|
|
14.05.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з п.13 Наказу Мінекономрозвитку від 11.06.2020 №1082 в окремих полях заповнюється інформація щодо коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб.
Жодним нормативним актом, Листом-поясненням Мінекономрозвитку не наведо перелік кодів ДК021:2015, які можуть бути віднесені щодо медичних виробів.
Так згідно консультації за посиланням https://bit.ly/3fgZlaa міститься відповідь та згадується лист щодо затвердження класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" .
Крім того, на Інфобокс міститься інформація щодо реалізації додаткових класифікаторів в ЕСЗ, https://infobox.prozorro.org/updates/dodatkovi-klasifikatori-nk-024-2019-ta-indeks-cost наведений перелік кодів, до яких можливо при оприлюдненні оголошення про проведення закупівлі обрати код НК 024:2019 . Проте такий перелік не містить, наприклад, код ДК 021:2015 33140000-3 Медичні матеріали. Але категорії цього коду за 5-8 знаком містять посилання саме на медичні вироби, наприклад, 33141115-9 Медична вата, 33141310-6 Шприци тощо.
При цьому замовники в будь-якому випадку вимушені в ЕСЗ при оприлюдненні оголошення за кодами, які не входять в перелік, зазначений на Інфобоксі, зазначати код НК024:2019 (в примітках, конкретній назві тощо).
Зрозуміло, що технічне завдання для подібної реалізації в ЕСЗ ДП "Прозорро" отримало від Мінекономіки, а також визначений перелік кодів ДК021:2015.
Чи можливо не обмежувати перелік кодів ДК021:2015 для медичних виробів в ЕСЗ або навпаки надати чітке роз'яснення щодо використання певних кодів для виконання вимог Наказу від 11.06.2020 №1082 з метою попередження питань з боку ДАСУ до замовників?
Заздалегідь дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019, далі -Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим технічна реалізація в електронній системі здійснюється відповідно до вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів.
Водночас Закон, нормативно-правові акти у сфері публічних закупівель, технічне завдання не визначають та не обмежують перелік можливих кодів національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” для зазначення в електронній системі закупівель коду відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів» при закупівлі медичних виробів.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Таким чином, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.
Разом з тим, висловлюємо вдячність за виявлену ініціативу щодо визначення проблемних питань під час здійснення закупівель.
Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті та розглянуто можливість їх врахування для вдосконалення роботи електронної системи закупівель.
|
|
|
29.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Роз'ясніть, будь-ласка, ситуацію, в законі та інформаційних листах Мінекономіки однозначної відповіді немає!!!
Двічі відмінено спрощену закупівлю у зв'язку з відсутністю учасників. На підставі ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" укладаємо прямий договір з постачальником та обов’язково оприлюднюємо в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Як це розуміти? вимагати від потенційного постачальника всі документи, які вимагали про проведенні спрощеної закупівлі? договір повинен бути такий, як в документації до спрощеної закупівлі чи може бути інша редакція договору? Чи буде цей договір "договором про закупівлю" в розумінні закону? як вносити зміни в такий договір? як до прямого договору чи тільки у випадках, визначених у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (таблиця 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, то придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону за умови, що у договорі предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
|
|
|
27.04.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після прийняття наказу Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628, замовники почали вимагати додержання його вимог при наданні забезпечення тендерної пропозиції.
Разом з тим, наказом визначені обов'язкові реквізити, що мають бути зазначені в гарантії, зокрема:
повне найменування гаранта, його ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія - для принципала юридичної особи - резидента;
ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія.
Законом України "Про публічні закупівлі" наведено визначення лише категорій бенефіціарів, при цьому таке поняття як "категорія принципала" та "категорія гаранта" в законодавчому полі України відсутні.
Прошу надати вичерпну відповідь, у відповідності до Закону України "Про звернення громадян" у визначений Законом термін на наступні питання:
Що мається на увазі під вимогою зазначати категорію принципала та який сенс наводити таку інформацію, якщо вона жодним чином не впливає на зобов'язання банку по відповідній банківській гарантії?
Що мається на увазі під вимогою зазначати категорію гаранта та який сенс наводити таку інформацію, якщо вона жодним чином не впливає на зобов'язання банку по відповідній банківській гарантії?
