|
|
28.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції, введеній в дію 19.04.2020 року, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Просимо роз’яснити, чи можна вказану норму Закону застосувати за умов, якщо у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника, загальна вартість таких робіт є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону та не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру, проте такий тендер був проведений за старою редакцією Закону і такий договір станом на момент введення в дію нової редакції Закону вже повністю завершений.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 28 частини першої статті 3 Закону спрощена закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Водночас частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких відповідає вартісним межам визначеним в пункті 28 частини першої статті 3 Закону, без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
Так, відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 3 Закону замовник не застосовує порядок проведення спрощеної закупівлі у разі якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
У разі здійснення закупівлі у зазначеному випадку, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Отже, у разі укладення договору про закупівлю до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, замовник може здійснити придбання таких робіт чи послуг без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі з підстави, передбаченої пунктом п’ятим частини сьомої статті 3 Закону, протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру.
|
|
|
25.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне агентство автомобільних доріг України звертається за наданням роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
Укравтодор планує здійснити запозичення, зобов’язання за якими забезпечені державними гарантіями, шляхом укладання кредитного договору та/або випуску боргових цінних паперів на міжнародних ринках капіталу.
Для здійснення таких запозичень, Укравтодор потребує допомоги фінансових установ (радників) з питань розробки стратегії фінансування, вибору і роботи букранерів та /або лід-менеджерів, визначення кредитних рейтингів, розробки кредитної історії для потенційних інвесторів, тощо.
Частиною п’ятою статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, у тому числі:
фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів;
послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг;
Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-III:
фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України;
фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;
компанія з надання допоміжних послуг - юридична особа, яка не є фінансовою установою, діяльність якої полягає в наданні послуг з інформаційних технологій, володіння або управління майном, з обробки даних або будь-яких подібних послуг, які необхідні для здійснення фінансовою установою діяльності з надання фінансових послуг.
Просимо надати роз’яснення щодо можливості укладення прямих договорів з фінансовими установами (радниками) на надання послуг, пов’язаних із залученням кредитних коштів, керуючись частиною п’ятою статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів та послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
У свою чергу, Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон про фінансові послуги) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.
Визначення терміну "фінансова послуга" наведено у пункті 5 частини першої статті 1 Закону про фінансові послуги.
Визначення понять "гарантія", "договір лізингу" та "кредитний договір" наведені в статтях 560, 806 та 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) відповідно.
Разом з тим Закон та Закон про фінансові послуги не містять визначення поняття "послуги, допоміжні до фінансових послуг".
Отже, у разі якщо замовником передбачена закупівля фінансових послуг, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів або закупівля послуг фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг, такі закупівлі здійснюється без проведення процедур закупівель, передбачених Законом.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення предметів закупівлі до тих, що вказані у статті 3 Закону, у конкретних випадках.
У свою чергу, відповідно до Закону України “Про Національний банк України” НБУ здійснює державне регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України, веде Державний реєстр фінансових установ, а у визначених Національним банком випадках - інші реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк.
При цьому Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку згідно Указу Президента України “Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку” від 23.11.2011 № 1063/2011 здійснює державне регулювання ринку цінних паперів.
Тому пропонуємо додатково звернутись до вищевказаних органів.
|
|
|
03.09.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи;
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про курорти» та Наказу МОЗ від 02 червня 2003 року № 243 «Про затвердження Порядку здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів за дорученням Міністерства охорони здоров'я України, організацію та здійснення комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних та інших дослідницьких робіт природних лікувальних ресурсів, у тому числі преформованих засобів, надання медичного (бальнеологічного) висновку щодо медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, у тому числі преформованих засобів, які використовуються у санаторно-курортній мережі або позакурортно, у т.ч. для промислового використання, виконує лише Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України (далі – ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України»), який атестований та акредитований в установленому порядку на право проведення досліджень природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів.
Атестат про акредитацію від 09 червня 2020 року № 20386 засвідчує компетентність Українського державного центру стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України» відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2017 (ISO/IEC 17025:2017) в сфері: фізико-хімічні та мікробіологічні випробування мінеральних, питних, штучно-мінералізованих вод, лікувальних грязей (пелоїдів) та лікувальних препаратів на їх основі.
Просимо надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорної процедури закупівлі згідно з п. 2 ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про публічні закупівлі» з ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України» стосовно здійснення комплексних ґрунтовних досліджень природних лікувальних ресурсів та преформованих засобів на території: Закарпатської, Чернівецької, Львівської та Івано-Франківської областях, в зв’язку з відсутності конкуренції з технічних причин.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1044/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=87326ae2-e16d-4db1-a071-a33931470b5c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
22.12.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Відповідно до розділу 5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) - Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Відповідно до ст.8 Закону просимо надати відповіді на наступні запитання:
1. Який момент або дія вважається початком проведення процедури закупівлі?
2. Чи може Замовник, розпочати закупівлю в кінці поточного року та завершити її (укласти договір) в наступному році (наприклад 20.01.2018) при цьому застосувати частину 5 ст. 36 Закону і до 20.01.2018 (як приклад) укласти додаткову угоду в межах 20% від попереднього (тендерного) договору?
3. Що таке в розумінні Закону - «видатки на цю мету затверджено в установленому порядку», оскільки визначення в Законі «видатки» відсутні? Чи можна вважати, що видатки – це включення закупівлі до річного плану?
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ccabad64-4bd4-40b5-b799-deca8a4b72d0&lang=uk-UA
|
|
|
27.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. При цьому наразі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021, яким в тому числі затверджено кошторисні норми -КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» та КНУ «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво».
Як бути замовнику при здійсненні закупівлі робіт, а саме проектно-кошторисній документації (далі -ПКД), до якої входять суми на розробку ПКД, роботи, технічний нагляд та авторський нагляд якщо вартісні межі- розробка ПКД- 100тис. грн. , роботи-1,7 млн. грн, технічний та авторський нагляд-200 тис ? Все перераховане є роботами в розумінні Закону та проводиться на одному об’єкті, при цьому закуповується окремо, спочатку розробка ПКД, потім роботи, а потім технічний та авторський нагляд.
Чи повинен замовник в такому випадку проводити окремо спочатку відкриті торги на закупівлю ПКД, потім відкриті торги на роботи, а потім відкриті торги на технічний та авторський нагляд з огляду на те, що всі зазначені роботи мають здійснюватися на одному об’єкті?
Або замовник в даному випадку виходячі з вартісних меж закупівлі укладає прямий договір про закупівлю ПКД, потім проводить відкриті торги на закупівлю робіт, та закуповує технічний та авторський нагдяд шляхом укладання прямого договору про закупівлю.
Які дії замовника в такій ситуації будуть правильними з точки зору наказу Мінекономіки №708 та державних будівельних норм?
|
|
Відповідь
|
|
|