|
10.04.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Для ФОПіф в переліку необхідних документів для участі в торгах - це копія паспорту та ідентифікаційного коду, тобто в Internet будь-яка людина може мати мої персональні дані. Як це співвідносться з Законом про захист персональних даних. Вм відсікаєте малий бізнес від участі у торгах. Це так?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція подається учасником відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У свою чергу, кожна фізична/юридична особа має право звернення за роз’ясненням щодо положень тендерної документації, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону.
Поряд з цим згідно з частиною другою статті 27 Закону під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною.
Варто також зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про захист персональних даних” суб'єкт персональних даних (фізична особа, персональні дані якої обробляються) має зокрема право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані.
|
|
06.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення
щодо закупівлі природного газу
Так, Державним вищим навчальним закладом «Університет банківської справи» проведено з початку 2017 року три процедури відкритих торгів на закупівлю Природного газу на 2017 рік для потреб Львівського навчально-наукового інституту ДВНЗ «Університет банківської справи».
Зокрема, 12 січня 2017 року тендерним комітетом Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи» було розпочато процедуру відкритих торгів для закупівлі природного газу (ідентифікатор закупівлі: UA-2017-01-12-000765-c ) на 2017 рік.
У зв’язку з тим, що було подано менше двох тендерних пропозицій торги були відмінені відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі".
В результаті 02 лютого 2017 року тендерним комітетом Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи» було розпочато нову процедуру відкритих торгів для закупівлі природного газу (ідентифікатор закупівлі: UA-2017-02-02-000512-c ) на 2017 рік
На участь в торгах подано чотири пропозиції, які довелось відхилити з причини їх невідповідності умовам тендерної документації, в наслідок чого торги були відмінені з причини відхилення всіх тендерних пропозицій (частина 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі").
Тендерним комітетом Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи» в третє було розпочато процедуру відкритих торгів для закупівлі природного газу (ідентифікатор закупівлі: UA-2017-03-06 000714c ) на 2017 рік. В зв’язку з тим, що було подано менше двох тендерних пропозицій торги були відмінені відповідно до частини 1 абзац 6 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі".
Так, згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Враховуючи вищевикладене та те, що торги було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників, в межах бюджетного року, але не двічі підряд, просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування Державним вищим навчальним закладом «Університет банківської справи» переговорної процедури.
Крім того у разі застосування проведення переговорної процедури на підставі з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» в квітні місяці 2017 року чи можливо здійснити оплату за природний газ посилаючись на пункт 3 статті 631 Цивільного кодексу України та встановити, що відносини між Замовником та Учасником виникли з 01 лютого 2017 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 91/2016 та 156/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповдіно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA.
|
|
06.04.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Наша сільська рада прийняла рішення, розробити у 2017 році генеральні плани трьох населених пунктів, що входять у склад Новознам'янської ОТГ. Пепередньо, необхідно провести топографічні знімання по цим селам. Чи буде проведення топографічних робіт по топозйомці М1:2000 на території с. Нова Знам'янка у сумі 169000 грн; проведення топографічних робіт по топозйомці М1:2000 на території с. Вільна Терешківка у сумі 159000 грн, та проведення топографічних робіт по топозйомці М1:2000 на території с. Майбородівка у сумі 114000 грн окремими предметами закупівлі по Коду ДК 021-2015 (CPV) 71350000-6 - Науково-технічні послуги в галузі інженерії і ми зможемо провести допорогову закупівлю то трьом окремим обєктам ? Чи топозйомка всіх трьох населених пунктів буде складати один предмет закупівлі і нам потрібно буде проводити відкриті торги? Така ж сама ситуація з виготовленням генеральних планів населених пунктів по Коду ДК 021:2015: 71410000-5 — Послуги у сфері містобудування ? Дякую за увагу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Водночас згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону.
У свою чергу, Порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Крім того зазначаємо, що Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг.
|
|
05.04.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Служба автомобільних доріг у Волинській області планує проводити закупівлю робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-22 Устилуг — Луцьк — Рівне км 0+420 - 13+420 за рахунок кредитних коштів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №73 від 14.02.2017 року "Деякі питання реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польщі про надання кредиту на умовах повязаної допомоги". Який код Єдиного закупівельного словника нам необхідно обрати для визначення предмету закупівлі робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-22 Устилуг — Луцьк — Рівне км 0+420 - 13+420 за принципом Design & Build, що передбачає одночасну закупівлю робыт з проектування даного обєкту та робіт з капітального ремонту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 "Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами" та від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
05.04.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У січні місяці поточного року було проведено переговорну процедуру та укладено договір з теплопостачальною організацією-монополістом на закупівлю послуг центрального опалення офісного приміщення.Сума договору складає 344 тис. грн. З причини відсутності на той час необхідних розрахунків та схем розподілу мереж, в договір не було включено послуги гарячого водопостачання. На теперішній час казначейська служба не реєструє прямий договір постачання гарячої води на суму 1тис. грн. без проведення переговорної процедури.Причина відмови:предмети закупівель мають однакові коди Державного класифікатора, тому порушується вимога ст.2 Закону«Про публічні закупівлі», відповідно до якої забороняється поділ предмета закупівлі на частини.Чи повинні ми проводити переговорну процедуру щодо гарячого водопостачання на суму 1 тис. грн.,якщо за цим кодом раніше проведена переговорна процедура з постачальником-монополістом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону, є вичерпним.
|