|
|
10.06.2026
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час забезпечення участі двох компаній нерезидентів у проведенні публічних закупівель з’ясувалось правове неврегулювання наступного питання.
У п.37 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – ЗУ №922-VIII) визначено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належить, зокрема об’єднання юридичних осіб нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
У вказаному контексті варто звернути увагу на наступну законодавчу прогалину.
З однієї сторони, ЗУ №922-VIII та Постанова КМУ № 1178 прямо дозволяють об’єднувати показники тільки за кваліфікаційними критеріями, комплаєнс та ліцензіями. Водночас, у вказаних нормативно-правових актах відсутня пряма вказівка на можливість отримати та надати лише одним із учасників об’єднання забезпечення тендерної пропозиції, зокрема банківську гарантію.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, і закон не містить прямого регулювання щодо їх підтвердження лише одним членом об’єднання нерезидентів. У той же час, згідно з ч. 3 ст. 22 ЗУ №922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Можливість участі об’єднання учасників без створення юридичної особи та спосіб забезпечення тендерної пропозиції визначає, зокрема, ТОВ «Оператор ГТС України» в таких закупівлях (та ін.):
- UA-2022-10-06-002764-a;
- UA-2025-06-19-005949-a;
- UA-2023-11-15-010431-a;
- UA-2025-08-13-009838-a.
Відтак, у тендерній документації ТОВ «Оператор ГТС України» у публічній закупівлі UA-2025-06-19-005949-a, у Додатку №2 «Перелік інформації», а саме у п.5 «Документ/-и, що підтверджує/-ють надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо таке забезпечення вимагається замовником)», зазначено:
«У випадку якщо участь у закупівлі приймає об’єднання учасників, забезпечення тендерної пропозиції надається таким об’єднанням (у разі створення об’єднання, як юридичної особи). У разі якщо об’єднання утворене учасниками-нерезидентами України без створення юридичної особи забезпечення тендерної пропозиції надається будь-яким членом об’єднання».
Отже, у практиці закупівель замовники допускають надання забезпечення тендерної пропозиції одним із членів об’єднання без створення окремої юридичної особи. Разом з тим положення ЗУ №922-VIII не містять прямого врегулювання зазначеного питання, що створює потенційний ризик неоднакового застосування законодавства замовниками та учасниками процедур публічних закупівель.
Тому виникла потреба у правовому роз’ясненні вказаного запитання.
Керуючись ст.ст. 5,6,12,13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.ст.5,6 Закону України «Про інформацію»,
ПРОШУ:
1. Роз’яснити, чи може забезпечення тендерної пропозиції бути надане лише одним учасником об’єднання.
2. Роз’яснити, чи є достатнім отримання забезпечення публічної закупівлі лише одним із учасників такого об’єднання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 716/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/de66d658-dfc9-4934-86ba-1129aefafae7?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
04.06.2026
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми, як державний замовник у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі — Постанова № 1275), здійснюємо закупівлі для забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 8 Постанови № 1275, спрощені закупівлі проводяться державним замовником у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), з урахуванням особливостей, встановлених цією Постановою.
Згідно з частиною 6 статті 14 Закону, замовник може вимагати від учасників надання забезпечення пропозиції (відповідно до ст. 25 Закону) та забезпечення виконання договору про закупівлю (відповідно до ст. 27 Закону).
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Які існують види забезпечення виконання договору про закупівлю?
2. Які з цих видів забезпечення державний замовник має право вимагати в тендерній документації або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі?
3. Чи має право державний замовник, за умови встановлення відповідної вимоги в тендерній документації або оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимагати від переможця надання забезпечення виконання договору у формі перерахування грошових коштів на рахунок замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Частиною першою статті 30 Закону передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Згідно з пунктом 8 Особливостей № 1275, державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, поточного ремонту та експлуатаційного утримання пошкоджених автомобільних доріг в областях, територіальні громади яких в установленому порядку включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, а також в областях, територіальні громади яких межують з такими територіями та використовуються для задоволення потреб Збройних Сил), в електронній системі закупівель в один із таких способів: у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості № 1178); у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275; у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822; шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” забезпечення виконання договору про закупівлю це надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником за договором про закупівлю. Відповідь на схоже питання міститься в запиті № 210/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8008708c-07a4-4972-b45e-3367cdd62f00?lang=uk-UAСлід зауважити, що відповідно до положень статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності, а також іншими видами забезпечення, встановленими договором або законом. Таким чином при укладанні державного контракту (договору), визначенні вимог щодо забезпечення пропозицій та забезпечення виконання договору державний замовник застосовує норми й положення, які містяться в Законі України “Про публічні закупівлі”, Особливостях № 1178 та норм Цивільного кодексу України з урахуванням Особливостей № 1275. Підсумовуючи, інформуємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
13.05.2026
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
В березні 2026 року пункт 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року доповнений абзацом який передбачає, що у разі виникнення у державного замовника потреби у закупівлі тотожного предмета закупівлі, яку він не міг передбачити на момент здійснення закупівлі у поточному році, під час визначення вартісних меж для вибору способу здійснення такої закупівлі не враховується очікувана вартість раніше здійснених закупівель за таким предметом закупівлі. Одночасно п. 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» заборонено ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону. Аналогічна норма передбачена ст. 2 Закону України «Про оборонні закупівлі».
