Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

ПТУ № 44 м. Миргорода здійснюють процедури закупівлі в рамках заходів Плану України: Реформа 1 (Удосконалення професійної освіти) Найменування кроку: 7.1 Набрання чинності Закону України "Про професійну освіту". Чи вірно дотримання всіх вимог ст. 2, 3, 5, 16, 17 Рамкової угоди для підготовки тендерної документації до закупівлі за окремими кодом Державного класифікатора 021:2015 – Компоненту І: Реформа 1 - Удосконалення професійної освіти / Найменування кроку - 7.1 Набрання чинності Закону України "Про професійну освіту" за фінансування певної процедури закупівлі коштами обласного бюджету/інші кошти підприємства? Чи потрібно вказувати в тендерній документації позначку співфінансування, так, як кошти виділених на виконання Плану України (Реформа 1 - Удосконалення професійної освіти, найменування кроку: 7.1 Набрання чинності Закону України "Про професійну освіту") певних закупівель не мають співфінансування/або фінансування з Союзу?

Відповідь

24.06.2025

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

493 / 688

Військова частина А3750 (Код ЄДРПОУ 08381154) виступає Замовником публічних закупівель у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), а саме одним із замовників, визначених частиною дев’ятою статті 3 Закону. Так, для потреб оборони було оголошено спрощену закупівлю «Мікроавтобус пасажирський FORD TRANSIT MINIBUS 460E» за ідентифікатором: UA-2025-05-31-000098-a в порядку пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275. В період «Зверненням за роз’ясненнями» Замовником було з власної ініціативи з дотриманням вимог та порядку передбаченого закупівельним законодавством внесено зміни до тендерної документації, а саме: «З метою належного та однакового тлумачення визначень, що стосуються предмету закупівлі, Замовником на підставі пункту 54 Особливостей - 1178 прийнято рішення про внесення змін в тендерну документацію в частині обраного коду ДК (Єдиний закупівельний словник). Відповідно до обраний код ДК 021:2015:34110000-1 «Легкові автомобілі» включає «34114400-3 «Мікроавтобуси», але з огляду на технічну специфікацію до предмету закупівлі на думку Замовника для спрощення подальшої реєстрації предмету закупівлі у передбаченому порядку, необхідно визначити код ДК 021:2015: 34120000-4 «Мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб».». До зазначених змін було додано відповідні документи з описом внесених змін, які опубліковано з електронній системі закупівель з надання додаткового часу на подання пропозицій, що передбачено вимогами статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі». На підставі зазначеного вище та з метою унеможливлення майбутніх негативних наслідків, які можуть настати після укладення договору в межах Закупівлі, просимо надати наступну інформацію відомості. 1. Чи дозволяється зміна Код ДК (Єдиний закупівельний словник) в спрощених закупівлях до початку строку подання пропозицій у порядку передбаченому статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи вважається порушенням в сфері публічних (оборонних закупівель) зміна Замовником Коду ДК з власної ініціативи в закупівлі UA-2025-05-31-000098-a, без зміни предмету закупівлі, вимог до нього та очікуваної вартості, а також відсутності вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників?

Відповідь

Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Частина перша статті 2 Закону передбачає, що Закон застосовується за умови, що: вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі.
При цьому, згідно з частиною другою статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону інші терміни вживаються в Законі у значеннях, наведених у Цивільному і Господарському кодексах України, у законах України “Про публічні закупівлі”, “Про національну безпеку України”, “Про оборону України“, “Про державну таємницю”, “Про Збройні Сили України”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про правовий режим воєнного стану”, “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” та інших законодавчих актах України.
Необхідно звернути увагу, що Закон не містить визначення терміну “предмет закупівлі”, однак, визначення терміну “предмет закупівлі” відображено у Законі України “Про публічні закупівлі”.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з статтею 9 Закону України “Про публічні закупівлі” Уповноваженим органом з питань закупівель розроблено та затверджено порядки, зокрема щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації про публічні закупівлі, а саме, порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
В свою чергу, Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Відповідно до пункту 3 Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Крім цього, відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі – державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Пункт 8 Особливостей № 1275 передбачає, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178;
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822;
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275.
Крім цього, абзацом одинадцятим пункту 8 Особливостей № 1275 визначено, що під час здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку, з урахуванням Особливостей № 1275.
При цьому, зазначаємо, що порядок здійснення спрощених закупівель врегульований статтею 14 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Абзац перший частини сьомої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” визначає, що у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.
Відповідно до абзацу п’ятого частини сьомої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів.
Частина третя статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” визначає, яка інформація обов’язково зазначається в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, в тому числі і назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) відповідно до пункту 2 частини третьої вказаної статті Закону України “Про публічні закупівлі”.
Отже, з огляду на вищевикладене, зазначаємо, що державний замовник має право вносити зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій.
Звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо оборонної закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Підсумовуючи, інформуємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.

