|
|
11.11.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
При здійсненні публічних закупівель АТ «Укргазвидобування» притримується принципу недискримінації учасників та рівного ставлення для них.
У процедурах закупівель АТ «Укргазвидобування» активно приймають участь Учасники-нерезиденти.
При оприлюдненні плану закупівель та, відповідно, процедури закупівлі, використовується валюта – гривня. Учасники торгуються у гривнях, нерезиденти приводять свою ціну до гривні.
При оприлюдненні договору з переможцем-нерезидентом у Системі електронних закупівель відсутня технічна можливості обрати іншу валюту, ніж була зазначена при оприлюдненні оголошення закупівлі. Таким чином, ми маємо можливість зазначити лише суму у гривнях, хоча насправді договір укладається в іншій валюті. Таким чином, спотворюється інформація про укладений договір.
АТ «Укргазвидобування» неодноразово зверталося за роз’ясненнями та з вимогами усунути цю технічну невідповідність до електронного майданчика (Zakupki.Prom.ua), але кожен раз отримували відповідь, що «технічні можливості публікації інформації через майданчик Zakupki.Prom.ua розроблені у відповідності до технічного завдання Адміністратора Системи ДП «Прозорро», та підтвердження, що при оприлюдненні договору за результатами закупівлі відсутня можливість обрати іншу валюту, ніж гривня.
Просимо надати роз’яснення щодо необхідних дій Замовника при оприлюдненні інформації про договір, укладений з нерезидентом в частині зазначення суми та валюти договору за умови технічних обмежень, зазначених вище.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Водночас абзацом другим частини третьої статті 22 визначено, що тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.
Поряд з цим відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
11.11.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник в оголошенні про спрощену закупівлю вимогами до предмету закупівлі визначив конкретну модель конкретного виробника Товару. Замовник оголошенні про спрощену закупівлю встановив пряму вимогу, що у випадку наявності в пропозиції Учасника аналогів (еквівалентів) потрібної нам продукції , такого Учасника буде дискваліфіковано.
Вказана вимога суперечить положенням ч. 5 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі", яким встановлено, що Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників
Свою позицію Замовник обгрунтовує тим, що норма абз. 2 ч.4 ст. 14 Закону № 922 не зобов’язує замовника вказувати аналоги та еквіваленти пропонованого товару, а визначає його право на це. Як доказ Замовник посилається на Таблицю 2 до листа Мінекономіки від 05.05.2020 р. № 3304-04/28729-06 в описі етапу «Оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
Наскільки правомірною є вимога Замовника про недопущення до участі пропозиції з аналогами та еквівалентами?
закупівля UA-2020-11-09-002466-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
30.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаємо до Вас з приводу наступного:
Відповідно до нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю,зокрема оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію та проєкт договору про закупівлю.
Частина 2 статті 21 деталізує, що має містити оголошення про проведення відкритих торгів:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;
4) очікувана вартість предмета закупівлі;
5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
7) умови оплати;
8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;
9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону;
11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях;
12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).
В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.
В той же час, електронна система закупівель та функціональні можливості майданчика не дає можливості оприлюднити вказану інформацію, що унеможливлює виконання вимог частини 8 статті 21 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме: (« мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції).
Просимо Вашого сприяння у вирішенні цього питання, враховуючи що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є Уповноваженим органом, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у мерах повноважень, визначених Законом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 2314/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=408bd026-30d9-4c17-9289-07e83fda1427&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
26.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII зі змінами від 19.09.2019 № 114-IХ (далі – Закон) замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі, як виняток, та відповідно до умов, визначених у ч. 2 ст. 40 Закону. Згідно з п. 3. ч. 2. ст. 40 Закону замовник має право застосувати переговорну процедуру закупівлі якщо виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону у разі, якщо оголошення про проведення торгів оприлюднюється відповідно до норм ч. 3 ст. 10 Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з Законом. Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону.
Просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування переговорної процедури згідно з абз. 5 п. 3. ч. 2. ст. 40 Закону під час оскарження торгів, оприлюднених відповідно до норм ч. 3 ст. 10 Закону, на стадії прекваліфікації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівель”.
|
|
|
20.10.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник на момент оголошення торгів, а також протягом терміну подання документів, не опублікував та не надав фінансового плану на здійснення замовлення саме на цей вид товару, який ми як учасники-Постачальники плануємо йому надати. Чи не може це слугувати надалі підставою для оспорення результатів даних торгів? (як суперечність нормі ст. 4 Закону про публічні закупівлі)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55366 розміщено лист від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель".
|