|
|
15.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовниками у документаціях закупівель часто розміщуються вимоги про підтвердження відповідності систем управління якістю ТРЕТІМИ ОСОБАМИ (НЕ УЧАСНИКАМИ ЗАКУПІВЕЛЬ), шляхом надання сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018, а саме: щодо асфальтобетонних заводів, лабораторій, виробників бетону та інших будматеріалів, у яких Підрядник (учасник закупівлі) планує закуповувати матеріали і вироби під час виконання робіт за предметом закупівлі.
Дані вимоги розміщуються у різних місцях Оголошень/Тендерних документацій, у зв’язку з чим неможливо встановити – чи відносяться такі вимоги до технічної специфікації, а чи до вимог ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), або інших категорій.
Питання.
Оскільки наявність в учасників закупівлі необхідних будівельних матеріалів, або способів їх здобуття/придбання, відноситься до критерію наявності матеріально-технічної бази (ст. 16 Закону), то чи належать також до даного категорію ст. 16 Закону похідні вимоги – про наявність відповідних сертифікатів/атестатів та інших документів У ПОСТАЧАЛЬНИКІВ, у яких Учасник планує купувати матеріали для робіт закупівлі?
ДРУГЕ ПИТАННЯ
Стаття 6 ГК України декларує принцип свободи господарської діяльності.
Стаття 44 ГКУ гарантує принципи самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції.
Статтею 19 Конституції України встановлено: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Таким чином, ми, як споживачі бетонної / асфальтобетонної та іншої будівельної продукції, користуємось вільним вибором контрагентів, які є вигідними по ціновим і якісним параметрам. Разом з тим, контрагенти у нашому регіоні не мають сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018, або отримали їх у неакредитованих організацій. Тож, для виконання вимог замовників нам слід спонукати заводи-постачальники здобути відповідні сертифікати, або шукати інших постачальників, які розміщені на великих відстанях, мають невигідні ціни на матеріали тощо.
Змусити власних контрагентів здобути необхідні сертифікати ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018 неможливо, оскільки це порушення ст. 19 Конституції і подібні рішення є їх вільною господарською компетенцією. Крім того, сертифікація не є безкоштовною і контрагенти не бажають витрачати кошти на непотрібні їм документи.
ЗУ «Про публічні закупівлі» ст. 14, ст. 24 Закону передбачає право учасників для звернення за роз’ясненнями до замовника і право виставляти замовнику вимоги.
Тож для ефективної правової взаємодії із замовниками і орієнтування на кваліфіковану правову позицію Мінекономіки, просимо роз’яснити аспекти сертифікації за стандартами ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018 у таких площинах:
a. Чи є стандарти ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ EN ISO 9001:2018 обов’язковими для впровадження суб’єктами господарювання (резидентами) у галузі будівництва в Україні?
b. Чи є сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 на підприємстві – документом, який підтверджує якість виробленої продукції (наданих послуг), або ж сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 НЕ ПІДТВЕРДЖУЄ якість безпосередньо продукції та послуг?
d. Чи є сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 – документом, що підтверджує виключно певний спосіб взаємодії (організації) працівників підприємства і їх підрозділів, до компетенції яких віднесено контроль за якістю виробленої продукції/наданих послуг?
До запиту прикріплюємо відповіді виробників асфальтобетонних сумішей і документи
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим під час здійснення закупівель замовник може використовувати: нормативно-правові акти, стандарти тощо, що не суперечить нормам Закону.
Крім того, вимоги тендерної документації/умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам/умовам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах № 812/2020 і 1552/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA
При цьому інформація щодо сертифікації ISO міститься за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/sertifikaciya-iso-praktika-organu-oskarzhennya
https://infobox.prozorro.org/articles/ekologichne-markuvannya-i-tipu-ta-publichni-zakupivli
|
|
|
15.09.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.
Пунктом 2.3. Примірного положення про уповноважену особу затвердженого наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 передбачено, що у разі відсутності однієї уповноваженої особи (під час перебування на лікарняному, у відрядженні або відпустці) замовник має право визначити іншу уповноважену особу, яка буде виконувати обов'язки такої уповноваженої особи.
В АТ «Укрзалізниця», як в одного з найбільших закупівельників в Україні, буде призначено значну кількість уповноважених осіб, кожна з яких буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель.
Просимо надати роз’яснення, щодо діяльності уповноваженої особи, яка буде виконувати обов'язки іншої уповноваженої особи у разі її відсутності.
1. Чи має право замовник встановити взаємозаміщення між призначеними уповноваженими особами? Наприклад, у разі тимчасової відсутності уповноваженої особи відповідальної за закупівлю послуг призначити виконувати її обов’язки іншу уповноважену особу яка є відповідальною за закупівлю товарів?
