|
|
13.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне автотранспортне підприємство Сумської обласної ради є комунальним унітарним підприємством (далі – Підприємство) засноване на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, управління яким здійснює Сумська обласна рада, через уповноважений орган - управління майном Сумської обласної ради.
Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Підприємство створене з метою насичення споживчого ринку області автотранспортними та пов’язаними з ними послугами, а також для отримання прибутку (п.2.1 розділу ІІ та п.6.1, розділу VІ Статуту від 27.02.2017 року). Підприємство працює на комерційній основі (п.2.2.4, розділу ІІ Статуту від 27.02.2017 року), самостійно встановлює тарифи на послуги, які пропонує.
Згідно п.9 статті 1 розділу І Закону України «Про публічні закупівлі»: Замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Підприємство у своєму статутному капіталі має 100% комунальної частки, але працює на комерційній основі та кожного року отримує з обласного бюджету кошти на поповнення статутного капіталу, цільове використання яких поповнення обігових коштів підприємства. Дані кошти автопідприємство використовує на потреби підприємства, а саме : закупівля палива, оплата праці, придбання основних засобів.
Виходячи з вище викладеного, просимо Вас надати роз’яснення стосовно Комунального автотранспортного підприємства Сумської обласної ради, чи є наше підприємство «Замовником» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
13.03.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт", відповідно до ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі Закон), просить надати відповідь щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
Відповідно до ст.10 Закону Замовник оприлюднює звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
Загальне правило статті 193 Господарського кодексу України говорить: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, іншим правовим актам, договору...
Наше підприємство уклало договір на постачання Товару. Постачальник поставив Товар за договором в повному обсязі, кошти за Товар йому сплачені, строк дії договору закінчився. Постачальнику, відповідно до умов договору, нарахована пеня за прострочення поставки товару. Просимо пояснити наступне. Чи вважається договір виконаним, якщо постачальник ще не сплатив пеню за прострочення постачання товару за цим договором?
З повагою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Водночас застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання (частина третя статті 193 Господарського кодексу України).
Разом з тим статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Крім того, статтею 545 Цивільного кодексу України регулюється підтвердження виконання зобов'язання. Припинення виконання зобов"язань регулюється главою 22 Господарського кодексу України.
|
|
|
13.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управлінням спільної комунальної власності було заплановано придбання пари та гарячої води(опалення) двома планами по коду 09320000-8 на суму 1818,4 тис. грн.(за власні кошти) та на суму 825,0 тис. грн (за бюджетні кошти). Переговорна процедура була проведена на загальну суму 2643,4тис. грн., договір заключен теж на 2643,4 тис.грн. Чи мали право управління проводити пререговорну процедуру, з подальшим заключенням договору, по двом планам в сумі, якщо код ДК 021:2015 однаковий.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас інформуємо, що питання планування замовником закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
10.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон).
Керуючись статтею 8 Закону, просимо надати роз’яснення на такі питання:
у ДП «Одеський порт» виникла потреба із закупівлі послуг, що пов’язані із орендою комп’ютерного обладнання з причини неможливості закупівлі такого товару до затвердження Фінансового плану підприємства на 2017 рік.
Національним класифікатором України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» не передбачено відповідного коду щодо «оренди обладнання». Просимо надати консультацію, яким чином Замовником може бути визначений предмет закупівлі у означеному випадку - який код може бути використаний Замовником задля здійснення закупівлі послуг, що пов’язані із орендою комп’ютерного обладнання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
09.03.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Чи мають право платники єдиного податку на ІІ групі працювати з бюджетними установами?
2. Чи має право Учасник дозавантажувати документи, які є в кваліфікаційних вимогах Замовника після проведенння аукціону? Та чи має право Замовник оголосити його переможцем, якщо не вистачає документів в пропозиції Учасника на сайті, але він має змогу надати їх у паперовому вигляді ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі – фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
У свою чергу, відповідно до статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Разом з тим, згідно з Положенням про Державну фіскальну службу України (ДФС), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, ДФС є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику та надає консультації відповідно до Податкового кодексу України, а також проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, затверджує узагальнюючі податкові консультації.
Таким чином, з приводу особливостей застосування суб"єктами системи оподаткування, передбаченої податковим законодавством, пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
Щодо питання 2
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями.
Поряд з цим, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
|