|
|
02.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником укладений договір на закупівлю послуг з поточного ремонту згідно п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. №1178 (далі – Постанова). Виникла необхідність у закупівлі додаткових послуг, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору, в того самого надавача послуг. Можливість і умови надання додаткових послуг передбачені в основному договорі про закупівлю.
Відповідно до п.13 Постанови: Придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару
Відповідно до ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі»
6) договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару
Чи має право Замовник застосувати п.п. 8 п.13 Постанови та укласти прямий договір у розмірі до 50%?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1156/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
26.04.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якими документами для Держаної казначейської служби необхідно підтверджувати необхідність виконання додаткових робіт, пов'язаних з основним договором на будівництво згідно ч.8 п.13 Постанови 1178? Відповідно до кошторисної документації на об'єкт будівництва на суму 11230,693 згідно завдання на проектування проведено двічі відкриті торги, які не відбулися і за результатами переговорної процедури у 2021 році укладено договір з підрядником на суму 11680,0 тис.грн. Виконано робіт на суму 6430,371 тис.грн., у зв'язку з появою додаткових робіт виникла необхідність в коригуванні проєктно-кошторисної документації. Загальна кошторисна вартість по коригованому об'єкту склала 10833,422 тис.грн., з них 6430,371 - виконані роботи за попереднім проєктом та 2493,6468 тис.грн - додаткові роботи, які пов'язані з основним договором та мають виконуватися тим же підрядником, Яким документом можна підтвердити наявність додаткових робіт в коригованому проєкті?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), у запиті № 1156/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UAВодночас відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.Тому, з питань нормативно-правового регулювання реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань рекомендуємо звернутись до Казначейства.
|
|
|
11.04.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
В 2021 році провели закупівлю робіт з реконструкції і підписали договір, який діє до кінця 2023 року.
У 2023 році, після коригування проєкту, виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт по цьому об’єкту будівництва на суму 1,3 млн. грн.
Питання: як рахувати вартісні межі при плануванні робіт: за весь період виконання робіт по об’єкту будівництва (2021-2023 рр.) в цілому чи лише за поточний 2023 рік. І виходячи з цього, наступне питання:
Щоб провести закупівлю додаткових робіт на суму 1,3 млн. грн, необхідно:
1. Укласти прямий договір (так як сума закупівлі робіт в 2023 році не перевищує 1,5 млн. грн)?
2. Укласти прямий договір за виключенням пп.8 п.13 Особливостей (так як це додаткові аналогічні роботи)?
3. Проводити відкриті торги за Особливостями?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1156/2022, розміщеному на сайті Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA
|
|
|
23.03.2023
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, підкажіть будь-ласка, як правильно вирішити ситуацію по закупівлі якщо вона проведена замовником у вигляді проектуй і будуй, замовник виставив обсяги робіт по BoQ, ми заключили прямий договір з твердою договірною ціною, а під час проектування вийшло, що прямі витрати перевищують оголошену вартість і навіть ризики не покривають витрати, чи можно провести додаткову закупівлю на цю суму?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
17.03.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до останніх змін до Постанови Кабміну № 1178 від 12.10.2022 року, що були введені в дію від 25 лютого 2023 року був доповнений 11 пукнт, а саме:
" У разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель ".
Питання: чи буде нести Замовник (уповноважена особа від Замовника) адміністративну відповідальність чи іншу міру покарання за опублікування звіту про договір про закупівлю і договору, якщо закупівля становить до 50 тисяч ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 156/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b330b53b-2c58-4724-aabe-a4eb6228de01&lang=uk-UAПри цьому зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому, з питань адміністративної відповідальності слід звертатися до Державної аудиторської служби України.
|