Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
10.06.2026 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
451 / 459
Під час забезпечення участі двох компаній нерезидентів у проведенні публічних закупівель з’ясувалось правове неврегулювання наступного питання. У п.37 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – ЗУ №922-VIII) визначено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належить, зокрема об’єднання юридичних осіб нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. У вказаному контексті варто звернути увагу на наступну законодавчу прогалину. З однієї сторони, ЗУ №922-VIII та Постанова КМУ № 1178 прямо дозволяють об’єднувати показники тільки за кваліфікаційними критеріями, комплаєнс та ліцензіями. Водночас, у вказаних нормативно-правових актах відсутня пряма вказівка на можливість отримати та надати лише одним із учасників об’єднання забезпечення тендерної пропозиції, зокрема банківську гарантію. Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, і закон не містить прямого регулювання щодо їх підтвердження лише одним членом об’єднання нерезидентів. У той же час, згідно з ч. 3 ст. 22 ЗУ №922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Можливість участі об’єднання учасників без створення юридичної особи та спосіб забезпечення тендерної пропозиції визначає, зокрема, ТОВ «Оператор ГТС України» в таких закупівлях (та ін.): - UA-2022-10-06-002764-a; - UA-2025-06-19-005949-a; - UA-2023-11-15-010431-a; - UA-2025-08-13-009838-a. Відтак, у тендерній документації ТОВ «Оператор ГТС України» у публічній закупівлі UA-2025-06-19-005949-a, у Додатку №2 «Перелік інформації», а саме у п.5 «Документ/-и, що підтверджує/-ють надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо таке забезпечення вимагається замовником)», зазначено: «У випадку якщо участь у закупівлі приймає об’єднання учасників, забезпечення тендерної пропозиції надається таким об’єднанням (у разі створення об’єднання, як юридичної особи). У разі якщо об’єднання утворене учасниками-нерезидентами України без створення юридичної особи забезпечення тендерної пропозиції надається будь-яким членом об’єднання». Отже, у практиці закупівель замовники допускають надання забезпечення тендерної пропозиції одним із членів об’єднання без створення окремої юридичної особи. Разом з тим положення ЗУ №922-VIII не містять прямого врегулювання зазначеного питання, що створює потенційний ризик неоднакового застосування законодавства замовниками та учасниками процедур публічних закупівель. Тому виникла потреба у правовому роз’ясненні вказаного запитання. Керуючись ст.ст. 5,6,12,13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.ст.5,6 Закону України «Про інформацію», ПРОШУ: 1. Роз’яснити, чи може забезпечення тендерної пропозиції бути надане лише одним учасником об’єднання. 2. Роз’яснити, чи є достатнім отримання забезпечення публічної закупівлі лише одним із учасників такого об’єднання.
Відповідь
04.06.2026 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
337 / 345
Ми, як державний замовник у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі — Постанова № 1275), здійснюємо закупівлі для забезпечення потреб безпеки і оборони. Відповідно до пункту 8 Постанови № 1275, спрощені закупівлі проводяться державним замовником у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), з урахуванням особливостей, встановлених цією Постановою. Згідно з частиною 6 статті 14 Закону, замовник може вимагати від учасників надання забезпечення пропозиції (відповідно до ст. 25 Закону) та забезпечення виконання договору про закупівлю (відповідно до ст. 27 Закону). Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Які існують види забезпечення виконання договору про закупівлю? 2. Які з цих видів забезпечення державний замовник має право вимагати в тендерній документації або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі? 3. Чи має право державний замовник, за умови встановлення відповідної вимоги в тендерній документації або оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимагати від переможця надання забезпечення виконання договору у формі перерахування грошових коштів на рахунок замовника?
Відповідь
13.05.2026 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
1182 / 1197
В березні 2026 року пункт 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року доповнений абзацом який передбачає, що у разі виникнення у державного замовника потреби у закупівлі тотожного предмета закупівлі, яку він не міг передбачити на момент здійснення закупівлі у поточному році, під час визначення вартісних меж для вибору способу здійснення такої закупівлі не враховується очікувана вартість раніше здійснених закупівель за таким предметом закупівлі. Одночасно п. 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» заборонено ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону. Аналогічна норма передбачена ст. 2 Закону України «Про оборонні закупівлі». Крім того, Мінекономіки, в листі № 3304-04/54160-06 від 03.09. 2020 року зазначає, що планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі, очікувана вартість такого предмета закупівлі зазначається замовником саме на момент внесення змін до річного плану, без урахування обсягів закупівель за аналогічним предметом закупівлі, які вже були здійснені у поточному році чи проводяться під час внесення змін в річний план, та з дотриманням положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону. Таким чином, на дійсний час залишається не визначений механізм застосування зазначених положень в частині документальної фіксації необхідності додаткової закупівлі тотожнього товару, що може призвести до не однакового застосування норм права й, як наслідок, можливих порушень законодавства з боку замовників. Керуючись вищевикладеним, ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи що військова частина Т0320 є замовником у сфері оборонних закупівель, просимо надати роз’яснення чи необхідно формувати документальне підтвердження «непередбачуванності» додаткових тотожних закупівель в поточному році, і якщо потрібно, то чи повинні ці документи бути співставними з документами що підтверджують нагальну потребу.
