|
06.12.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник оголосив відкриті торги.Двічі вони не відбулися.Відповідно закону можна проводити переговорну процедуру, але під час переговорів учасник просить змінити деякі вимоги до учасника, чи можемо в такому випадку згодитись з ним і підписати договір?? Чи в такому випадку ми не зможемо використовувати переговорну процедуру і повинні оголошувати відкриті торги внесши зміни до тендерної документації???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, а також за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort =date&fSdir=desc розміщено лист від15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
|
|
21.10.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами проведеної закупівлі за процедурою відкритих торгів укладено договір про закупівлю Товару-БензинуА-92 за ціною 18,18 грн. з ПДВ/літр. Під час виконання договірних зобов'язань на ринку відбулось подорожчаня бензину, про що Постачальник повідомим Замовникалистом та надав довідку ДП "Держзовнішінформ" з цінами від 20,71 грн з ПДВ/1 літр до 23,45грн з ПДВ/1 літр.Тобто ціна бензину зросла на 29 %. На підставі цієї довідки Змовник і Учасник уклали додаткову угоду на підвищення до 19,98 грн. з ПДВ/1 літр, і на наступний день ще одну - підвищення до 21,96 грн. з ПДВ/1 літр.(тобто в кожній угоді підняття ціни за 1 літр було в межах 10%). Проте обидва підвищення було зроблено виходячи з даних однієї вищезгаданої довідки, що підтверджує не коливання багаторазове, а одне зростання цін на ринку відповідного товару.
Чи є дії Замовника стосовно підвищення ціни на бензин двічі (кожне в межах 10 %) порущенням, оскільки Замовник опирався на данні, вказані в одній довідці (зростання цін одразу на 29%)?Чи підвищення повинно відбуватись протягом більш довгого часового проміжку та для підтвердження повинні надаватись декілька довідок, кожна з яких повинна інформувати по ріст цін?
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься в листах від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”) та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”) розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel, http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
19.10.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
В Україні існують комунальні підприємства, створені місцевими радами. В оперативне управління таким комунальним підприрємствам передані адміністративні будівлі. Установи, в основному бюджетні, орендують у місцевих державних адміністрацій в цих будівлях кабінети для здійснення своєї діяльності. А комунальні підприємства з цими установами укладають договори на постачання послуг з утримання нерухомого майна, за якими отримують свій основний дохід. З набранням чинності Законом України "Про публічні закупівлі" введено проведення допорогових закупівель, використання електронної системи закупівель (ч.1 ст.2). Розмір оплати за договорами на постачання послуг з утримання нерухомого майна в основному перевищують 50 тис. грн на рік, а в деяких випадках і дорівнюють або перевищують 200 тис. грн на рік. Внаслідок чого виникають наступні питання. Яким чином комунальним підприємствам укладати зазначені договори? Чи обов'язково проводити допорогові закупівлі з використання електронної системи? Чи є законним проведення переговорної процедури закупівлі на підставі п.2 ч.2 ст.35 Закону України "Про пцблічні закупівлі" - "відсутность конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи", оскільки лише у комунального підприємства є право оперативного управління адміністративними будівлями на підставі рішення місцевої ради?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Разом з тим відповідно до абзацу сьомого частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно.
У свою чергу, організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна та майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.
Згідно з частиною другою статті 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
При цьому згідно з пунктом 3 методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов'язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно.
У свою чергу, відповідно до пункту 5.13 Типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 № 1774 (зі змінами), орендар зобов’язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю.
Водночас згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
В іншому випадку закупівля (придбання) здійснюється з дотриманням вимог Закону, шляхом проведення однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Крім того, оскільки відповідно до статті 1 Закону України “Про Фонд державного майна України” центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику зокрема у сфері оренди та використання державного майна є Фонд державного майна України, пропонуємо додатково звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
17.10.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
26 квітня 2016 року Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюма» уклало
Договіру про закупівлю товарів № 1 від 26.04.2016 р. з переможцем процедури закпівлі щодо
поставки пального. Відповідно до річного плану дана закупівля здійснювалась за принципом
змішаного фінансування - частина коштів підприємства, а частина кошти місцевого бюджету. Тому у пункті вищенаведеного договору вказувалось, що фінансування закупівлі
здійснюється коштами місцевого бюджету та власними коштами підприємство з
визначенням конкретних сум фінансування.
На теперішній час на підставі рішення Ізюмської міської ради Харківської області
збільшено фінансування витрат підприємства на закупівлю пального, що призводить до змін
пропорцій витрачання коштів на закупівлю пального при відсутності змін як об'ємів
закупівлі, так і загальної ціни Договору. Просимо роз'яснити чи повинно КП “Благоустрій міста Ізюма” знов проводити
процедуру торгів на закупівлію пального на додаткову суму фінансування, що була виділена з
місцевого бюджету рішенням Ізюмської міської ради, або має право внести зміни до
Договору про закупівлю товарів № 1 від 26.04.2016 р., укладеного з переможцем процедури
закпівлі щодо поставки пального, в частині джерел фінансування закупівлі, а саме змінити в
Договорі суми фінансування закупівлі за рахунок коштів місцевого бюджету (збільшити) та
за рахунок власних коштів підприємства (зменшити) без зміни загальної ціни Договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари;
Відповідно до статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ураховуючи викладене, у разі зміни джерела фінансування за договором про закупівлю, укладеним замовником за результатами процедури закупівлі, зазначений договір є обов’язковим до виконання та не потребує проведення нової процедури закупівлі.
У свою чергу, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 36 Закону.
Так, статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У свою чергу, підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 Цивільного кодексу України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України.
Таким чином, норми частини четвертої статті 36 Закону застосовуються у разі зміни істотних умов договору про закупівлю.
Водночас у випадку необхідності змін умов договору про закупівлю, які не є істотними для даного договору, сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
04.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі" переговорна процедури закупівлі відміняється замовником у разі непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Чи означає це, що зазначений вище строк стосується лише учасника переговорної процедури закупівлі, а з боку замовника договір може бути підписаний пізніше, ніж 35 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини третьої статті 35 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі, зокрема непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, сторони укладають договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі не раніше ніж через 10 днів та не пізніше ніж 35 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.
Принагідно інформуємо, що згідно зі статтею 3 Закону одним із принципів здійснення закупівель є запобігання, зокрема зловживанням.
|