|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! На даний момент виникло питання чи підпадають послуги із засвідчення документів під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
Частиною першою ст. 3 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон) встановлено, що нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Разом з тим, частиною четвертою статті 3 Закону визначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності».
Стаття 34 Закону визначає перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси.
Оплата вчинених нотаріальних дій приватним нотаріусом фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі статті 31 Закону, а у разі вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (частина перша ст. 19 Закону).
Разом з тим, 10.06.2020 Нотаріальною палатою України було висловлено правову позицію щодо співвідношення нотаріальної діяльності та процедури публічних закупівель, згідно з якою нотаріус не є суб’єктом господарювання, а отже не може укладати будь-яких господарських договорів у якості надавача послуг, в тому числі тих, предметом яких є вчинення нотаріальних дій. У випадку прийняття нотаріусом публічної пропозиції, тобто пропозиції викладеної в оголошенні про проведення конкурентних процедур закупівель, або оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та укладення договорів на надання послуг повністю втрачається один із основних принципів діяльності нотаріуса – незалежність та неупередженість при вчиненні нотаріальних дій. Тобто прийняття пропозиції укладення договору про надання послуг в результаті оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель або оголошення про проведення спрощеної закупівлі є порушенням Закону України «Про нотаріат» (https://npu.ua/news/publ-zakupivli/).
Враховуючи вище викладене прошу роз’яснити:
1. Чи підпадають нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»?
3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
Відповідь Департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 1041/2020 від 14.05.2020 не дає чіткої відповіді на поставлені питання (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c2dd6079-ab32-4b50-8357-86298789b9dc&lang=uk-UA).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
28.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції, введеній в дію 19.04.2020 року, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Просимо роз’яснити, чи можна вказану норму Закону застосувати за умов, якщо у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника, загальна вартість таких робіт є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону та не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру, проте такий тендер був проведений за старою редакцією Закону і такий договір станом на момент введення в дію нової редакції Закону вже повністю завершений.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 28 частини першої статті 3 Закону спрощена закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Водночас частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких відповідає вартісним межам визначеним в пункті 28 частини першої статті 3 Закону, без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
Так, відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону замовник не застосовує порядок проведення спрощеної закупівлі у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
У разі здійснення закупівлі у зазначеному випадку, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Отже, у разі укладення договору про закупівлю до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, замовник може здійснити придбання таких робіт чи послуг без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі з підстави, передбаченої пунктом п’ятим частини сьомої статті 3 Закону, протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру.
|
|
|
04.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповідь на запит 107/2020 ДП МА "Бориспіль" отримало відповідь з посиланням на лист лист від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “Щодо учасників нерезидентів” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06. Проте о цих листах йдеться про документи нерезидентів, що подаються в складі тендерної пропозиції. Ми дуже просимо роз’яснити позицію відносно документів переможця (вона не відображена в перелічених вище листах), а саме:
1. переможець-нерезидент має надати довідку від підрозділу МВС України, чи може надати довідку від відповідного підрозділу країни – учасника?
2. в якій країні переможець – нерезидент має бути «не судимим»: в Україні, чи в своїй країні?
Дуже сподіваємось на отримання відповіді, оскільки це суттєво впливає на формування вимог тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “Щодо учасників нерезидентів” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F1900-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06, які містять вичерпну інформацію.
|
|
|
11.01.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерний комітет Управління капітального будівництва Тернопільської облдержадміністрації просить надати роз’яснення:
Щодо законності пониження ціни учасниками закупівлі за результатами аукціону більше 50-60% від очікуваної вартості закупівлі та чи може понижена ціна на 50-60% вважатися актуальною для укладання договору по закупівлі якщо майданчик не визначає її аномально низькою. За приклад просимо розглянути закупівлю «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Підволочиського району Тернопільської області у 2021 році» (ДК 021:2015: 45230000-8 — Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) розміщену на веб порталі Prozorro за № UA-2020-10-29-001255-b. За результатами аукціону ми як Замовник повинні укладати договір з переможцем аукціону по даній закупівлі та зважаючи на те, що ціна тендерної пропозиції понижена учасником більше, як на 50% від очікуваної вартості закупівлі, але обґрунтувань учасник не подає оскільки майданчик не визнав його пропозицію аномально низькою, як визначити чи зможе учасник виконати договір в повному обсязі при такому пониженні ціни.
Щодо наданих обґрунтувань учасниками закупівлі до складу яких учасник надає лист з обґрунтуваннями в якому вказує переваги за рахунок яких учасник може виконати роботи, надати послуги, але не надає фактичного підтвердження цих переваг. Також учасник надає договірну ціну та кошторисну документацію складену на запропоновану ним ціну, яка визнана аномально низькою. Надані кошториси учасником для обґрунтування аномально низької ціни були звірені нами як замовником щодо обсягів та цін, та встановлено, що ціни зазначені в них не відповідають ринковим та є значно заниженими. Просимо надати роз’яснення стосовно обґрунтувань, які надає учасник по аномально низькій ціні та чи можна їх вважати достатніми для обґрунтування аномально низької ціни. За приклад просимо розглянути закупівлю «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Бережанського району Тернопільської області у 2021 році» розміщену на веб порталі Prozorro за № UA-2020-10-26-004479-c.
Просимо надати відповідь в найкоротші терміни у зв’язку з нагальністю вирішення даного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах № 1230/2020 та № 1759/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cac29852-519f-4c25-a295-592e45695db5&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9af7cf80-30fe-4454-a137-024b2d0f6fb1&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель, до об’єднання
учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання
юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання
юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб -
нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Просимо надати роз’яснення у наступній ситуації. Є кілька ТОВ які самостійно приймають участь у тендерах через ПРОЗОРО але вони хочуть об’єднатись щоб їхні інтереси представляв один учасник, тобто подавав документи для участі в тендерах . Ми не дуже розуміємо що це за об’єднання учасників?? Господарський кодекс в статтях 118-127 не розкриває це поняття.
Яка на вашу думку це має бути форма об’єднання ? Вони хочуть об’єднатись на партнерських засадах без поглинання один одного але для досягнення комерційного результату. Це має бути нова ТОВ яка їх об’єднає чи ні? Які види підприємств та організацій можуть входити в таке об’єднання? Бо серед партнерів та охочих об’єднатись є приватні, державні та комунальні підприємства. Серед них є виробники, надавачі різних послуг та ін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Тому, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|