10.06.2025

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

617 / 842

Доброго дня. Шановні колеги! Проводимо закупівлю з предметом закупівлі «роботи». В тендерній документації, зокрема її технічній частині, зазначено, що: Учасник, який пропонує еквівалент обладнання, зобов’язаний надати в складі тендерної пропозиції: технічний опис від виробника або його офіційного представника запропонованого обладнання, з повним переліком його характеристик, зазначенням моделі, типу, виробника та країни походження; порівняльну таблицю, у якій надається зіставлення всіх ключових характеристик обладнання, зазначених у технічній специфікації Замовника, із характеристиками запропонованого обладнання (відповідність має бути чітко аргументована). У випадку, якщо учасник у складі тендерної пропозиції пропонує обладнання, яке є еквівалентом до обладнання, передбаченого у проєктній документації (тобто відрізняється за виробником, маркою, моделлю або конструктивними чи технічними характеристиками, але заявлено як рівноцінне за функціональністю), така заміна підлягає обов’язковому погодженню з автором проєктної документації або особою, яка здійснює авторський нагляд за об’єктом, на яких законодавством покладено обов’язок контролю відповідності виконання будівельно-монтажних робіт проєктним рішенням. З метою дотримання технічної узгодженості з проєктними рішеннями, учасник повинен надати в складі тендерної пропозиції лист-погодження або інший документ від автора проєкту чи особи, що здійснює авторський нагляд, який підтверджує технічну та функціональну еквівалентність запропонованого обладнання; допустимість його застосування без внесення змін до чинної проєктної документації.* *Ця вимога встановлюється на підставі Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903; норм авторського права на проєктні рішення, передбачених Цивільним кодексом України (ст. 433) та Законом України «Про авторське право і суміжні права». У разі ненадання погодження з розробником проєкту (або авторським наглядом) така тендерна пропозиція буде визнана такою, що не відповідає технічним умовам закупівлі, у зв’язку з порушенням чинного законодавства та затверджених проєктних рішень. Чи буде вважатися така вимога до учасників закупівлі дискримінаційною? Чи є приклади закупівель і оскаржень, що стосуються погодження «еквівалентів» з авторами проектів? Дякуємо!

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Водночас відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань технічного нагляду слід звертатися до Мінрозвитку.

02.06.2025

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

582 / 695

Добрий день! У зв`язку з необхідністю правильного тлумачення законодавства, що регулює порядок здійснення публічних закупівель, виникла необхідність у зверненні з цим запитом із наступними питаннями: Згідно з положеннями Закону України пункту 18 ч. 2 ст. 22 «Про публічні закупівлі», ст. 33 Закону України «Про оборонні закупівлі», а також абз. 3 підпункту 4 пункту 60 Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 і абз. 19 пункту 47 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178, можливість залучення субпідрядників/співвиконавців чітко передбачена саме для виконання робіт чи надання послуг. При цьому вищенаведені норми не містять чіткого дозволу на залучення субпідрядників при здійсненні публічних закупівель товарів (наприклад залучення безпосередніх виробників товару). У зв`язку з вищенаведеним виникає питання: 1. Чи допускається залучення Постачальником субпідрядника при здійсненні закупівель саме товару (зокрема виробника такого товару)? 1.1. А також у такому випадку, чи допускається при здійсненні закупівель товару залучення Постачальником субпідрядника-нерезидента (зокрема, виробника товару оборонного призначення, а саме одягу для військових)? 2. Замовник до проєкту договору включив наступне положення: «До комплекту супровідних документів включаються договір субпідряду між ПОСТАЧАЛЬНИКОМ та виробником (оригінал або завірена копія) (крім товару іноземного виробництва) (у разі укладення)». Чи свідчить така умова про допустимість залучення виробника продукції оборонного призначення як субпідрядника? У такому разі чи може субпідрядником виступати юридична особа-нерезидент? 3. У разі, якщо необхідність залучення субпідрядника (виробника військового одягу) виникла після укладення договору, а саме на етапі його виконання, але не була передбачена в тендерній пропозиції — чи можливо його законно залучити на цьому етапі? Якщо так, то в якому порядку? Чи буде така зміна вважатися істотною зміною договору?

