|
|
03.04.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство економічного
розвитку і торгівлі України
01008, м.Київ,
вул. Михайла Грушевського, 12/2
Про невідповідність деяких технічних
вимог майданчиків нормативно-правовій
базі у сфері публічних закупівель
Департамент економічного розвитку Кам`янської міської ради Дніпропетровської області (далі - департамент) звертається з наступного питання.
Під час здійснення закупівель, вартість яких є менше за вартість, встановлену в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники керуються наказом ДП "Зовнішторгвидав" від 13.04.2016 №35
"Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель".
Під час укладання договорів, за результатами проведених допорогових закупівель, замовники керуються нормами Цивільного кодексу України
та Господарського кодексу України.
Під час здійснення в електронній системі закупівель ProZorro допорогової закупівлі та розміщення інформації на авторизованому електронному майданчику Zakupki.prom.ua, департаментом було виявлено невідповідність деяких технічних вимог зазначеного авторизованого електронного майданчика чинному законодавству у сфері публічних закупівель.
Побудова електронної закупівлі у системі складається з окремих блоків, один із яких, а саме модуль "Контракт", містить опцію "працювати з договором". ЇЇ застосування дозволяє завантажувати до системи додаткові угоди до укладених договорів, протоколи розбіжностей тощо.
При оприлюдненні додаткової угоди до договору, укладеного у результаті здійснення допорогової закупівлі, із застосуванням модулю "Контракт", департамент зіткнувся з необхідністю зазначити причину внесення змін
у відповідності до 36 ст. Закону "Про публічні закупівлі" у зв'язку із відсутністю будь-якої альтернативної причини, серед запропонованих системою.
Відомо, що статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено виключний перелік випадків, у яких дозволено вносити зміни в істотні умови договорів, укладених лише у результаті проведених процедур закупівель (тендерів). Вимоги зазначеної статті не застосовуються у разі проведення допорогових закупівель.
Ураховуючи зазначене вище, просимо надати відповідне доручення ДП "Прозорро" щодо приведення технічних вимог майданчиків у відповідність
до чинного законодавства у сфері публічних закупівель.
Заздалегідь вдячні за порозуміння та співпрацю.
Перший заступник міського голови
з питань діяльності виконавчих
органів міської ради О.А. ЧЕРНИШОВ
Єрмоленко Галина Валеріївна
Гончаренко Людмила Іванівна (0569) 50-57-42
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
31.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чому в проекті вилучили таке поняття як номенклатура? Раніше ми визначали окремі частини предмету закупівлі на закупівлю ліків за номенклатурою (кодом АТХ). Як тепер проводити закупівлю ліків близько 300 найменувань, якщо нам необхідні:
Лот 1 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТРАВНУ СИСТЕМУ І МЕТАБОЛІЗМ -44 найменувань
Лот 2 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СИСТЕМУ КРОВІ І ГЕМОПОЕЗ-36 найменувань
Лот 3 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ-22 найменувань
Лот 4 ЛІКИ З УМІСТОМ ГОРМОНІВ АБО АНТИБІОТИКІВ-10 найменувань
Лот 5 ЛІКИ ПСИХОТРОПНІ та НАРКОТИЧНІ -5 найменувань
Лот 6 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ-8 найменувань
Лот 7 ЛІКИ, ЩО ДІЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ-45 найменувань
Лот 8 ЛІКИ ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНІ та ПРОТИПАРКІНСОНІЧНІ-15 найменувань
Лот 9 ЛІКИ ПСИХОЛЕПТИЧНІ-36 найменування
Лот 10 ЛІКИ-ПСИХОАНАЛЕПТИКИ-24 найменувань
Лот 11 ЛІКИ ІНШІ,ЩО ДІЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ-29 найменувань
Лот 12 ЛІКИ,ЩО ДІЮТЬ НА РЕСПІРАТОРНУ СИСТЕМУ -19 найменувань
Лот 13 Залози та інші органи, екстракти цих речовин та інші речовини людського чи тваринного походження-7 найменувань
З досвіду відомо, що жодна фармацевтична фірма не може поставити всі необхідні , без винятку, ліки, а має якусь вузьку спеціалізацію поставки для бюджетних установ. У тендері повинно приймати участь , як мінімум 2 учасника. Тому велика вірогідність відміни торгів, якщо не буде можливості розподілу ліків за номенклатурою на частини (Лоти).
