|
15.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Враховуючи норми викладені у Постанові КМУ від 4 квітня 2001 р. № 332 "Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету" Органам Державного казначейства під час оплати рахунків на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп'ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів дотримуватися граничних сум витрат, затверджених цією постановою. Чи необхідно зазначати про граничні суми витрат у тендерній документації і чи впливає це на правомрність проведення процедури, якщо найбільш економічно вигідня пропозиція була в рамках сум визначених у договорі, а найвища ціна у учасника виходла за рамки? чи ці суми мають бути враховані лише під час укладення договору? Чи поширюється ця постанова на КЕКВ 3110?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 265/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4c96cff7-16f2-4116-b82f-311917289356&lang=uk-UA
|
|
04.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Замовником у тендерній документації встановлено вимогу накладання електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) або кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) на документи тендерної пропозиції. Учасником процедури закупівлі не накладено ЕЦП/КЕП на документи пропозиції. Статтею 31 Закону встановлено вичерпний перелік підстав для відхилення. Чинна редакція закону не містить підставу відхилення як то невідповідність пропозиції учасника вимогам документації. Проте вимога про накладення ЕЦП/КЕП міститься у чинному законодавстві України та відповідно відображена у тендерній документації. Питання: за якою підставою визначеною статтею 31 Закону замовник повинен відхилити пропозицію учасника у вказаному вище випадку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах №671/2020 і №1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA та https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
24.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Пропозиція учасника була відхилена замовником з причини арифметичної помилки в формі "Тендерна пропозиція", а саме: невірно вказано ціну за одиницю товару одної з позицій. Однак, в ході аукціону нами було знижено ціну пропозиції. Відповідно до п.4 ст.41 "Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі", тобто у випадку укладення договору, останній повинен був би укладений відповідно пропозиції за результатами аукціону, та не суперечив би тендерній пропозиції за результатами електронного аукціону. Чи є підставою для відхилення пропозиції арифметична помилка в формі тендерної пропозиції до початку аукціону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 603/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d71d5494-1bb6-4246-98c5-6a6733a0871b&lang=uk-UA
|
|
12.12.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини п’ятої статті 24 Закону України «Про публічні закупівлі» кошти, що надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню
до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об’єднаннями) не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об’єднань).
Під час проведення закупівлі (унікальний номер оголошення
про проведення процедури закупівлі UA-2018-03-29-000845-b),
що здійснювалась частково за рахунок бюджетних коштів, а частково
за рахунок коштів державного підприємства, на рахунок підприємства перераховано кошти, що надійшли як забезпечення тендерної пропозиції.
Просимо повідомити про порядок перерахування до відповідного бюджету коштів, що надійшли як забезпечення тендерної пропозиції, та уточнити обсяг коштів, що підлягають перерахуванню
до відповідного бюджету (в повному обсязі чи пропорційно тій сумі коштів, що була витрачена (планувалось витратити) на закупівлю
з державного бюджету).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 769/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5750c8fb-6e92-4823-8ba3-d75d017afa9a&lang=uk-UA
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! В розумінні нового ЗУ ЛКП"Львівсвітло" є Замовником і Учасником процедур.Роз"ясніть коли юридична особа ЛКП "Львівсвітло" виступає Учасником закупівель і отримує рахунок на участь у процедурі, чи потрібно публікувати звіт згідно отриманого рахунку з майданчика.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Таким чином, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
|