Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості Воєнний стан: громадянам та бізнесу
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
17.08.2022 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
7525 / 8114
Пунктом 8 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), закріплено можливість зміни умов у зв’язку із застосуванням положень ч. 6 цієї статті. Зі свого боку, ч. 6 ст. 41 Закону передбачено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Відповідно до п. 3.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 зі змінами (надалі – ПРРЕЕ) Договір про постачання електричної енергії споживачу містить такі істотні умови: 1) загальні положення; 2) предмет договору; 3) умови постачання; 4) якість постачання електричної енергії; 5) ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії; 6) права та обов'язки споживача; 7) права і обов'язки електропостачальника; 8) відповідальність сторін; 9) порядок зміни електропостачальника; 10) порядок врегулювання спорів; 11) умови форс-мажорних обставин; 12) строк дії договору; 13) реквізити сторін; 14) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку; 15) інші умови. Так, у п. 8 ч. 5 ст. 41 Закону не наведено чіткого переліку умов, які можуть змінюватись у зв’язку із застосуванням ч. 6 ст. 41 Закону, під час продовження дія договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку), виникає проблемне питання щодо того, які саме умови Договору можуть змінюватися. Докладніше про випадки, у разі яких можуть змінюватися істотні умови договору про закупівлю, інформацію наведено у додатку 1 до листа Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06. Проте незважаючи на вищезазначене розяснення, питання переліку умов Договоору, що можуть бути змінені під час продовження дії договору про закупівлю на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону) залишається відкритим. Наприклад, чи можливе продовження дії Договору (відповідно до п. 8 ч. 5 та ч. 6 ст. 41 Закону), змінити ціну за 1 кВт*год та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії, при цьому не враховуючи положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону щодо наявності коливання ціни такого товару на ринку? Враховуючи вищевикладене ТОВ «ГАЗ.УА» просить Мінекономрозвитку як уповноважений орган, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, надати роз’яснення з таких питань: 1) Які конкретно умови Договору з переліку до п. 3.2.7. ПРРЕЕ можна змінювати під час продовження дії Договору відповідно до пункту 8 частини 5 та частини 6 ст. 41 Закону? 2) Чи можливе підвищення ціни за 1 кВт*год під час пролонгації Договору відповідно до п. 8 ч. 5 та ч. 6 ст. 41 Закону, при цьому не враховуючи положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.
Відповідь
17.08.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
7927 / 8364
Доброго дня! Ситуація наступна: закуповуються лікарські засоби комунальним некомерційним підприємством за рахунок коштів, отриманих в результаті виконання договорів, укладених з Національною службою здоров’я. Відповідно до статті 1. «Визначення термінів» Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21 червня 2012 року № 5007-VI: 1). ціна - виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару; 2).гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання; 3). постачальницько-збутова надбавка (постачальницька винагорода) - сума витрат суб’єкта господарювання, що пов’язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) під час надходження від виробника (постачальника) на відповідний товарний ринок, та прибутку. Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, під час встановлення ціни товару. При формуванні ціни враховується норма Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 року № 955 « Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби»: установити на лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів. В ціновій пропозиції є колонка ціна за одиницю товару, без ПДВ грн.. яка вже повинна враховувати 10 % надбавку. Одиниці виміру товару – ампули. Замовник рахує: Вартість 1 ампули з надбавкою 10 % магнію сульфат= 38,48 грн. за уп. / 10 ампул в упаковці*1,1 (10% макс. надбавка) = 4,2328 грн., округлюємо = 4,23 грн. Учасник рахує: Вартість 1 ампули магнію сульфат = 38,48 грн./ 10 ампул= 3, 848 грн. за ампулу без ПДВ, округлюють одразу = 3,85 грн. за од. без ПДВ Вартість 1 ампули магнію сульфат з надбавкою 10 % = 3,85 грн. *1,1 (10% макс.надбавка) = 4,235 грн = 4,24 грн. Тобто, Учасник, для заповнення колонки з назвою: «Ціна за одиницю товару, грн., без ПДВ» провів округлення ціни двічі. Питання: 1. Хто порахував вірно Замовник чи Учасник, враховуючи вимоги цінової пропозиції? 2. Який нормативно-правовий документ регламентує математичні правила/правила нарахування надбавок – алгоритм? 3. Чи є нормативно-правовий документ, в якому зазначено яким чином, скільки разів відбувається заокруглення ціни ? Якщо так-зазначте. Дякую!
