЗУ "Про житлово-комунальні послуги").
Просимо допомогти визначити чи поширюється дія ЗУ "Про публічні закупівлі" на вказану послугу, враховуючи п.5 ч.4 ст.2 Закону 922?
Завчасно дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07
При цьому стосовно зазначених у запиті виключень, встановлених у статті 2 Закону, пропонуємо ознайомитись із аналогічними відповідями, розміщеними за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c0074c33-f957-4318-80cb-115a53b5afa3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd9baabc-42bc-49ca-b392-97793ccdfce7&lang=uk-UA
|
|
|
22.06.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Частина 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон) визначає обов’язок замовника оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін. На разі наявна судова практика, що визначає обов’язок публікації будь-яких змін, що були внесені до договору про закупівлю незалежно від того чи підпадають такі зміни під розуміння ч. 4 ст. 36 Закону, як випадки зміни істотних умов договору.
Натомість електронна система закупівль при публікації змін до договорів передбачає можливість вибору лише обмеженого ряду підстав на внесення таких змін, що є тотожними переліку підстав для внесення змін перелічених у ч 4 ст. 36 Закону.
Таким чином внесення змін до неістотних умов договору (зміна реквізитів сторін тощо) та публікація таких змін в електронній системі технічно ускладнена, адже зазначення коректної підстави для внесення змін не передбачено.
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення щодо тлумачення змісту ч. 1 ст. 10 Закону, в частині порядку публікації змін, що вносились до договору про закупівлю з інших підстав ніж передбачені ч. 4 ст. 36 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору розглянуто в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства в сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38247
Водночас повідомляємо, що аналогічне питання розглянуто у запиті 447/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=129675c3-aa18-4c45-84a3-475b7ffa76c7&lang=uk-UA
|
|
|
18.06.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами публічної закупівлі, щодо придбання комплектуючої деталі до приладу іноземного виробництва торги не відбулися із за відсутності учасників. По результатах переговорної процедури була досягнута домовленість із нерезидентом фірма "Шимадзу".
Їхньою умовою поставки є 100% передплата. Відповідно до абз. 7, підпункту 3, пункту 1 постанови КМУ від 23.04.14 № 117 "1. Установити, що розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату лише у разі закупівлі:
3) на строк не більше трьох місяців:
товарів, робіт і послуг у нерезидентів України, якщо вони не виробляються (не надаються) в Україні".
Повідомте:
- чи може, за таких умов бюджетна організація здійснити 100% передплату?;
- чи повинна бюджетна організація вимагати у нерезидента (велика корпорація) довідку про несудимість, довідку про відсутність заборгованості?.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Питання щодо здійснення попередньої оплати міститься у запиті 61/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b9532435-c584-4c54-9947-f36329b97736&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 224/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
|