|
|
18.04.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
було проведено допорогову закупівлю на телевізори LG, які виробляються країною агресором. Інші учасникик були дискваліфіковані. У звязку з чим відмінтити торги? яку вказати причину?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F15309-06 розміщено лист від 10.04.2019 № 3304-04/15309-06 “Щодо застосування санкцій”, в якому розглянуті питання застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних та юридичних осіб.
Водночас відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 “Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації” визначено перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації.
Згідно з пунктом 14 розділу ІІ Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", затвердженої наказом ДП "Прозорро" від 19.03.2019 N 10, у разі відміни закупівлі, замовник зазначає підстави про таку відміну шляхом заповнення відповідних полів та завантаження окремого файлу з відповідною інформацією.
|
|
|
31.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Стаття 36 Закону України про публічні закупівлі визначає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі та визначає випадки, за яких такі зміни можливі. Системний аналіз нормативних актів дозволяє зробити висновок, що збільшити вартість за одиницю товару в договорі підряду, укладеному в результаті процедури відкритих торгів, якщо внаслідок цього збільшується динамічна договірна ціна самого договору, майже неможливо, оскільки законодавчі підстави такого збільшення невичерпні та не включають ряд типових ситуацій. Так, наприклад, замовник при формуванні технічного завдання вказує технічні характеристики певних матеріалів та/або обладнання, необхідних для виконання робіт, не зазначаючи його марку та виробника. Такі матеріали/обладнання з аналогічними технічними характеристиками виробляються різними компаніями: як вітчизняними, так і іноземними. При цьому ціни таких виробників на аналогічні матеріали/обладнання з однаковими технічними характеристиками суттєво відрізняються: подекуди певні виробники втричі дорожчі. Розраховуючи тендерну пропозицію та намагаючись при цьому запропонувати роботи по конкурентній ціні, не маючи проекту та, відповідно, чіткої інформації щодо марки та виробника таких матеріалів/обладнання, учасник пропонує дешевший сегмент, який, при цьому, відповідає технічним вимогам замовника. Після отримання проекту для виконання робіт переможець постає перед проблемою: вказані в проекті матеріали/обладнання певного виробника втричі дорожчі, а отже, їх постачання підчас виконання робіт за цінами, визначеними в договірній ціні, приведе до суттєвих збитків для підрядника; збільшити договірну ціну, щоб компенсувати витрати – немає законних підстав, навіть при динамічній договірній ціні; поставити матеріали/обладнання дешевшого сегменту неможливо – невідповідність проекту є серйозним порушенням будівельних норм. Як наслідок, підрядник змушений або працювати собі в мінус, або ініціювати внесення змін в проектно-кошторисну документацію, на що замовник не хоче погоджуватись, оскільки в іншому випадку нестиме додаткові непередбачені ним витрати на зміну проекту. Просимо роз’яснити, в який спосіб повинен діяти підрядник за таких обставин.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент".
Разом з тим, фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Поряд з цим замовник має право зокрема за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації.
Водночас тендерна пропозиція подається учасником відповідно до вимог тендерної документації.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Ураховуючи викладене, під час підготовки тендерної пропозиції учаснику за потреби слід звертатись до замовника щодо надання роз"яснень та/або внесення відповідних змін до тендерної документації для можливості формування тендерної пропозиції.
При цьому учасник має право на оскарження. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
|
04.06.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
За старою редакцією Закону України "Про публічні закупівлі" в ст. 21 та ст.22 було чітко вказано про обов'язкове вказання ПДВ до очікуваної вартості предмету закупівлі, за новою редакцією дане уточнення відсутнє. в наказі № 275 від 18.02.2020 вказано, що
очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. В ст.5 ЗУ №922 описані принципи здійснення публічних закупівель, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників, недискримінація учасників та рівне ставлення до них, максимальна економія, ефективність та пропорційність.
Тому в нас виникло запитання чи буде законним і допустимим:
1. оголошення річного плану на всю суму виділених бюджетних коштів.
2. оголошення закупівлі на суму вже БЕЗ ПДВ.
3. подальше укладання договору з переможцем закупівлі.
3.1. якщо переможець не є платником ПДВ, то все залишається без змін.
3.2. якщо переможця є платником ПДВ, то за допомогою відповідного поля, під час публікації договору, вкати нову загальну суму з ПДВ, а сума без ПДВ буде заповнена автоматично.
Завдяки даному алгоритму буде досягнуто принципу недискримінації учасників, добросовісної конкуренції, та максимальної економії бюджетних коштів, завдяки можливості оформлення податкового кредиту.
Надайте будь-ласка інформацію, чи буде дане рішення допустимим і законним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 441/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=372c4280-78bc-44ab-a9dc-85ac40b26ddb
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
15.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
До сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) входить 9 державних підприємств, які є самостійними суб’єктами господарювання, засновані та діють на підставі державної власності.
Відповідно до Статутів зазначених підприємств, директор підприємства самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства, в тому числі організовує і забезпечує ефективну фінансову-господарську діяльність.
Стаття 17 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає підстави відмови в участі у процедурі закупівлі.
Однією з підстав для обов’язкового прийняття рішення про відмову учаснику у процедурі закупівлі є пункт 7 частини 1 статті 17, а саме: тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
У статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено поняття пов’язаної особи. Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено один із принципів здійснення закупівель, а саме недискримінацію учасників. Вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Відповідно до статті 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення по наступним питанням:
1) чи є порушенням пункту 7 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» участь державних підприємств, які входять до сфери управління Укравтодору, у межах однієї процедури закупівлі за умови, що Укравтодор не є учасником такої процедури закупівлі?
2) чи є пов’язаними особами у розумінні пункту 16 частини 1 статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» державні підприємства, які входять до сфери управління Укравтодору, і є учасниками однієї процедури закупівлі?
3) що в розумінні пункту 16 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» означає “можливість здійснення вирішального впливу” або “вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі”?
4) чи є пов’язаною особою у розумінні пункту 16 частини 1 статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», Замовник торгів по відношенню до Учасників процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” - особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Таким чином, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
|
|
|
19.05.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами процедури закупівлі між Замовником та суб’єктом господарювання укладено договір про виконання робіт, відповідно до якого сторони визначили, що істотними (основними) умовами договору є: предмет договору; сума договору; строк дiї договору та строк виконання робіт.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Після укладення договору виникла необхідність передбачення попередньої оплати за договором, проте в умовах тендерної документації Замовником не було передбачено можливості внесення змін до порядку оплати. Відповідно до п. 15-1 Постанови Кабінету міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів дозволено здійснювати попередню оплату будь-яких товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 % вартості їх річного обсягу на строк не більше 3 місяців.
Просимо надати роз’яснення, чи вважається зміна порядку оплати в частині передбачення попередньої оплати внесенням змін до істотних умов договору про закупівлю, якщо за умовами тендерної документації та за умовами укладеного договору порядок оплати не належить до істотних умов договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до частини п'ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у пунктах 1-8 Закону.
Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 41 Закону.
|