|
|
29.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу розяснити, відповідно до діючого законодавства України "Про публячні закупівлі". В лютому 2020 року прямим договором на суму 198000,00 була замовлена проектна документація на поточний середній ремонт а/д на певну ділянку, на цій ділянці розташований міст. В процесі проектування проектанти виявили, що міст потребує не поточного ремонту а реконструкцї. Додатково замовлено обстеження мосту для видачі заключення по його стану та рекомендацій щодо подальшого ремонту. Питання слідуюче, яким чином внести зміни в діючоий договір, а саме в назву предмета закупівлі на виготовлення проектнлої документації (з даного проекту потрібно вилучити міст і змінити адресну прив"язку на основі звіту на обстеження мосту)? Який алгоритм змін?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 30.12.2016 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
КП «Павлоградводоканал» здійснює придбання електроенергії відповідно до договору укладеного за процедурою «європейських» торгів. Відповідно до умов договору ціна на електроенергію може змінюватись, якщо за 20 днів нас повідомлено про це.
На сьогоднішній день склалась така ситуація, що ціна електроенергії на ринку «на добу наперед» щодня значно коливається як в сторону збільшення так і в сторону зменшення. Звичайно ж постачальник електроенергії лобіює свої інтереси та надсилає експертні висновки, як підтвердження необхідності збільшення ціни, за дні постійного збільшення ціни (наприклад за перші п’ять днів поточного місяця) та посилаючись на свої ризики пропонує збільшити ціну вже з початку поточного місяця. Однак, якщо брати до уваги середню ціну по факту за повний місяць, то вона майже на рівні попереднього і тому немає необхідності збільшувати ціну договору. Але Постачальник наполягає на підписанні додаткової угоди за даними експертного висновку або в іншому випадку повідомляє, що буде ініціювати процедуру розірвання договору.
Наприклад: Середньозважена ціна на РДН за квітень 2020р. (в цілому) 1243,87грн, за 5 днів травня вона склала 1365,10грн., зростання 9,75%. Лист про збільшення ціни з 1 травня надіслано на нашу адресу 25.05.2020р. Станом на 25.05.2020р. середньозважена ціна майже на рівні квітневої і з 23.05 вона стрімко падає.
Враховуючи те, що підприємство у разі розірвання договору буде змушене проводити нову процедуру закупівлі тривалістю 3 місяці, та повинно буде укласти договір з постачальником «останньої надії» ціна на електроенергію у якого в 2,6 рази більша за чинну зумовлену діючим договором, що призведе до значного збільшення витрат підприємства
Відтак просимо надати роз’яснення:
- чи може підприємство підписувати додаткову угоду на збільшення ціни визначеної в експертному висновку навіть якщо на дату отримання цього висновку, в тому числі через 20 днів після отримання такої пропозиції, ціна на електроенергію на ринку впала але в подальшому може зрости;
- чи можна не враховувати умови договору в частині витримки 20 днів з дати повідомлення про намір підписання додаткової угоди;
-чи можна укладати додаткову угоду посеред місяця зі вступом в дію з 1 числа місяця в якому укладено додаткову угоду;
- у разі розірвання договору, на період проведення нової процедури закупівель, чи можна укласти тимчасовий договір з наступним постачальником, який приймав участь у попередніх торгах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06
|
|
|
01.12.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня
Відповідно до правової позиції Нотаріальної палати України від 10.06.2020 (https://npu.ua/news/publ-zakupivli), нотаріус не є суб’єктом процедури публічних закупівель, не надає послуги у сфері права, які є предметом закупівель у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).
Позиція Нотаріальної палати України, ґрунтується на тому, що нотаріус не може займатися підприємницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів (абз 4 ст 3 Закону про нотаріат), а відтак не може підписувати договір про закупівлю, що за визначенням п 6 ч. 1 ст. 1 Закону є господарським договором, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Також Нотаріальна палата України зазначає, що Закон регулює порядок закупівлі товарів, робіт та послуг, а нотаріус має право вчиняти нотаріальні дії, які не є послугами, а прийняття пропозиції укладення договору про надання послуг в результаті оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель або оголошення про проведення спрощеної закупівлі є порушенням Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до ст. 9 Закону до основних завдань Уповноваженого органу є, зокрема, узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної, надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель.
При цьому поточна редакція Закону не визначає закупівлю нотаріальних дій, як виключення з Закону, а відповідні роз’яснення Уповноваженого органу з цього питання відсутні.
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення, чи підпадає під дію Закону закупівля нотаріальних дій, що вчиняються нотаріусами відповідно до Закону України «Про нотаріат» та інших підзаконних актів, та чи зобов’язаний замовник закуповувати нотаріальні дії нотаріусів з використанням спрощених закупівель або тендерних процедур відповідно до вимог Закону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 2592/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7599b637-a460-4d2a-b84b-f02cb4c914cc&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
07.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу роз’яснити:
1) чи є закупівля товару працівником за власні кошти з подальшим відшкодуванням установою понесених ним витрат на підставі авансового звіту закупівлею у розумінні Закону № 922 та Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі», затвердженої наказом ДП "Прозорро" від 19.03.2019 р. № 10?
2) Чи потрібно оприлюднювати Звіт в такому разі? Включати таку закупівлю в річний план по факту та одразу оприлюднювати Звіт? А якщо документ датовано датою, раніщою, ніж працівник склав авансовий?.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель"
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
24.11.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Прошу допомоги!
Закупівля UA-2021-11-08-001153-a. Відбулися торги, По критерію "найнижча ціна" переможець ТзОВ "Промелектроніка" м. Запоріжжя перемогла на аукціоні з пропозицією 143750 грн. Вона є платником ПДВ. Закупівля відбувалася по критерію "без ПДВ", в конкурсній документації це описувалось. При укладенні договору ТзОВ "Промелектроніка" вимагає збільшити цю суму на 20% ПДВ. Договір підписує тільки при збільшенні суми договору на розмір ПДВ.
Чи повинна військова частина збільшувати суму договору на 20% ПДВ або укладати договір за ціною переможної ставки 143750 грн. включно з ПДВ?
Як діяти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 441/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=372c4280-78bc-44ab-a9dc-85ac40b26ddb
Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|