Чи було публічне обговорення наказу Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону.
Так, на інформаційному ресурсі, на який Ви звернулися, Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель відповідно до пункту 13 частини першої статті 9 Закону.
З огляду на зазначене Ваше звернення розглядається у відповідності до Закону України “Про публічні закупівлі”.
При цьому повідомляємо, що відповідь на питання, що стосується реквізитів гарантії міститься у запиті № 620/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=790cb159-97fe-4e13-9b77-47b58d75be50&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що проект наказу “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” погоджений з Міністерством цифрової трансформації України, Національним банком України та Державною регуляторною службою України.
До того ж зазначений проект наказу та аналіз його регуляторного впливу було розміщено на веб-сайті Мінекономіки в розділі “Обговорення проектів документів”. Зауваження та пропозиції до зазначеного проекту наказу приймалися впродовж листопаду 2020 року.
|
|
|
26.04.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Повторно звертаюсь до Вас з проханням про внесення змін в наказ МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 11.06.2020 № 1082 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 р. за № 610/34893 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі»
Враховуючи, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Стаття 4. Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель
Частина 1, абзац другий: Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Відтак замовники на вимогу пункту 12 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок розміщення інформації) зобов’язані розміщувати в електронній системі закупівель інформацію про предмет закупівлі, назву предмету закупівлі, коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів, а також крім полів, визначених пунктом 12 Порядку, у випадках, зазначених у пункті 12, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:
міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу;
коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу; та ін.
Отже замовник зобов’язаний відповідну інформацію зазаначати в плані закупівель, адже оприлюднення плану закупівель передбачено нормами Закону, а це додаткове і безглузде навантаження на уповноважених осіб.
А щодо пункту 14 поряду, так там усе зрозуміло.
Це один з прикладів як замовники змшені оприлюднювати плани закупівель: UA-P-2020-07-28-001576-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься у запиті 520/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=615ef99d-49c4-4870-9943-919ae2de793f&lang=uk-UA
Разом з тим, висловлюємо вдячність за виявлену ініціативу щодо визначення проблемних питань під час здійснення закупівель.
Водночас Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті та розглянуто можливість їх врахування для вдосконалення роботи електронної системи закупівель.
|
|
|
26.04.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до розпорядження КМУ від 25.09.2019 №846-р, а саме абзацу 3 пункту 3, в якому зазначено, що згідно з додатком 2 зазначена централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 4 за рахунок коштів державного бюджету з 1 січня 2021 року. Відповідно до додатку 2 Держрибагентство України підпадає під вищевказану категорію замовників. Однак в даному розпорядження нічого не вказано про територіальні органи.
В своїх відповідях на аналогічні запитання Мінекономіки посилається на інформаційний лист 3304-04/6578-06 від 06.02.2020
https://www.me.gov.ua/Files/Download?Id=1750f7d9-21d8-46c9-bfc8-f83ef76c9023
Однак слід зазначити, що у цьому листі йдеться про територіальні органи центральних органів виконавчої влади, які утворені як юридичні особи.
Між тим, територіальні органи Держрибагентства діють у складі Держрибагентства як відокремлені структурні підрозділи та не мають статусу юридичної особи, але мають код ЄДРПОУ, власний кошторис та самостійно сплачують податки та збори.
На основі вищевикладеного просимо надати роз’яснення з приводу здійснення тендерних закупівель через ДУ "Професійні закупівлі" територіальними органами Держрибагентства з урахуванням особливостей їхнього статусу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим визначений додатком 1 та додатком 2 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846-р "Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією" (далі - Розпорядження КМУ).
Так, пунктом 3 Розпорядження КМУ встановлено, що для замовників, згідно з додатком 2 з 1 січня 2021 року централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 4.
В свою чергу, виходячи зі змісту пункту 1 Розпорядження КМУ централізована закупівельна організація проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом.
При цьому інформація щодо здійснення закупівель відокремленими підрозділами міститься в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
ttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458
Таким чином, проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами для відокремлених структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, які не мають статусу юридичних осіб в обов’язковому порядку здійснюватиметься згідно Розпорядження КМУ, тобто через централізовану закупівельну організацію.
|