Крім того, Мінекономіки, в листі № 3304-04/54160-06 від 03.09. 2020 року зазначає, що планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі, очікувана вартість такого предмета закупівлі зазначається замовником саме на момент внесення змін до річного плану, без урахування обсягів закупівель за аналогічним предметом закупівлі, які вже були здійснені у поточному році чи проводяться під час внесення змін в річний план, та з дотриманням положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону.
Таким чином, на дійсний час залишається не визначений механізм застосування зазначених положень в частині документальної фіксації необхідності додаткової закупівлі тотожнього товару, що може призвести до не однакового застосування норм права й, як наслідок, можливих порушень законодавства з боку замовників.
Керуючись вищевикладеним, ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи що військова частина Т0320 є замовником у сфері оборонних закупівель, просимо надати роз’яснення чи необхідно формувати документальне підтвердження «непередбачуванності» додаткових тотожних закупівель в поточному році, і якщо потрібно, то чи повинні ці документи бути співставними з документами що підтверджують нагальну потребу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон № 808-IX), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 808-IX закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 808-IX. Частиною четвертою статті 2 Закону № 808-IX встановлено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених Законом № 808-IX або Законом України “Про публічні закупівлі”, та укладення державних контрактів (договорів), що передбачають оплату державним замовником у сфері оборони, товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених Законом № 808-IX або Законом України “Про публічні закупівлі”, крім випадків, передбачених Законом № 808-IX. Державний замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування норм цього Закону. У свою чергу, Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості № 1178). Відповідно до пункту 14 Особливостей № 1178 закупівля здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Згідно з пунктом 6 Особливостей № 1178 замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями № 1178. Отже, закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” та з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 808-ІХ. Крім цього, частиною першою статті 30 Закону 808-ІХ передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону 808-ІХ. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Водночас згідно з абзацом дванадцятим пункту 8 Особливостей № 1275 передбачено, що у разі виникнення у державного замовника потреби у закупівлі тотожного предмета закупівлі, яку він не міг передбачити на момент здійснення закупівлі у поточному році, під час визначення вартісних меж для вибору способу здійснення такої закупівлі не враховується очікувана вартість раніше здійснених закупівель за таким предметом закупівлі. Варто зазначити, що частина перша статті 2 Закону № 808-ІХ передбачає, що Закон застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі. Отже, у випадку виникнення додаткової потреби, яку об’єктивно неможливо було передбачити при попередній закупівлі тотожного предмета закупівлі, державний замовник може здійснити нову закупівлю без врахування вартості попередніх закупівель, з урахуванням Особливостей № 1275. Варто зауважити, що Закон № 808-IX та Особливості № 1275 не містять вимоги щодо переліку документів для підтвердження додаткової потреби в тотожних предметах закупівлі відповідно обов’язок щодо самостійного визначення змісту таких документів покладається безпосередньо на державного замовника з дотриманням принципів здійснення оборонних закупівель. Підсумовуючи, інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
08.05.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми, як державний замовник у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі — Постанова № 1275), здійснюємо закупівлі для забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 8 Постанови № 1275, спрощені закупівлі проводяться державним замовником у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), з урахуванням особливостей, встановлених цією Постановою.
Згідно з частиною 6 статті 14 Закону, замовник може вимагати від учасників надання забезпечення пропозиції (відповідно до ст. 25 Закону) та забезпечення виконання договору про закупівлю (відповідно до ст. 27 Закону).
Статтею 546 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) визначено види забезпечення виконання зобов’язання, як-от: неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, право довірчої власності. Крім того, частина 2 цієї ж статті передбачає, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
На практиці замовники часто встановлюють вимогу щодо надання забезпечення виконання договору у формі внесення грошових коштів (грошової застави) на рахунок замовника.
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи має право замовник (державний замовник), за умови відповідної вимоги в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимагати від переможця надання забезпечення виконання договору у формі перерахунку грошових коштів на рахунок замовника?
2. У разі наявності такого права, до якого саме виду забезпечення виконання зобов’язань, передбачених ЦКУ або Законом, слід відносити такий грошовий переказ (зокрема, чи вважається це заставою грошових коштів у розумінні ст. 572 ЦКУ та ст. 27 Закону)? Також просимо роз’яснити, чи виникає у замовника в такому разі обов’язок щодо укладення окремого письмового правочину (договору застави тощо) з переможцем закупівлі, крім основного договору про закупівлю?
