https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0f143cda-1016-4ea7-8678-662cb5076db0?lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби, яка відповідно до покладених на неї завдань згідно з частиною четвертою статті 7 Закону та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель.
Тому з питань щодо визначення порушень та відповідальності за порушення вимог, установлених Законом слід звертатися до Держаудитслужби.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 10.04.2020 від  3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. 
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
У разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.  
При цьому відповідно до частини першої статті 11 Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об’єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника. Водночас частиною десятою статті 11 Закону визначено обов'язки уповноважеої особи.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" визначає правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов’язки суб’єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований сертифікат електронного підпису - сертифікат електронного підпису, що видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг і відповідає вимогам, встановленим частиною другою статті 23 цього Закону.
Перелік вимог до кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів визначений частиною другою статті 23 Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". 
Так, згідно з пунктом 5 частини другої статті 23 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфіковані сертифікати відкритих ключів обов’язково повинні містити назву держави та населеного пункту, інформація про які міститься у відомостях про місце проживання (перебування) фізичної особи, якій видано кваліфікований сертифікат автентифікації вебсайту, або у відомостях про місцезнаходження юридичної особи, якій видано кваліфікований сертифікат автентифікації вебсайту.
Відповідно до пункту 92 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 07.11.2018 № 922, у разі зміни відомостей, що містяться у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки, користувач у триденний строк з дня настання таких змін повідомляє про це Надавачеві та надає документи, що підтверджують відповідні зміни.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований сертифікат відкритого ключа скасовується суб’єктом, який видав сертифікат, протягом двох годин у разі надходження до суб’єкта, який видав сертифікат, інформації, що підтверджує зміну ідентифікаційних даних користувача електронних довірчих послуг, які містяться у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. При цьому відповідно до частини сьомої статті 23 Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" правочин, вчинений в електронній формі, може бути визнаний судом недійсним у разі, якщо під час його вчинення використовувався кваліфікований електронний підпис чи печатка, кваліфікований сертифікат якого (якої) не містить відомостей, передбачених частиною другою цієї статті, або містить недостовірні відомості.
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації. Тому, з питання щодо зміни кваліфікованого електронного підпису у зв'язку зі зміною юридичної адреси юридичної особи пропонується звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
Водночас, перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення визначені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Натомість до повноважень Мінекономіки, як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.