|
|
09.09.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Університет укладає госпдоговіри із зовнішними Замовниками на виконання науково-дослідних робіт та надання науково-технічних послуг. Після виконання робіт, що підтверджено актами виконаних робіт, підписаними двома сторонами на реєстраційний рахунок університету від Замовників надходять кошти за виконану роботу, за яку необхідно виплатити зарплату виконавцям робіт. Основні виконавці таких робіт і послуг є штатними працівниками університету, працюючими на 1,5 ставки, тому за виконану роботу університет укладає з такими працівниками договори ЦПХ (підряду) для виплати зарплати (це може бути одноразово або не більше, як за 2-3 місяці). Таких госпдоговорів із Замовниками протягом року університет укладає багато. Відповідно до Закону Про публічні закупівлі за всіма договорами підряду робилися звіти до системи ПРОЗОРО за конкретними кодами Єдиного закупівельного словника. На 01.07.2021 р. за всіма кодами поріг закупівель склав 50000 грн., а до кінця року є ще багато госпдоговорів, за якими виконується робота для Замовників і необхідно різним основним виконавцям виплачувати зарплату за договорами ЦПХ (підряду).
Питання: Чи потрібно за такими договорами ЦПХ надалі робити звіти до системи ПРОЗОРО, якщо ні, то який існує механізм подальшої виплати зарплати таким працівниками за договорами ЦПХ в університеті?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1455/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
|
|
|
24.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ЛКП «Залізничнетеплоенерго» здійснює діяльність в окремих сферах господарювання – забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам.
Відповідно до ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюється оператором зовнішніх інженерних мереж – тобто «ЛКП «Залізничнетеплоенерго». Відповідно до вказаного закону та Методики визначення розміру внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку…, затвердженої Наказом Мінрегіонбуду 05.06.2018р. №129, підприємству встановлено внески за обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку – регулярні платежі, визначені окремо для кожної будівлі, що враховують витрати на обслуговування вузлів комерційного обліку за кожною комунальною послугою…, зокрема витрати на огляд, періодичну повірку засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку…(абз.І п.2 р.ІІ і абз.5 п.4 р.ІІ Методики).
Відтак підприємству необхідно укласти договір із Держстандартом на повірку засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» (в останній редакції) пп.5 п.6 ст.3 цей Закон не застосовується у випадку , якщо замовники здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами…
Відповідно до ЗУ «Про ціни і ціноутворення» п.п.3 п.1 ст.5 Кабінет Міністрів України …визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади…
Відповідно до ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» ст.17 п.4 «Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб’єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України», а згідно п.6 «Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, а також норми часу, необхідного для проведення повірки таких засобів, встановлюються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.»
Визначення вартості робіт з періодичної повірки засобів вимірювальної техніки вузлів комерційного обліку здійснюється відповідно до Порядку оплати робіт і послуг з проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів, повірки зазначених засобів, що перебувають в експлуатації, та визначення вартості таких робіт і послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 865 (далі Порядок №865), з урахуванням Норм часу, необхідного для проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21 грудня 2015 року № 1719, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2016 року за № 51/28181. Порядок №865 установлює механізм оплати… та визначення вартості проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки…, що перебувають в експлуатації.
Запитання: чи розповсюджується пп.5 п.6 ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (в останній редакції) до закупівель робіт з проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі пункту 5 частини шостої статті 3 Закону.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення переліку послуг, ціни (тарифи) на які затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень.
|
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник двічі провів СПРОЩЕНУ ЗАКУПІВЛЮ за річним планом на 2020 рік. Двічі закупівля відмінена через відсутність учасників. Чи можливо за річним планом на 2021 рік укласти прямий договір (без застосування порядку проведення спрощених закупівель) відповідно до пп.1 п.7 ст.3 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Ураховуючи викладене і керуючись вимогами статті 4 Закону, замовником застосовується спрощена закупівля, зокрема, якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.
|
|
|
07.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу роз’яснити:
1) чи є закупівля товару працівником за власні кошти з подальшим відшкодуванням установою понесених ним витрат на підставі авансового звіту закупівлею у розумінні Закону № 922 та Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі», затвердженої наказом ДП "Прозорро" від 19.03.2019 р. № 10?
2) Чи потрібно оприлюднювати Звіт в такому разі? Включати таку закупівлю в річний план по факту та одразу оприлюднювати Звіт? А якщо документ датовано датою, раніщою, ніж працівник склав авансовий?.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель"
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
КП «Павлоградводоканал» здійснює придбання електроенергії відповідно до договору укладеного за процедурою «європейських» торгів. Відповідно до умов договору ціна на електроенергію може змінюватись, якщо за 20 днів нас повідомлено про це.
На сьогоднішній день склалась така ситуація, що ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» щодня значно коливається як в сторону збільшення так і в сторону зменшення. Звичайно ж постачальник електроенергії лобіює свої інтереси та надсилає експертні висновки, як підтвердження необхідності збільшення ціни, за дні постійного збільшення ціни (наприклад за перші п’ять днів поточного місяця) та посилаючись на свої ризики пропонує збільшити ціну вже з початку поточного місяця. Однак, якщо брати до уваги середню ціну по факту за повний місяць, то вона майже на рівні попереднього і тому немає необхідності збільшувати ціну договору. Але Постачальник наполягає на підписанні додаткової угоди за даними експертного висновку або в іншому випадку повідомляє, що буде ініціювати процедуру розірвання договору.
Наприклад: Середньозважена ціна на РДН за квітень 2020р. (в цілому) 1243,87грн, за 5 днів травня вона склала 1365,10грн., зростання 9,75%. Лист про збільшення ціни з 1 травня надіслано на нашу адресу 25.05.2020р. Станом на 25.05.2020р. середньозважена ціна майже на рівні квітневої і з 23.05 вона стрімко падає.
Враховуючи те, що підприємство у разі розірвання договору буде змушене проводити нову процедуру закупівлі тривалістю 3 місяці, та повинно буде укласти договір з постачальником «останньої надії» ціна на електроенергію у якого в 2,6 рази більша за чинну зумовлену діючим договором, що призведе до значного збільшення витрат підприємства
Відтак просимо надати роз’яснення:
- чи може підприємство підписувати додаткову угоду на збільшення ціни визначеної в експертному висновку навіть якщо на дату отримання цього висновку, в тому числі через 20 днів після отримання такої пропозиції, ціна на електроенергію на ринку впала але в подальшому може зрости;
- чи можна не враховувати умови договору в частині витримки 20 днів з дати повідомлення про намір підписання додаткової угоди;
-чи можна укладати додаткову угоду посеред місяця зі вступом в дію з 1 числа місяця в якому укладено додаткову угоду;
- у разі розірвання договору, на період проведення нової процедури закупівель, чи можна укласти тимчасовий договір з наступним постачальником, який приймав участь у попередніх торгах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06
|