|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» від 21.11.2018 р. № 975 регламентовано, що об’єкти, де розміщуються органи державної влади (за пропозиціями/зверненнями керівництва), підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах.
Чи має право замовник (орган державної влади) провести переговорну процедуру закупівлі на підставі пункту 2 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо надання послуг з охорони приміщень, у яких розміщені органи державної влади, з Управлінням поліції охорони в Полтавській області відповідно до пункту 2 Категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 р. № 975?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 Закону.
При цьому замовник самостійно здійснює вибір умови для застосування переговорної процедури закупівлі з вичерпного переліку умов, визначених частиною другою статті 40 Закону, з урахуванням наявних у нього обгрунтувань для застосування такої процедури.
Крім того, відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
19.05.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами процедури закупівлі між Замовником та суб’єктом господарювання укладено договір про виконання робіт, відповідно до якого сторони визначили, що істотними (основними) умовами договору є: предмет договору; сума договору; строк дiї договору та строк виконання робіт.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Після укладення договору виникла необхідність передбачення попередньої оплати за договором, проте в умовах тендерної документації Замовником не було передбачено можливості внесення змін до порядку оплати. Відповідно до п. 15-1 Постанови Кабінету міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів дозволено здійснювати попередню оплату будь-яких товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 % вартості їх річного обсягу на строк не більше 3 місяців.
Просимо надати роз’яснення, чи вважається зміна порядку оплати в частині передбачення попередньої оплати внесенням змін до істотних умов договору про закупівлю, якщо за умовами тендерної документації та за умовами укладеного договору порядок оплати не належить до істотних умов договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до частини п'ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у пунктах 1-8 Закону.
Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 41 Закону.
|
|
24.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
ЛКП «Залізничнетеплоенерго» здійснює діяльність в окремих сферах господарювання – забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам.
Відповідно до ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюється оператором зовнішніх інженерних мереж – тобто «ЛКП «Залізничнетеплоенерго». Відповідно до вказаного закону та Методики визначення розміру внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку…, затвердженої Наказом Мінрегіонбуду 05.06.2018р. №129, підприємству встановлено внески за обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку – регулярні платежі, визначені окремо для кожної будівлі, що враховують витрати на обслуговування вузлів комерційного обліку за кожною комунальною послугою…, зокрема витрати на огляд, періодичну повірку засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку…(абз.І п.2 р.ІІ і абз.5 п.4 р.ІІ Методики).
Відтак підприємству необхідно укласти договір із Держстандартом на повірку засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» (в останній редакції) пп.5 п.6 ст.3 цей Закон не застосовується у випадку , якщо замовники здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами…
Відповідно до ЗУ «Про ціни і ціноутворення» п.п.3 п.1 ст.5 Кабінет Міністрів України …визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади…
Відповідно до ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» ст.17 п.4 «Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб’єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України», а згідно п.6 «Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, а також норми часу, необхідного для проведення повірки таких засобів, встановлюються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.»
Визначення вартості робіт з періодичної повірки засобів вимірювальної техніки вузлів комерційного обліку здійснюється відповідно до Порядку оплати робіт і послуг з проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів, повірки зазначених засобів, що перебувають в експлуатації, та визначення вартості таких робіт і послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 865 (далі Порядок №865), з урахуванням Норм часу, необхідного для проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21 грудня 2015 року № 1719, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2016 року за № 51/28181. Порядок №865 установлює механізм оплати… та визначення вартості проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки…, що перебувають в експлуатації.
Запитання: чи розповсюджується пп.5 п.6 ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (в останній редакції) до закупівель робіт з проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі пункту 5 частини шостої статті 3 Закону.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення переліку послуг, ціни (тарифи) на які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень.
|
|
09.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Суть питання:
Аномально низька ціна тендерної пропозиції – це ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 % або більше від середньоарифметичного значення ціни (приведеної ціни) тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 % або більше від наступної ціни (приведеної ціни) тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна автоматично визначається електронною системою закупівель, за наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота) (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування зазначеної в ній ціни або вартості та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію в разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного Законом (абзац другий ч. 14 ст. 29 Закону).
Учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня із дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції (абзац перший ч. 14 ст. 29 Закону).
Зважаючи на вищезазначене виникають наступні запитання:
1. Яким чином учасник має «належно обґрунтувати» ціну або вартість тендерної пропозиції послуг/робіт у сфері будівництва (поточний та/або капітальний ремонт, реконструкція, модернізація)?
2. Чи має Учасник обґрунтовувати та підтверджувати цінову пропозицію, яка визначена як аномально низька електронною системою закупівель, розрахунками (вартість будівельних матеріалів, вартість роботи машин та механізмів та інше), до визначення учасника Переможцем?
3. Чи є підставою для відхилення у разі, якщо Учасник надав обґрунтування найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, що є аномально низькою у вигляді пояснення низьких ціноутворюючих складових (наявність власної матеріальної технічної бази, наявність довготривалих ділових стосунків з постачальниками, що надають знижки на будівельні матеріали та інше), але не навів розрахунку зазначеного обґрунтування?
4. Чи необхідно Учаснику в обґрунтуванні пояснювати вартість робіт чи послуг за кожною позицією з яких складається загальна ціна пропозиції чи достатньо обґрунтувати лише загальну ціну/вартість, яку електронною системою визначено аномально низькою? Тендерною документацію передбачено, що Договірна ціна надаються Учасником якого вже визначено Переможцем
5. За якими критеріями Замовником оцініється надане Учасником обґрунтування аномально низької ціни?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 948/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=84c3a9c1-1627-42ed-b260-cf660431d928&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
03.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Наш заклад провів процедуру відкритих торгів щодо закупівлі газу (UA-2019-12-02-001180-b) Процедуру розпочато 02.12.2019 року, тому в оголошенні були прописані сроки поставки товару 3 01.01.2020 року по 31.12.2020 року. Договір повинен був бути від 31.12.2019 року. Строки всі витримані. 30.12.2019 року була скарга від учасника, яка була прийнята до органу оскарження. Рішенням АКМУ 27.01.2020 року було прийнято рішення про відхилення скарги, тому договір був заключений 30.01.2020 року і в договорі прописано що договір дійсний з моменту підписання до 31.12.2020 року. Чи вважається помилкою те, що в звіті про закупівлю сроки поставки товару з 01.01.2020 року, а в договорі з моменту підписання договору, тому що сроки були призупинені, у зв'язку зі скаргою? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Відповідно до частини сьомої статті 18 Закону у разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі.
Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Крім цього, відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запитах №№ 4/2019 і 1238/2017, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7c6de00e-b5ac-444b-a6d0-fcd463aad966&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=407257e4-9cce-47f5-a7e6-7957011f2098&lang=uk-UA
|