2. Чи має право уповноважена особа, яка виконує обов’язки тимчасово відсутньої уповноваженої особи, завершити процедури закупівель/спрощені закупівлі розпочаті тимчасово відсутньою уповноваженою особою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
Поряд з цим правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи, а також їх права, обов'язки та відповідальність визначаються в положенні про уповноважену особу, розпорядчих рішеннях замовників тощо.
При цьому замовник самостійно зазначає у своєму розпорядчому рішенні та положенні про уповноважену особу схеми заміщення та/або способи для виконання функцій уповноваженої особи та покладення обов’язків на іншу уповноважену особу у разі її тимчасової відсутності.
|
|
|
10.08.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району міста Києва» - заклад охорони здоров’я, який отримує кошти за надані платні медичні послуги фізичним та юридичним особам, а також за програмою медичних гарантій від Національної служби здоров’я України за фактично надані медичні послуги населенню.
Вищезазначені грошові кошти заклад отримує на свої поточні рахунки, відкриті в банківських установах.
Просимо надати роз’яснення з наступного питання: чи може заклад в договорах на надання послуг або на поставку товарів встановлювати терміни виконання зобов’язань сторін на наступний фінансовий рік (наприклад: договір укладено на виконання поточного ремонту (послуги) або поставку медичного обладнання в вересні-жовтні 2021 року, в термін виконання зобов’язань сторін встановити у 2022 році).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Поряд з цим у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата не за рахунок бюджетних коштів, норми Бюджетного кодексу України, зокрема щодо обмеження у часі строку дії такого договору (строку виконання замовником зобов’язань за таким договором), не розповсюджуються. Разом з цим укладання такого договору здійснюється відповідно до умов тендерної пропозиції/пропозиції переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі з урахуванням фінансового плану підприємства.
Крім того зазначаємо, що інформація щодо надання послуги з медичного обслуговування населення міститься у запиті 1081/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
|
|
|
09.08.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дана вимога дискримінтує учасників в участі по даній закупівлі.
Суть вимоги (орігінал нижче): "пункт 10) Довідка про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору за предметом закупівлі за 2020-2021 р. Довідка може бути складена в довільній формі, з зазначенням договору на поставку товару аналогічного предмету закупівлі, організації (замовника), суми договору, який був виконаний за 2020-2021р; також надати скан-копію аналогічного договору разом з копіями документів, що підтверджують фактичне виконання цього договору та лист-відгук від замовника згідно аналогічного договору, що вказаний в довідці."
Замовник:
Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 м.Вінниці».
Код ЄДРПОУ: 35527334.
Місцезнаходження: Україна, 21034, м. Вінниця, вул. Миколи Зерова, 13.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, встановленому у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у пунктах 1-6 частини першої статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити, зокрема вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Разом з тим звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, встановленого до внесення змін до тендерної документації.
|
|
|
05.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, будь ласка, по наступних ситуаціях.
1. Двічі проведено відкриті торги на закупівлю природного газу із розрахунку 15 грн. за м.куб (на суму 300 000,00 грн.). Торги не відбулись за відсутності двох учасників. Ціна на природний газ почала стрімко зростати (інформація із сайту ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" та сайтів постачальників природного газу). За ЗУ "Про публічні закупівлі" у замовника наявне право застосувати переговорну процедуру до закупівлі природного газу. Але у переговорній процедурі постачальники не нададуть цінову пропозицію 15 грн. за м.куб. при ціні на ринку 18 грн. за м.куб.
Чи можна застосовувати переговорну процедуру но очікувану вартість закупівлі більшу (360000,00 грн.), ніж були оголошені відкриті торги. Чи потрібно оголошувати відкриті торги на 360000,00 грн. (але наявні ризики, що ціна буде ще збільшуватись і торги можуть не відбутись знову, або недоброчесні учасники нададуть демпінгову ціну із подальшими додатковими угодами на збільшення ціни в розпал опалювального сезону).
2. Мінекономрозвитку неодноразово надавало рекомендаційні роз'яснення (від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07, від 27.10.2016 № 3302/06-34307-06) щодо того, що "у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього...". Водночас постановою Верховного Суду від 18.06.2021 № 927/491/19 визначено, що "обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, незалежно від того яка часто відбуваються такі зміни". Тобто ВС вважає, що за період дії договору про закупівлю ціну можна підвищити максимум на 10 %, Як замовникам застосовувати п.2 ч.4 ст.41 Закону після набрання чинності постановою Верховного Суду?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на питання міститься у додатку 1 до листа від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Щодо питання 2
Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель”, який набрав чинності 26.06.2021 внесено зміни, зокрема до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону.
Так, згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо договорів про закупівлю, укладених до введення в дію Закону України від 19.09.2019 № 114-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - Закон № 114-ІХ) та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо договорів про закупівлю, укладених після введення в дію Закону № 114-ІХ.
|