|
|
22.01.2026
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
ми розуміємо що договір про відшкодування коштів не є договором про закупівлю.
питання в тому як обрати аптеку для здійснення відшкодування вартості лікарських засобів призначених хворим на орфанні хвороби.
якщо на територіїї громади велика кількість аптек які надають цю послугу, одна з них державна.
Відшкодування витрат проводитиметься за кошти місцевого буджету (через лікарню)тобто договір буде між сімейною медециною та аптекою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 126/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=267ad3a8-236e-422f-83a0-fb78f66028a9&lang=uk-UAВодночас, оскільки відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, щодо порушеного питання, пропонується додатково звертатися до МОЗ. |
|
|
21.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пункт 3 частини п’ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» ( далі – Закон) доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1530-IX від 03.06.2021. Відтак пункт 3 частини п’ятої статті 3 Закону визначений наступним чином:
5. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі зокрема є:
…
3) фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів.
Для цілей цього Закону термін “фінансові послуги” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, якщо надавачем послуг є резидент. Якщо надавачем послуг є нерезидент, під фінансовими послугами розуміються послуги, визначені законодавством країни реєстрації такого нерезидента як фінансові та які він має право надавати згідно із законодавством країни його реєстрації, про що замовнику надається документальне підтвердження;
При цьому статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", передбачено зокрема:
1. Видами фінансових послуг є:
1) страхування;
2) надання коштів та банківських металів у кредит;
3) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;
4) фінансовий лізинг;
5) факторинг;
6) надання гарантій;
7) торгівля валютними цінностями;
8) фінансові платіжні послуги.
Просимо роз’яснити
1. Які саме фінансові послуги охоплюються пунктом 3 частини п’ятої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи йдеться виключно про фінансові послуги, що безпосередньо пов’язані з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів?
3. Чи підпадає під дію цієї норми фінансовий лізинг як вид фінансової послуги?
4. Чи поширюється виняток, передбачений пунктом 3 частини п’ятої статті 3 Закону, на всі види фінансових послуг, визначені статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», чи лише на окремі з них?
5. Яким чином замовнику здійснювати закупівлю фінансових послуг, зокрема фінансового лізингу, з урахуванням зазначених норм законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Відповідно до статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Так, відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, визначений у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону, є вичерпним.
У свою чергу, згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Так, згідно з пунктом 10 Особливостей, замовники здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.
При цьому будь-яку рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно та з дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
|
21.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (в редакції від 17.05.2025) встановлено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару.
Водночас, законодавством України у сфері публічних закупівель не встановлено певної форми договору про закупівлю, однак визначено (пункт 17 Особливостей та частина перша статті 41 Закону), що договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, ні нормами законодавства у сфері здійснення публічних закупівель, ні положеннями Цивільного та Господарського кодексів України не передбачено певної окремо визначеної форми для укладання договору про закупівлю.
Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір, як різновид правочину, є домовленістю двох або більше сторін (частина 1 статті 626 ЦК України).
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливості укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель відповідно до підпунктів 13 та 15 пункту 13 Особливостей шляхом сплати рахунку-фактури, за умови, що такий рахунок містить всі істотні умови договору та укладений у повній відповідності до пункту 13 Особливостей, зокрема:
- інформацію про таку закупівлю включено до річного плану закупівель,
- оприлюднено звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, разом з таким договором та додатками;
- оприлюднено обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до пункту 13 Особливостей.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Відповідно до підпунктів 13 і 15 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли:
здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів: критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури; сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури в рамках реалізації експериментального проекту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 142 “Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 20, ст. 1335) за договорами про закупівлю, які укладаються до 1 березня 2026 року;
здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для проведення заходів, спрямованих на забезпечення захисту об’єктів підприємств, установ та організацій електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового, нафтогазового комплексів та об’єктів критичної інфраструктури підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, у тому числі для організації захисту їх працівників у частині будівництва, створення та облаштування об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, для відновлення зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації таких об’єктів, а також для проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури та ремонту тягового і рухомого складу.
Водночас згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Згідно статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами.
У свою чергу, відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Разом з тим, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. При цьому інформація, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зазначена в статті 3 Закону.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення щодо способу укладення договору про закупівлю у разі здійснення придбання відповідно до пункту 13 Особливостей з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
21.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
КНП «Почаївська РКЛ» просить додати в електронний каталог профіль товару рукавички медичні оглядові нітрилові стерильні та нестерильні в розмірах для закупівлі та потреб лікувального закладу на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» зі змінами та відповідно до пункту 11.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022р. «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», який зобов’язує заклади охорони здоров’я здійснювати закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. №822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Річна потреба закупівлі КНП «Почаївська РКЛ» становить більше 500 тис. грн. на рік по даному товару.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надавалась листом Мінекономіки від 27.10.2025 № 3811-06/72813-07 (додається) на запити №№ 07/3365-08/2025 від 26.08.2025, 07/3885-10/2025 від 01.10.2025 ДП “Медичні закупівлі України” (додаються).
Так, оскільки адміністрування електронних каталогів для медичних товарів та лікарських засобів здійснює державне підприємство “Медичні закупівлі України”, що визначено централізованою закупівельною організацією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093, з питань формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель необхідно звертатися до державного підприємства “Медичні закупівлі України”.
Поряд з цим, відповідно до підпункту 4 пункту 5 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), МОЗ з метою організації своєї діяльності зокрема здійснює контроль за діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. Оскільки державне підприємство “Медичні закупівлі України” засноване на державній власності та належить до сфери управління МОЗ, із зазначеного у зверненні питання пропонується додатково звернутися до МОЗ.
|
|
|
21.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо розглянути лист у додатку.
Враховуючи нові зміни до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026р. №33 (далі – Зміни до Порядку) Замовник з незалежних від нього обставин не має можливості визначити, товар якої країни пропонує постачальник і чи не пропонує учасник товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, та, відповідно, не зможе застосувати підставу для відхилення постачальника з причини пропонування ним товару походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран. Окрім того, після визначення постачальника переможцем відбору та прийняття рішення про намір укласти договір з ним, у випадку з’ясування на етапі укладання договору, що переможцем відбору пропонується товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, Замовник не має законних підстав для його відхилення, оскільки п. 64 Змін до Порядку передбачений вичерпний перелік підстав для відхилення переможців відбору і причин відхилення з підстав «пропонує товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран» немає.
Враховуючи вище наведене, просимо надати роз’яснення, яким чином Замовнику розглядати пропозицію постачальника, яка визначена економічно вигідною, щодо її відповідності вимогам, зазначеним у запиті пропозицій постачальників, зокрема в частині дотримання ним вимоги, що «країною-походження товару не може бути Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран».
|
|
Відповідь
|
|
|