|
11.11.2024
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з Законом № 3988-IX від 19.09.2024, крім іншого, доповнено Закон України «Про публічні закупівлі» пунктом 6-2.
Норма, що міститься у абзаці першому пункту 6-2 Закону України «Про публічні закупівлі», сформульована у спосіб, що ускладнює її однозначне розуміння. Аналіз вказаної норми свідчить, що вона передбачає наступне:
у період до 31 березня 2025 року вимоги цього Закону, крім вимог, встановлених абзацом другим цього пункту, не застосовуються у випадку, якщо:
1) замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону,
2) здійснюють діяльність в одній або кількох із таких сфер: забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG, розробки родовищ нафти і газу, видобутку нафти,
3) здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: обладнання для генерації електричної та/або теплової енергії, зокрема: газопоршневі, газотурбінні, мазутні установки та/або електростанції, в тому числі когенераційні та/або модульні; блочно-модульні котельні; дизельні та/або бензинові, та/або газові генератори, а також товари, роботи або послуги, необхідні для придбання, та/або транспортування, та/або улаштування, та/або розміщення, та/або приєднання до систем передачі та/або розподілу електричної енергії, та/або приєднання до газотранспортної та/або газорозподільної систем, та/або введення в експлуатацію, та/або безпосередньої експлуатації такого обладнання.
У зв’язку з вищевказаним, проши роз’яснити наступне: вказану норму слід читати зі словом «і» між її конструктивними частинами, позначеними цифрами 2 і 3, чи її слід читати зі словом «або» між її конструктивними частинами, позначеними цифрами 2 і 3? Тобто, чи є конструктивні частини, позначені цифрами 2 і 3 альтернативними, і норма може бути застосована за наявності хоча б однієї з них, чи для застосування вказаної норми необхідна наявність одночасно обставин, позначених цифрою 2 та цифрою 3?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 23.10.2024 набув чинності Закон України № 3988-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)” (далі - Закон № 3988-IX). Так, згідно з пунктом 6-2 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону у період до 31 березня 2025 року вимоги цього Закону, крім вимог, встановлених абзацом другим цього пункту, не застосовуються у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, які здійснюють діяльність в одній або кількох із таких сфер: забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG, розробки родовищ нафти і газу, видобутку нафти, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: обладнання для генерації електричної та/або теплової енергії, зокрема: газопоршневі, газотурбінні, мазутні установки та/або електростанції, в тому числі когенераційні та/або модульні; блочно-модульні котельні; дизельні та/або бензинові, та/або газові генератори, а також товари, роботи або послуги, необхідні для придбання, та/або транспортування, та/або улаштування, та/або розміщення, та/або приєднання до систем передачі та/або розподілу електричної енергії, та/або приєднання до газотранспортної та/або газорозподільної систем, та/або введення в експлуатацію, та/або безпосередньої експлуатації такого обладнання. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 цього розділу. Разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього. Таким чином, до замовників, визначених у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, які здійснюють діяльність в сферах, визначених абзацом першим пункту 6-2 Закону та закуповують перелічені у ньому предмети закупівлі, вимоги Закону не застосовуються у період до 31 березня 2025 року. Водночас, оскільки відповідно до частини третьої статті 21 Закону України “Про комітети Верховної Ради України”, комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України, з питань щодо застосуваннят положень Закону № 3988-IX, зокрема щодо порядку застосування положень визначених пунктами 6-2 та 6-3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, пропонується додатково звертатися до відповідного Комітету Верховної Ради України.
|
|
11.10.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Благодійний фонд планує профінансувати за власний рахунок виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів комунальної власності шляхом відбору виконавця (підрядника) та оплати його робіт безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів комунальному підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та комунальним підприємством (отримувачем послуг).
Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі.
Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт.
Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06).
З цього слідує, що вибір підрядника та оплата його роботи відносно об’єкту комунальної власності, які здійснюються коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) не вважається публічною закупівлею в розумінні Закону.
У зв'язку з цим виникають такі питання:
1) Чи вважається вибір підрядника та оплата його робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно обʼєктів комунальної власності, які здійснюються третьою особою (благодійною організацією, донором) безпосередньо на рахунок підрядника, публічною закупівлею в розумінні Закону?
2) Чи покладено Законом обов'язок на юридичну особу публічного права, яка отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), дотримуватись процедур Закону, у разі, якщо вибір підрядника та оплату його робіт здійснює третя особа (благодійний фонд), при цьому оплата здійснюється безпосередньо на рахунок підрядника?
3) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору виконавців у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів комунальної власності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 594/2023, що розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
|
|
06.08.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня,
ЛКП "Бюро спадщини" реалізує проєкт міжнародної технічної допомоги. Для виконання цілей проєкту передбачається розробка бази даних (веб-сайту), очікувана вартість до 100 000 грн. Відповідно до діючого національного законодавства, уповноважена особа визначила тип процедури - без застосування електронної системи, з подальшою публікацією договору в електронній системі закупівель. Разом з тим грантовим договором не специфіковано особливих умов проведення закупівель. Враховуючи наведене, прошу повідомити про наявні нормативні акти, які регулюють питання закупівель робіт, товарів та послуг за кошти проєктів МТД та інші зобов'язання (у тому числі в рамках євроінтеграційних процесів) чи рекомендації, для врахування у процесі організації закупівель.
Заздалегідь дякую за відповідь
Директор ЛКП "Бюро спадщини" Стефанія ТОПИЛКО
|
|
Відповідь
|
|
|
|
01.08.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
При проведенні закупівель виникло питання щодо надання нотаріальних послуг: чи поширюється на дану категорію дія Закону України “Про публічні закупівлі”.
Тобто, чи необхідно проводити відкриті торги при перевищені суми в 100 тис грн за відповідним кодом ДК
чи
оплати за нотаріальні послуги можна проводити за прямим договором?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 189/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a236dae-b31d-42c8-ae67-1717639eb566&lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
25.06.2024
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні панове, змушені звернутись до вас повторно, тому що ваша відповідь від 18.06.2024 за №293/2024 не має нічого спільного з заданими нами конкретними питаннями. У відповіді просимо надати посилання на законодавство України.
З огляду на дату нашого попереднього звернення (27.05.2024), та необхідність укладання відповідного договору,, пов'язаного з обороноздатністю нашої країни, просимо надати відповідь якомога швидше
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на Ваше питання була надана в запиті № 293/2024, що розміщений за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=53dab33f-a6cd-4362-a8b6-bbb31fe255ce&lang=uk-UAВодночас Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Згідно статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником відповідно до Порядку. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Згідно з пунктом 11 частини першої статті 1 Закону замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Отже, за результатами процедури закупівлі, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником. Водночас інші правовідносини не є предметом регулювання цього Закону.
|