Визначення окремої частини предмету закупівлі за дозуванням , за формою випуску вважаю недоречним, бо в одному лоті будуть ліки неврологічної дії , психолептики, наркотичні ( не у всіх фармфірмах є дозвіл на наркотичні ліки , а також не всі фірми мають такий різний асортимент ліків , який дозволить нам лікувати хворих з психічним розладом, або з неврологічними патологіями, або дітей з ДЦП, з епілепсією )
Тому залишається два виходи : закупляти одним списком ( будуть запити учасників, чому не розподілили на лоти та 100% гарантую, що торги не відбудуться, або проводити 300 лотів ( по кожному найменуванню-лот)? Практично, Ви розумієте, який це обсяг роботи?! Це, що мені 300 договорів необхідно укласти ?
И ще одне питання, дуже для нас важливе. Що мається на увазі у визначенні окремої частини закупівлі медикаментів за обсягом? Що таке обсяг медикаментів :це- у грошовому виміру, або у кількісному, або кількість найменувань? Поясніть, будь ласка, бо думки різняться.
З повагою , секретар ТК Наталія Михайлівна
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowl, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.
Поряд з цим, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання щодо визначення окремої частини предмета закупівлі (лоти) лікарських засобів за обсягом міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=93de54a6-d99b-4937-8f98-b67dd814fd9b&lang=uk-UA
|
|
|
31.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На сесії міської ради Дніпра 15 лютого було прийнято рішення впровадити «Картку Дніпрянина» (програма додається). Картка повинна стати універсальним інструментом для доступу до електронних послуг, електронного квитка, пропускних систем в навчальних та міських закладах, при отриманні соціальних пільг тощо.
В даному випадку, вважаємо за потрібне визначити партнера для міста з використанням процедури конкурентного діалогу згідно статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки головні фактори визначення партнера:
- принципове значення має партнерство з надійним банком, а не найдешевша ціна рішення;
- на сьогоднішній день немає повного розуміння який набір послуг, сервісів і технічних рішень банки зацікавлені / хочуть / готові надати;
- вкрай важливо, щоб банки відповідали б деяким вимогам, в першу чергу, вимогам надійності, тобто, на переговори запрошуються банки з першої 30-ки рейтингу за обсягом активів.
Окрім цього, місто залишить за собою право видавати картки жителя для тих жителів, які не зацікавлені стати клієнтами банку. Дану процедуру місто хотіло б теж провести за процедурою конкурентного діалогу, так як виробник карток буде отримувати постійний доступ до персональних даних, адже місто буде замовляти виготовлення карток і передавати дані мешканців, також виробник карток повинен якісно виготовити картки мешканців, куди нанесені кілька технічно-вимогливих завдань, таких як: транспортний чіп, штрих-код, QR-код, візуальна ідентифікація людини.
Отже, при виборі партнера і банка, і виробника карток, вважаємо вкрай важливим і визначальним фактором не найнижчу ціну, а надійність партнера, так як це буде стратегічно важливий партнер для міста. Також немає сьогодні точного розуміння технічних можливостей і готовності банків і партнерів, тому хотіли б визначити партнерів: і банк, і виробника картки для міста в процесі конкурентного діалогу. Місто готове надати право видавати картку декільком партнерам, які відповідають вимогам міста.
Просимо Вашої оцінки, що даний підхід підтримується також Міністерством економічного розвитку і торгівлі, як головним органом, що координує здійснення закупівель через Прозорро.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону конкурентний діалог може бути застосовано замовником за таких умов:
- замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками;
- предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів. При цьому вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) згідно з частиною третьою статті 11 Закону.