Відповідь

Шановний користувачу!
Щодо питань № 1 та 2.
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України "Про оборонні закупівлі" (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону співвиконавці/субпідрядники - суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником у сфері оборони (далі - державні замовники) державних контрактів (договорів).
Згідно з частиною першою статті 33 Закону субпідряд як спосіб залучення співвиконавців може застосовуватися для закупівлі робіт або послуг у разі, якщо державний замовник у тендерній документації визначив можливість залучення субпідрядника або якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 1 Закону інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Цивільному і Господарському кодексах України, у законах України "Про публічні закупівлі", "Про національну безпеку України", "Про оборону України", "Про державну таємницю", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про правовий режим воєнного стану", "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" та інших законодавчих актах України.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації зазначаються такі відомості - вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Частиною сьомою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі" у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Отже, положеннями Закону можливість залучення субпідрядників/співвиконавців чітко передбачена тільки для виконання робіт чи надання послуг.
Зазначені нормативно-правові акти не містять норм, які передбачали б залучення субпідрядників/співвиконавців при здійсненні закупівель товарів. Крім того, законодавство України, зокрема Закон, не встановлює обмежень щодо резидентності сторін у договорах поставки (купівлі-продажу). Більше того, Законом прямо передбачено можливість здійснення закупівель товарів оборонного призначення за імпортом.
Щодо умови включення до умов державного контракту (договору) наступних положень: “До комплекту супровідних документів включаються договір субпідряду між постачальником та виробником (оригінал або завірена копія) (крім товару іноземного виробництва) (у разі укладення)”, то необхідно зазначити наступне.
Відповідно до абзацу п’ятого пункту 1 частини першої статті 4 Закону, Кабінет Міністрів України затверджує типові форми державного контракту (договору) за закритими закупівлями з урахуванням норм Закону.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 “Питання оборонних закупівель”, відповідно до частини першої статті 4, частини другої статті 21 Закону України “Про оборонні закупівлі”, Кабінетом Міністрів України затверджено Типовий державний контракт (договір) на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення за закритими закупівлями, типовий державний контракт (договір) на виконання дослідно-конструкторської (науково-дослідної, технологічної) роботи оборонного призначення за закритими закупівлями, типовий державний контракт (договір) на виконання робіт (надання послуг) оборонного призначення за закритими закупівлями.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону, особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цією статтею. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275).
Відповідно до абзаців першого - п’ятого пункту 8 Особливостей № 1275, державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1).у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178);
2). у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3). у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822;
4). шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до абзацу першого пункту 17 Особливостей № 1178 договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей № 1178 укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та Особливостей № 1178.
Таким чином, державні замовники під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд визначають умови договору згідно затверджених Кабінетом Міністрів України типових форм державного контракту (договору).
Якщо державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд) то замовником визначаються істотні умови договору про закупівлю самостійно, з дотриманням вимог Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Слід зауважити, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Щодо питання № 3.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених Законом. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", проводять закупівлі відповідно до Особливостей № 1178.
Відповідно до пункту 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей № 1178.
Згідно зі статтею 22 Закону України “Про публічні закупівлі” у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проєкт договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Отже, Законом України “Про публічні закупівлі” встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
При цьому, відповідно до пункту 18 Особливостей № 1178 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.
У свою чергу, частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Таким чином, у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, передбачено можливість залучення субпідрядника/співвиконавця, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов.
Водночас, таке залучення субпідрядника/співвиконавця не повинно суперечити положенням Цивільного та Господарського кодексів, Закону та Закону України “Про публічні закупівлі”.
Звертаємо увагу, що замовник приймає рішення щодо закупівлі товарів, робіт і послуг самостійно, на власний розсуд із дотриманням вимог чинного законодавства, а враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

27.05.2025

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

435 / 576

відповідно до абзацу другого п.4.9 Настанови з визначення вартості будівництва -"Поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі проведеного замовником аналізу цін (при рівних якісних характеристиках) за обґрунтованою ціною матеріальних ресурсів, яка склалася на момент розроблення проектної документації та має бути не вищою за середню ціну у регіоні", питання якщо це індивідуальне замовлення, наприклад виготовлення кованих елементів, чи декоративні елементи під заказ, як замовнику провести аналіз цін по регіону, це перше питання. Друге - чи повинен замовник публікувати при оголошені закупівлі проведений аналіз цін?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 26 Особливостей оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону з урахуванням цих особливостей.
Одночасно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q
Крім цього, питання щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво) висвітлено в листах від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 та від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F76642-07
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=84579
Також відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно- будівельного контролю та нагляду.
Тому, з питань, які стосуються положень кошторисних норм України, зокрема, Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021№ 281, пропонуємо звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2