|
|
19.05.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами процедури закупівлі між Замовником та суб’єктом господарювання укладено договір про виконання робіт, відповідно до якого сторони визначили, що істотними (основними) умовами договору є: предмет договору; сума договору; строк дiї договору та строк виконання робіт.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Після укладення договору виникла необхідність передбачення попередньої оплати за договором, проте в умовах тендерної документації Замовником не було передбачено можливості внесення змін до порядку оплати. Відповідно до п. 15-1 Постанови Кабінету міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів дозволено здійснювати попередню оплату будь-яких товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 % вартості їх річного обсягу на строк не більше 3 місяців.
Просимо надати роз’яснення, чи вважається зміна порядку оплати в частині передбачення попередньої оплати внесенням змін до істотних умов договору про закупівлю, якщо за умовами тендерної документації та за умовами укладеного договору порядок оплати не належить до істотних умов договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Відповідно до частини п'ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у пунктах 1-8 Закону.
Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 41 Закону.
|
|
|
18.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Питання наступне.
Чи може бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі юридична особа, що є бюджетною організацією та надає послуги освітнього напрямку (навчання, підвищення кваліфікації), враховуючи вимоги пункту 37 статті 1 розділу І ЗУ "Про публічні закупівлі". А саме чи може приймати участь, як учасник в пошуці наявних тендерів на сайті prozorro.gov.ua
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару..
Водночас статтею 5 Закону встановлено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону незалежно від форм власності та організаційно-правових форм.
|
|
|
18.05.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником були оголошені відкриті торги:
1) Оголошення UA-2021-02-16-016354-a від 16.02.2021р., тендер відмінено 04.03.2021р. причина: через відсутність достатньої кількості учасників.
2) Оголошення UA-2021-03-05-005076-c від 05.03.2021р., тендер відмінено 21.03.2021р. причина: через відсутність достатньої кількості учасників.
07.05.2021 була проведена переговорна процедура UA-2021-05-07-000017-c 33600000-6 Фармацевтична продукція.
Обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі). Відповідно пункту 1 частини 2 статті 40 Закону України « Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII - якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, закупівля ДК 021:2015 - ЛОТ1 Фармацевтична продукція включена до Національного переліку 33600000-6 – Фармацевтична продукція за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника ЛОТ2 Фармацевтична продукція без включення до Національного переліку 33600000-6 – Фармацевтична продукція за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника може бути здійснена замовником як виняток за переговорною процедурою закупівлі через електронну систему закупівель Prozorro за електронними торгами.
Питання. Чи може Очікувана вартість переговорної процедури бути більшою від очікуваної вартості відкритих торгів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у додатку 1 до листа від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
08.05.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Висловлюю Вам свою шану, та звертаюсь з наступним питанням: чи може замовник вимагати різного виду довідки та листи якщо ти одним гарантійним листом погоджуєшся з усім ТЗ? Наприклад гарантійні листи замовника що документи дійсно подані українською мовою, що файли не пошкоджені і підтверджень і гарантування практично кожного абзацу ТЗ ? Дякую Вам .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Поряд з цим згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
|
|
|
30.04.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство розвитку економіки,
торгівлі та сільського господарства України
01008, м. Київ, вулиця М. Грушевського, 12/2
Про застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі»
до договорів цивільно-правового характеру
з фізичними особами (не підприємцями)
Просимо дати роз’яснення, чи застосовуються вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями).
З одного боку, стаття 1 та стаття 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначають, що договір на закупівлю товарів (робіт або послуг) є господарським договором, тобто частиною господарської діяльності.
А провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання заборонене і карається накладенням адміністративного стягнення, згідно ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже фізична особа, яка не зареєстрована як підприємець, не має права укладати договір про закупівлю.
Також згідно порядку оподаткування цивільно-правових угод з фізичною особою (не підприємцем), ці угоди прирівнюються до трудових договорів, на які не поширюється чинність зазначеного вище Закону.
З іншого боку, пп. 37 п.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що «учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі».
Просимо навести нам приклади офіційного тлумачення Закону України «Про публічні закупівлі» щодо застосування вимог цього Закону до договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами (не підприємцями).
Також просимо повідомити, чи існують організаційні та технічні обмеження електронної системи закупівель «ПРОЗОРРО» щодо участі у закупівлях фізичних осіб (не підприємців).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, а для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково визначений частиною шостою статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним.
В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання робіт і послуг за договорами цивільно-правового характеру така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|