Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
06.08.2025 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
238 / 297
Працюю головним бухгалтером в бюджетній установі, не держслужбовець. Наказом керівника мене призначено уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель (далі-УО). Згідно п.п.1 п.1 ст.11 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 р. встановлюється обов’язкова норма щодо доплати працівнику із штатної чисельності у разі, якщо керівник замовника покладає на нього функції УО як додаткової роботи. Оплата праці працівників бюджетних установ здійснюється згідно постанови КМУ № 1298 від 30.08.2002 р. "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ,закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери". п.п.3 п.3 даної Постанови передбачає ряд доплат працівникам бюджетної сфери у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки). Крім цього, у постанові зазначається, що ці види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ,закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій,їх заступникам. Так як головний бухгалтер є керівником структурного підрозділу, то вищевказані види доплат, зазначені в Постанові, йому не передбачені. Тому, оскільки п.п.1 п.1 ст.11 Закону України " № 922 "Про публічні закупівлі" містить вимогу саме про обов’язкову доплату працівнику із штатної чисельності, якщо на нього покладаються функції УО, а Постановою КМУ №1298 конкретно такої доплати керівним працівникам не передбачено, Прошу надати офіційні роз’яснення: 1.Чи можна здійснювати доплату мені, як головному бухгалтеру бюджетної установи, на якого покладені обов’язки УО, саме відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" не враховуючи норми Постанови КМУ №1298 ? 2. Якщо можна, то уточніть яку саме доплату (її назву для наказу) в межах чинного законодавства встановити головному бухгалтеру не держслужбовцю, який є керівником структурного підрозділу бюджетної установи, у разі призначення його УО? При цьому, хочу зазначити, що в листах Мінекономіки, розміщених на інформресурсі Уповноваженого органу, від 10.04.2020 N3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" та від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати УО” стосовно мого запитання чіткої відповіді чи роз’яснення немає. Наскільки мені відомо, що у разі конфлікту між нормами Закону України та Постанови Кабінету Міністрів України, завжди переважає Закон України, так як це загальний принцип, який застосовується до всіх галузей права, включаючи оплату праці та публічні закупівлі. Про це, зокрема, зазначено у Рішенні № 126029577 від 21.03.2025 Житомирського окружного адміністративного суду, розміщеного в офіційному Каталозі судових рішень, стосовно оскарження вимог Держаудитслужби України щодо неправомірності здійснення заступнику директора бюджетної установи доплати за виконання функцій УО в розмірі 50 % окладу заступника директора, цитата з Рішення (копія якого додається) “Закон № 922-VІІІ є спеціальним законом відносно постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ» від 30.08.2002 №1298, отже його норми мають превалююче застосування в спірних правовідносинах. Суд вважає, що встановлення заступнику директора доплати за виконання функцій УО в розмірі 50 % окладу заступника директора з господарської діяльності відповідає вимогам законодавства”. Враховуючи вищевикладене, прошу надати також офіційне роз’яснення: Чи може це рішення суду у конкретній справі бути судовим прецедентом для вирішення аналогічних справ у майбутньому стосовно доказу правомірності здійснення доплат керівним працівникам бюджетних установ, зокрема, і головним бухгалтерам, за виконання функцій УО згідно Закону № 922-VIII ?
