|
|
13.10.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, закупівля послуг поточного ремонту будівлі та поточний ремонт прибудинкової території відноситься до одного обєкта чи різних?
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/46e5a9e3-29c6-4d11-ae26-32b0ec2c2d08?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
10.10.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Будь-ласка, допоможіть у наступному питанні: чи може замовник при закупівлі товару - засобів радіоелектронної боротьби для потреб територіальної оборони (відповідно до заявок в/ч) використовувати код ДК 021:2015: 35730000-0 — Електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту? Адже казначейство відмовляється реєструвати договір мотивуючи тим, що це є бойова зброя, яку ОМС не мають права закуповувати. Додатково від УО: під час визначення коду ДК УО керується скажемо так - другою частиною назви коду, де прописано конкретно - "ТА засоби радіоелектронного захисту". Крім того, невірний код ДК може призвести до того, що потенційні учасники, які підписані на відповідні категорії закупівель, не отримають повідомлення про закупівлю, що обмежує їхній доступ, до того ж УО несе персональну адміністративну відповідальність за невірно визначений код ДК. Дуже буду вдячна за надані роз’яснення!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, що розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Водночас згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань казначейського обслуговування пропонуємо додатково звернутися до Казначейства.
|
|
|
09.10.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підпунктом 4 пункту 19 Особливостей №1178 передбачено імперативну норму, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору про закупівлю та / або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Водночас термін виконання робіт (строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта)) є однією з істотних умов договорів підряду відповідно до Пункту 5 Постанови 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».
При цьому, дуже поширеними є випадки, коли замовники оголошують закупівлі з граничним терміном будівництва, що виходить за календарний рік, учасник подає пропозицію та підписує договір, розраховуючи, що на роботи є достатньо часу, замовник же після підписання договору ставить підрядника перед фактом, що йому додали кошти на фінансування об’єкту і підрядник змушений підписати додаткову угоду, погоджуючись скоротити строки виконання робіт і буквально за місяць-два виконати те, що розраховував будувати 10-12 місяців (мовляв, в кінці бюджетного року невикористані кошти повернуться в Казну і замовник не несе відповідальності за фінансування об’єкту будівництва).
Просимо надати роз’ясненням:
Чи є скорочення терміну виконання робіт зміною істотної умови договору? Чи суперечить внесення такої зміни чинному законодавству? Чи достатнім обґрунтуванням для такої зміни є факт виділення додаткових коштів замовнику? Чи зобов’язаний підрядник погоджуватись на скорочення термінів виконання робіт виключно тому, що замовник отримав більше фінансування після підписання договору про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-10 пункту 19 Особливостей.
Відповідно до підпункту 4 пункту 19 Особливостей продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Таким чином, обставини зазначені в підпункті 4 пункту 19 Особливостей можуть бути підставою для продовження строку виконання робіт.
Крім цього, згідно з статтею 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону. При цьому замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно- будівельного контролю та нагляду.Тому, з питань щодо постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 “Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” слід звертатися до Мінрозвитку.
Принагідно повідомляємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі “Публічні закупівлі” рубрики “Аналітика та методологія” розміщено “Огляд закупівельної практики щодо випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю”, за посиланням:
https://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=2049ebb8-abf3-45cc-be85-5ca5cf4b3ebb&title=OgliadZakupivelnoiPraktikiSchodoVipadkivVnesenniaZminDoIstotnikhUmovDogovoruProZakupivliu
Також відповідь на порушене питання міститься також в статті "ЧИ МОЖНА СКОРОТИТИ СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ ЧИ СТРОК ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ?", розміщеній на Prozorro Інфобокс, що адмініструє ДП "Прозорро", за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/chi-mozhna-skorotiti-strok-dii-dogovoru-chi-strok-vikonannya-zobov-yazan
|
|
|
09.10.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз’яснення щодо використання в роботі, а саме вимозі та мети відповідно до матеріальних ресурсів додаткового переліку ступеня локалізації (Постанова КМУ №782 від 02.07.2025 року), де в переліку міститься група товарів «Конструкції та їх частини: металоконструкції опор ліній електропередачі».
Ми, як Замовник, що виконує функції обслуговування мереж зовнішнього освітлення потребуємо роз’яснення, який саме перелік товарів можна віднести до цієї групи.
1) Чи підпадають під локалізацію металеві опори зовнішнього освітлення та все, що входить до складу (частини, елементи) опори (металеві кронштейни для світильників, затискачі та інші металеві частини, що кріпляться/встановлюються на металеві опори, освітлювальна арматура), так як дані опори зовнішнього освітлення відносяться або не відносяться до опор передачі електричної енергії, ми є кінцевим споживачем такої електричної енергії та виконуємо функцію зовнішнього освітлення міста.
2) У разі якщо вищевказані опор та їх частини відносяться до групи товарів «Конструкції та їх частини: металоконструкції опор ліній електропередачі», чи підпадають вони під локалізацію якщо деякі конструкції що кріпляться на опори виготовлені з пластику та металопластику.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), у тому числі товарів з додаткового переліку, до яких застосовується локалізація, необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198. |
|
|
08.10.2025
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою дотримання замовниками принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, забезпечення добросовісної конкуренції між учасниками та інших принципів Закону, пропонуємо Уповноваженому органу опрацювати питання вдосконалення процедури закупівлі без використання електронної системи шляхом доповнення існуючої процедури наступними положеннями:
1. Оприлюднений замовником протокол розкриття тендерних пропозицій/пропозицій обов’язково має містити інформацію про всіх учасників, які надавали пропозиції після оприлюднення плану закупівлі, а не тільки про визначеного переможця закупівлі.
2. У випадку, якщо критерієм визначення переможця є ціна 100%, замовник має зазначити в протоколі обґрунтування його рішення про вибір переможцем учасника, який запропонував ціну, що є вищою або дорівнює ціні інших учасників.
3. Строк від дати оприлюднення оголошення про внесення закупівлі до плану закупівель замовника і до дати оприлюднення оголошення про проведення закупівлі має бути не менше п’яти робочих днів.
4. Строк від дати оприлюднення оголошення про проведення закупівлі до дати проведення закупівлі має бути не менше п’яти робочих днів.
5. Строк від дати оприлюднення інформації про переможця закупівлі до дати укладення договору з переможцем закупівлі має бути не менше п’яти робочих днів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням змін, досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства. В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
|