Таким чином, вибір відповідної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно за наявності умов для застосування такої процедури, передбачених Законом.
Разом з тим, виходячи зі змісту пунктів 5 та 18 частини першої статті 1 Закону, за результатами проведення єдиної процедури закупівлі без поділу предмету закупівлі на частини (лоти) договір про закупівлю укладається між замовником і учасником-переможцем.
Довідково інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 06.01.2017 № 07/1160-17 “Коментарі проекту ЄС “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС” до законодавства про публічні закупівлі”, в якому містяться коментарі щодо застосування процедур закупівель, у тому числі конкурентного діалогу.
|
|
|
29.03.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,роз'ясніть будь ласка, в нас по одному предмету закупівлі,тобто по коду ДК: 021-2015 3(три) договори на різні суми ( 5 тис., 25 тис.,30 тис.),загальна вартість за цим договорами перевищує 50 тис.) відповідно до Закону нам необхідно публікувати всі три договори, чи публікуються договори де вартість за одним договором перевищує 50 тис. грн.? Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
28.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 915 “Про затвердження Порядку делегування повноважень на проведення переговорної процедури закупівлі” передбачено делегування повноважень одному із замовників, визначених пунктом 1 цього Порядку, здійснюється як виняток у разі неможливості проведення переговорної процедури закупівлі товарів, робіт і послуг у зв'язку з відсутністю у замовника протягом більш як 24 годин доступу до Інтернету.
Під час проведення земельних робіт за межами території військової частини підприємством ПАТ «АК «Київводоканал» та ПАТ «Київметробуд» було пошкоджено основний магістральний кабель, який належить ПАТ «Укртелеком» та забезпечує працездатність ADSL підключення до мережі Інтернет. За даним випадком було складено акти перевірки працездатності міських аналогових телефонних ліній зв'язку та ADSL підключення до мережі Інтернет, а також направлено заяву ПАТ «Укртелеком» на ремонт лінії зв'язку.
Враховуючи вищевказане, прошу Вас надати роз'яснення про можливість військової частини делегувати повноваження щодо проведення переговорної процедури закупівлі іншому замовнику.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною шостою статті 2 Закону встановлено, що особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному абзацом сімнадцятим частини третьої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Так, 04.06.2016 року набрав чинності Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” від 12.05.2016 № 1356-VIII (далі - Закон № 1356-VIII), який визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану.
Цей Закон застосовується Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами (далі - замовники), які здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг (далі - товари, роботи і послуги) для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, якщо вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень (частина перша статті 2 Закону № 1356-VIII).
Пунктом 2 частини першої статті 1 цього Закону встановлено, що гарантоване забезпечення потреб оборони - забезпечення суб’єктів, визначених у частині першій статті 2 цього Закону, товарами, роботами і послугами, необхідними для виконання завдань щодо відсічі збройної агресії та відвернення загроз державній безпеці, незалежності України, її територіальній цілісності і недоторканності, щодо боротьби з тероризмом, усунення обставин, що зумовили необхідність введення надзвичайного стану.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 1356-VIII як виняток, у разі неможливості проведення переговорної процедури закупівлі товарів, робіт і послуг у зв’язку з відсутністю у замовника протягом більш як 24 годин доступу до мережі Інтернет, спричиненою дією обставин особливого періоду, антитерористичної операції та надзвичайного стану, замовник має право делегувати повноваження на проведення переговорної процедури закупівлі одному із замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону.
Таким чином, у разі якщо закупівля здійснюється для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, замовники, визначені у частині першій статті 2 Закону № 1356-VIII, мають право делегувати повноваження на проведення переговорної процедури закупівлі одному із замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Законуяк виняток, у разі неможливості проведення переговорної процедури закупівлі товарів, робіт і послуг у зв’язку з відсутністю у замовника протягом більш як 24 годин доступу до мережі Інтернет, спричиненою дією обставин особливого періоду, антитерористичної операції та надзвичайного стану.
|