|
17.11.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 922 (у редакції Закону № 114) спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
Відповідно до ч. 8 ст. 14 Закону № 922 (у редакції Закону № 114) у разі якщо була подана одна пропозиція, електронна система закупівель після закінчення строку подання пропозицій автоматично переходить до етапу розгляду на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозиції учасника.
Враховуючи, що спрощена закупівля має проводитись замовником із застосуванням електронного аукціону, прошу надати пояснення чи зможе замовник у разі подання на участь у спрощеній закупівлі одного учасника, визнати його переможцем?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553
|
|
05.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні панове!
Наше Товариство з обмеженою відповідальністю «МОБАЙЛ ХЕВІ МАШІНЕРІ» (ідентифікаційний код: 43729853) (далі – Товариство) створено та функціонує відповідно до законодавства України.
Основним видом економічної діяльності є оптова торгівля машинами й устаткованням (код КВЕД 46.69).
У рамках цієї діяльності та відповідно до положень чинного законодавства України Товариство, як учасник, бере участь у державних закупівлях, порядок проведення яких врегульовано Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.
Так, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (крім нерезидентів).
При цьому, пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі у тому числі містяться такі відомості про юридичну особу:
«інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).».
Всі зазначені відомості щодо бенефіціарів нерезидентів нашого Товариства були внесені до Єдиного державного реєстру державним реєстратором у встановленому законодавством порядку.
Однак, під час отримання відомостей з Єдиного державного реєстру для підтвердження відповідності нашого Товариства вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та відсутності підстав у замовників для відхилення нашої пропозиції, ми зіткнулися із проблемою, що частина відомостей щодо бенефіціарів не відображається у витягу. Зокрема дані щодо серії та номеру паспорту. У свою чергу, під час звернення до державного реєстратора, нам було підтверджено, що всі ці дані внесені до Єдиного державного реєстру належним чином, але під час формування витягу вони шифруються та не відображаються у зв’язку із тим, що відносяться до персональних даних та мають окремий режим опублікування.
У зв’язку із викладеним, люб’язно просимо повідомити, яким чином, наше Товариство, як учасник публічних закупівель має можливість підтвердити відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції або відмови в участі у переговорній процедурі закупівлі з підстави зазначеної у пункті 9 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», та відповідно, наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у повному обсязі інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
З повагою,
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” та у запитах № 2739/2020, № 1405/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=faf009d7-ba91-41e1-886c-2ddeaac6cdc8&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?id=4d938583-d5c3-4f4f-9405-eadc72ef022b&lang=uk-UA
|
|
06.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю – ГОСПОДАРСЬКИЙ ДОГОВІР, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно частини першої статті 41 нової редакції Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та ГОСПОДАРСЬКОГО кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Таким чином, у новій редакції Закону договір про закупівлю розглядається передусім як господарський договір, укладення якого регулюються відповідними нормами Господарського кодексу України (далі – ГК України).
При цьому згідно з частиною першою статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
У той же час, згідно з першою статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно до частини другої цієї ж статті суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону ЯК ПІДПРИЄМЦІ;
Виходячи з викладеного нормами ГК України не передбачено можливості укладення господарського договору з фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, тобто не зареєстрована як підприємець.
Разом з тим, нова редакція Закону не містить обмежень для фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання) брати участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях, визнаватися переможцями та, відповідно, претендувати на укладення договору про закупівлю.
У той же час, згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.
У зв’язку з викладеним вище, просимо роз’яснити наступні питання:
1. Чи може замовнику відповідно до законодавства України, в тому числі ГК України, укладати договір про закупівлю, як господарський договір, з переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі – фізичною особою, яка не зареєстрована як підприємець (не є суб’єктом господарювання)?
2. Чи може замовник у тендерній документації / оголошені про проведення спрощеної закупівлі вимагати від фізичної особи, яка була визнана переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, її реєстрації у якості підприємця відповідно до законодавства для цілей укладення договору про закупівлю як господарського договору, а також вимагати надання таким переможцем інформації про його реєстрацію підприємцем, зокрема, у якості інформації про право підписання договору про закупівлю згідно з пунктом 1 частини другої статті 41 нової редакції Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно з частиною першою статті 41 нової редакції Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України та ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому статтею 50 ЦК України встановлено право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності. Водночас статтею 202 ЦК України визначено поняття та види правочинів.
Крім того, статтею 55 ГК України визначено поняття суб’єкта господарювання. Відповідно до частини першої статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Разом з тим згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 нової редакції Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі, у тому числі фізична особа, яка може укласти правочин щодо об"єктів цивільних прав у разі якщо не здійснює самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність.
У свою чергу, згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 нової редакції Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель, яка згідно з частиною четвертою статті 22 нової редакції Закону не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене та виходячи зі змісту норм ЦК та ГК України, оскільки підприємницька діяльність є правом, а не обов’язком, фізична особа може бути учасником процедури закупівлі у розумінні Закону, реалізуючи власне право на розпорядження належними їй об"єктами цивільних прав.
Разом з тим виходячи зі змісту частини першої статті 24 нової редакції Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 нової редакції Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
20.07.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
ІВПіМ НААН (далі -Інститут)є державною (бюджетною) науковою установою. На підставі укладених договорів Інститут виконує різноманітні накові дослідження, надає наукові обгрунтування та рекомендації з поставлених замовниками питань, тощо. Деякі наукові висновки, рекомендації, проекти Інститут може надати на підставі проведених аналізів, досліджень, спеціалізованих консультацій сторонніх організацій та підприємств. Для отримання зазначених результатів аналізів, консультацій Інститут укладає з сторонніми організаціями договори субпідряду, за якими Інститут оплачує організаціям надані "послуги". Фактично, Інститут замовляє послуги сторонніх організацій для виконання основного договору із Замовником з його відома та за кошти Замовника науково-дослідних робіт,які передбачені калькуляцією основного договору та перераховані на рахунок Інституту для забезпечення організації виконання договору, в тому числі для залучення цих сторонніх організацій.
Запитання:
чи трактуються укладені та оплачені Інститутом договори із сторонніми організаціями на надання певних послуг закупівлею за державні кошти, до яких застосовуються норми законодавства про публічні закупівлі?
чи у зв'язку з тим, що кошти якими Інститут розраховується за надані послуги отримані ним від основного замовника цих послуг саме з призначенням "на залучення послуг сторонніх організацій" на такі договори не розповсюджуються тендерні процедури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
|
|
19.05.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
На початку 2021р. кошторисом було передбачено кошти по КПК 0611021 КЕКВ 2230 та по КПК 0613140 КЕКВ 2282. По КПК 0611021 КЕКВ 2230 були проведені процедури закупівель і зараз прицюємо за цими договорами. Але по КПК 0613140 КЕКВ 2282 ми не знали, будуть відкривати пришкільні табори чи ні. Рішення про відкриття таборів прийняли лише 12.05.2021р. Чи потрібно нам тепер проводити закупівлі продуктів харчування по КПК 0613140 КЕКВ 2282, якщо сума не перевищує 50000,00грн адже по цим лотам по КЕКВ 2230 КПК 0611021 вже були проведені торги? Чи можна вважати видатки по КПК 0613140 КЕКВ 2282 такими, які ми передбачити не могли?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
При цьому додатково відповідь на питання щодо здійснення закупівлі на кошти зекономлені в процесі проведення процедур закупівель міститься у запиті 1251/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі".
Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333).
Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.
При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
|