Відповідь
15.08.2022 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
7791 / 8556
У Листі «Щодо змiни цiни у договорах постачання електричної енергії» № 3304-04_33869-06 від 14.08.2019 р. Мінекономрозвитку надало наступне роз’яснення: «Згiдно iз частиною шостою статтi 67 Закону № 2019 вiдповiдно до правил ринку "на добу наперед" та внутрiшньодобового ринку за результатами торгiв оприлюднюються ціна та обсяги купiвлi-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (iндикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергiї на ринку електричної енергiї.». Проте станом на момент цього звернення частина шоста статтi 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» перебуває в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 та містить наступні положення: «6. За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.». Так, бачимо, що норма про використання РДН та ВДР як орієнтиру (iндикатору) для укладення правочинів відсутня. Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам. Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють закупiвлю електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрiшньодобовому ринку i на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту. Так, «ринок електричної енергії» не обмежується певним одним ринком та постачальники зі свого боку вільні у виборі ринку, на якому можуть здійснювати купівлю-продаж електричної енергії. Варто зауважити, що ціни на різних ринках електричної енергії можуть суттєво відрізнятися, що може створювати високий рівень фінансового навантаження на постачальника електричної енергії. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Беручи до уваги вищеозначене, положення Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо кількості ринків електричної енергії, що функціонують в Україні, їх специфіку та правила купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, та в цілому волатильність ціни на енергоресурси в Україні (зокрема в період триваючої війни), постачальники стикаються з питанням правильної та обґрунтованої зміни ціни у договорах постачання електричної енергії відповідно до норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». А саме постає наступна проблема: «який ринок електричної енергії можна вважати орієнтиром (індикатором) для укладення правочинів (укладення Договорів про постачання електричної енергії, зміни ціна за одиницю товару у таких договорах відповідно до норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» тощо) щодо купівлі-продажу електричної енергiї ?». Просимо надати роз’яснення щодо порушених у цьому зверненні питань відповідно до чинних нормативно-правових актів щодо звернення громадян.
Відповідь
28.07.2022 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
6735 / 6984
Питання полягає в наступном: У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти незалежної та суверенної держави України. Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану № 169 зі змінами № 723 від 24.06.2022. В якій саме вищий орган у системі органів виконавчої влади відповідно до статті 64 Конституції України, статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану”, пункту 3 частини першої статті 4 Закону України “Про оборонні закупівлі”, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” Кабінет Міністрів України постановляє: Установити, що в умовах воєнного стану: Замовники (крім тих, що визначені в абзацах першому та другому цього підпункту) (данної постанови) здійснюють (вищий виконавчий орган в імперативній формі постановляє здійснювати, тобто вимагає) публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України “Про публічні закупівлі”. В свою чергу відповідно до Стаття 7 ЗУ Про публічні закупівлі Мінекономіка є Уповноваженим органом, котрий здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Таким чином згідно Стаття 9 ЗУ Про публічні закупівлі 1. Основними функціями Уповноваженого органу є: 1) розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель. Чи не буде являтись порушеням, якщо Замовники (крім тих, що визначені в абзацах першому та другому цього підпункту) (данної постанови), всупереч розділу IX ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ стаття 44. Відповідальність за порушення вимог цього Закону частини 1 За порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, будуть здійснювати процедури закупівель?
Відповідь
26.07.2022 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
5596 / 6081
Доброго дня. Плануємо укласти договір за постановою КМУ №169 по виключенню розголошення інформації під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку. Предметом договору є послуги з розробки технічних засобів для Національної гвардії. Ми звичайний замовник, наукова установа. Послуги не можуть бути виконані до 23 серпня. Чи не буде порушенням прописати строк виконання зобов'язань - до припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше 31 жовтня. В нас вже такі договори були казначейство їх зареєструвало проте тоді не було роз’яснення Мінекономіки від 19.07.2022. Якщо прописати строк виконання зобов'язань до 23 серпня, то виникає питання чому до виконавця не застосовуються штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань, а чомусь продовжується йому строк виконання додатковою угодою при продовженні воєнного стану. Аудитори можуть нарахувати штрафні санкції. Чи не буде порушенням прописати строк виконання зобов'язань - до припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше 31 жовтня 2022 року
Відповідь
Попередня 1 ... 32 33 34 35 36 37 38 ... 98 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення громадянина Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2