Відповідь
08.05.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
696 / 713
Ми, як державний замовник у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі — Постанова № 1275), здійснюємо закупівлі для забезпечення потреб безпеки і оборони. Відповідно до пункту 8 Постанови № 1275, спрощені закупівлі проводяться державним замовником у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), з урахуванням особливостей, встановлених цією Постановою. Згідно з частиною 6 статті 14 Закону, замовник може вимагати від учасників надання забезпечення пропозиції (відповідно до ст. 25 Закону) та забезпечення виконання договору про закупівлю (відповідно до ст. 27 Закону). Статтею 546 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) визначено види забезпечення виконання зобов’язання, як-от: неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, право довірчої власності. Крім того, частина 2 цієї ж статті передбачає, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання. На практиці замовники часто встановлюють вимогу щодо надання забезпечення виконання договору у формі внесення грошових коштів (грошової застави) на рахунок замовника. Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи має право замовник (державний замовник), за умови відповідної вимоги в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимагати від переможця надання забезпечення виконання договору у формі перерахунку грошових коштів на рахунок замовника? 2. У разі наявності такого права, до якого саме виду забезпечення виконання зобов’язань, передбачених ЦКУ або Законом, слід відносити такий грошовий переказ (зокрема, чи вважається це заставою грошових коштів у розумінні ст. 572 ЦКУ та ст. 27 Закону)? Також просимо роз’яснити, чи виникає у замовника в такому разі обов’язок щодо укладення окремого письмового правочину (договору застави тощо) з переможцем закупівлі, крім основного договору про закупівлю? 3. Чи не суперечить встановлення вимоги про забезпечення виконання договору виключно у грошовій формі принципам недискримінації учасників?
Відповідь
08.05.2026 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
522 / 527
Ми, як державний замовник у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі — Постанова № 1275), здійснюємо закупівлі для забезпечення потреб безпеки і оборони. Відповідно до пункту 8 Постанови № 1275, у разі проведення спрощеної закупівлі, замовник при виявленні невідповідностей в інформації та/або документах учасника зобов’язаний розмістити повідомлення з вимогою про їх усунення протягом 24 годин. При цьому поняття «невідповідності» вживається у значенні, наведеному в пункті 43 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості). Пунктом 43 Особливостей визначено вичерпний перелік випадків, коли замовник надає учаснику час на виправлення помилок. Водночас існують підстави для відхилення пропозиції (згідно з пунктом 44 Особливостей), які не підпадають під механізм «24 годин» і вимагають негайного відхилення учасника. Суть проблеми: На практиці виникають ситуації, коли під час розгляду пропозиції одного й того самого учасника замовник одночасно виявляє: 1. Невідповідності, які підлягають виправленню (наприклад, помилки в документах на підтвердження кваліфікаційних критеріїв або права підпису); 2. Порушення, які не підлягають виправленню та є безумовною підставою для відхилення пропозиції (наприклад, невідповідність технічним специфікаціям предмета закупівлі або відсутності забезпечення пропозиції). Чинна редакція Особливостей та Постанови № 1275 чітко не регулює послідовність дій замовника/державного замовника у такому випадку: чи зобов’язаний замовник/державний замовник спочатку надати 24 години на виправлення технічних помилок, заздалегідь знаючи, що пропозиція все одно буде відхилена за іншою (невиправною) статтею, чи він має право відхилити таку пропозицію одразу? Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення: У разі одночасного виявлення в пропозиції учасника як невідповідностей, що підлягають виправленню протягом 24 годин, так і підстав для відхилення, що не підлягають виправленню:  - Чи зобов’язаний замовник/державний замовник все одно оприлюднювати вимогу про усунення невідповідностей?  - Чи має право замовник одразу відхилити таку пропозицію, зазначивши в протоколі всі виявлені порушення (як ті, що підлягали виправленню, так і ті, що призвели до відхилення)?
Відповідь
Міністерство економіки
та довкілля України
01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2