Відповідь
06.08.2025 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
400 / 568
Вітаю! ФОП Денісов Ю.Є. був учасником та переможцем трьох закупівель за кошти Ukraine Facility (товар - сходові гусеничні підйомники). При укладенні договорів поставки виникла ситуація, що при постачанні товару постачальник для підтвердження країни походження товару мав подати саме сертифікат походження Т-1.  Така вимога випливає з розʼяснення Міністерства економіки України, викладеними у листі від 14.07.2025 № 3323-04/4800-07, що для застосування на митній території України (без факту експорту) торговопромисловими палатами видається сертифікат походження У -1 (для підтвердження українського походження) та сертифікат походження Т -1 (для підтвердження походження інших країн. Ці сертифікати можуть бути підтвердженням походження товару, як в рамках Ukraine Facility, так і в інших випадках, коли необхідно підтвердити походження товару, що обертається/закуповується в межах митної території України. Оскільки отримати сертифікат походження Т-1 до 01.09.2025 року (строк поставки за договорами) було неможливим, я змушений був відмовитися від укладення договорів. Вимога надавати з поставкою виключно сертифікат походження Т-1 значно звужує вимоги чинного законодавства та порушує права постачальника товару, оскільки відповідно до положень Митного кодексу України (стаття 43, Глава 6, Розділ ІІ) для підтвердження походження товарів на митній території України застосовуються: - сертифікат про походження товару - засвідчена декларація про походження товару - декларація про походження товару - сертифікат про регіональне найменування товару. Звертаю увагу, що для отримання сертифікату походження Т-1, необхідно: 1) отримати сертифікат торгово-промислової палати про походження товару тієї країни, в якій вироблено товар (в моєму випадку це Італія); 2) подати пакет документів до Торгово-промислової палати України, сплатити грошові кошти в орієнтовному розмірі 20 000 грн. Зазначена процедура для постачальника товару є вкрай складною, та тягне за собою додаткові чималі витрати, які не враховані у бюджеті закупівлі. Натомість, митне законодавство чітко передбачає, що одним з документів, який підтверджує походження товару, є декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв’язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.  Цей документ не тягне за собою отримання великої кількості додаткових документів та додаткових витрат для постачальника. З урахуванням вище викладеного, прошу надані мені розʼяснення: 1) чи можу я в рамках здійснення закупівлі за кошти Ukraine Facility при поставці товару підтвердити країну походження товару декларацією про походження товару? 
Відповідь
01.08.2025 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
354 / 450
Чи підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей укладення договору відступлення права вимоги, згідно з яким Замовник (Комунальне підприємство) набуває право вимоги боргу? Право вимоги комунальне підприємство набуває оплатно. Ціна договору складе близько 10 млн. грн.Це кредиторська заборгованність іншого КП перед ТОВ, правонаступником якого не є Замовник (КП)
Відповідь
31.07.2025 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
309 / 366
ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» з результатами відкритих торгів уклало в червні 2025 року з переможцем процедури закупівлі договір на виконання робіт з фізичної ліквідації будівель і споруд згідно з проектом ліквідації шахти «Зарічна». При цьому, до позиційного списку робіт не були включені роботи з ліквідації головного та допоміжного стволів шахти. Згідно Звіту Приватної наукової установи «НДІ гірничої механіки ім. М.М. Федорова» з обстеження стану головного та допоміжного стовбурів ш. «Зарічна», виконаного у липні 2025 року, – для безпечної ліквідації ш. «Зарічна» і запобігання аварійних ситуацій на промайданчику, необхідно виконати в першу чергу повну ліквідацію головного і допоміжного стовбурів шахти. Розробник проєкту ліквідації ш. «Зарічна» - ДП «УКРНДІПРОЕКТ» листом від 09.07.25 повідомив, що роботи по розбиранню будівель і споруд поверхневого комплексу шахти безпосередньо пов’язані з роботами по ліквідації головного та допоміжного стволів. Виходячи з наведеного, чи буде правомірним укладення договору на виконання робіт з ліквідації головного та допоміжного стволів ш. «Зарічна», відповідно до абзацу 8 пункту 13 Особливостей, як на закупівлю додаткових робіт, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору, в того самого виконавця, при цьому вартість таких робіт не буде перевищувати 50 % ціни основного договору про закупівлю.
Відповідь
24.07.2025 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
376 / 510
Два питання: 1. Я формую заявку на додавання товару до переліку локалізованих - і згідно з законодавством потрібно підготувати отакий документ для виробників колісних транспортних засобів — сертифіката типу обладнання (або сертифіката типу транспортного засобу) чи сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання... Якщо наша організація не є виробником колісних транспортних засобів, то не потрібно подавати цей документ? Чи підготувати довідку у довільній формі з поясненням чому ми не подаємо цей документ? 2. Сертифікат відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 повинен бути на основний КВЕД діяльності?
Відповідь
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2