3. Чи не суперечить встановлення вимоги про забезпечення виконання договору виключно у грошовій формі принципам недискримінації учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Слід зауважити, що відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Частиною першою статті 30 Закону передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі — Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі — закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до підпункту другого пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, поточного ремонту та експлуатаційного утримання пошкоджених автомобільних доріг на територіях активних бойових дій та територіях, які розташовані на відстані не більше 40 кілометрів від таких територій або від тимчасово окупованих територій, що використовуються для потреб Збройних Сил), в електронній системі закупівель в тому числі у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275. Спрощена процедура закупівлі проводиться замовником відповідно до статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі”. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником за договором про закупівлю. Відповідно до частини шостої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” замовником визначаються вимоги щодо надання забезпечення пропозиції відповідно до статті 25 цього Закону та забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до статті 27 цього Закону. Згідно з частиною першою статті 27 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. В свою чергу підпунктом дванадцятим частини третьої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” зазначено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов’язково зазначається розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати). Відповідно до частини третьої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю. Слід зауважити, що відповідно до частини тринадцятої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо: пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо такое забезпечення вимагалося замовником; учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю; якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю. Таким чином, відповідно до частини другої статті 2 Закону, придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення здійснюється державними замовниками на правових засадах Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням Особливостей № 1275. В оголошенні про проведення спрощеної процедури закупівлі обов’язково зазначається розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати). При цьому, умови, що стосуються розміру, виду, строку, умов надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю, державний замовник встановлює самостійно у тендерній документації або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі керуючись вимогами Закону, Закону України “Про публічні закупівлі” та Цивільного Кодексу України. Частиною першою статті 3 Закону закріплено основоположні принципи оборонних закупівель, серед яких: конкурентність, а також запобігання корупції, зловживанням та дискримінації. Частина третя цієї ж статті встановлює, що державні замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників закупівель. Вимоги, що встановлюються замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, не можуть містити дискримінаційних умов та зменшувати рівень конкуренції. Підсумовуючи, інформуємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
08.05.2026
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми, як державний замовник у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі — Постанова № 1275), здійснюємо закупівлі для забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 8 Постанови № 1275, у разі проведення спрощеної закупівлі, замовник при виявленні невідповідностей в інформації та/або документах учасника зобов’язаний розмістити повідомлення з вимогою про їх усунення протягом 24 годин. При цьому поняття «невідповідності» вживається у значенні, наведеному в пункті 43 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості).
Пунктом 43 Особливостей визначено вичерпний перелік випадків, коли замовник надає учаснику час на виправлення помилок. Водночас існують підстави для відхилення пропозиції (згідно з пунктом 44 Особливостей), які не підпадають під механізм «24 годин» і вимагають негайного відхилення учасника.
Суть проблеми:
На практиці виникають ситуації, коли під час розгляду пропозиції одного й того самого учасника замовник одночасно виявляє:
1. Невідповідності, які підлягають виправленню (наприклад, помилки в документах на підтвердження кваліфікаційних критеріїв або права підпису);
2. Порушення, які не підлягають виправленню та є безумовною підставою для відхилення пропозиції (наприклад, невідповідність технічним специфікаціям предмета закупівлі або відсутності забезпечення пропозиції).
Чинна редакція Особливостей та Постанови № 1275 чітко не регулює послідовність дій замовника/державного замовника у такому випадку: чи зобов’язаний замовник/державний замовник спочатку надати 24 години на виправлення технічних помилок, заздалегідь знаючи, що пропозиція все одно буде відхилена за іншою (невиправною) статтею, чи він має право відхилити таку пропозицію одразу?
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення:
У разі одночасного виявлення в пропозиції учасника як невідповідностей, що підлягають виправленню протягом 24 годин, так і підстав для відхилення, що не підлягають виправленню:
- Чи зобов’язаний замовник/державний замовник все одно оприлюднювати вимогу про усунення невідповідностей?
- Чи має право замовник одразу відхилити таку пропозицію, зазначивши в протоколі всі виявлені порушення (як ті, що підлягали виправленню, так і ті, що призвели до відхилення)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Слід зауважити, що відповідно до частини другої статті 2 Закону, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Частиною першою статті 30 Закону передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог встановлених статтею 30 Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275) які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі — закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до підпункту другого пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, поточного ремонту та експлуатаційного утримання пошкоджених автомобільних доріг на територіях активних бойових дій та територіях, які розташовані на відстані не більше 40 кілометрів від таких територій або від тимчасово окупованих територій, що використовуються для потреб Збройних Сил), в електронній системі закупівель в тому числі у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень визначених цими особливостями. Згідно з абзацами п’ятим - восьмим пункту 8 Особливостей № 1275 у разі проведення закупівлі в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим ніж два робочих дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником спрощених закупівель у складі пропозиції та/або подання яких вимагається оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, слід розуміти невідповідність інформації та/або документів у значенні, наведеному в пункті 43 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10. 2022 № 1178. Державний замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника спрощеної закупівлі більш як один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції. Державний замовник відхиляє пропозицію учасника спрощеної закупівлі у разі, коли учасник спрощеної закупівлі не виправив виявлені державним замовником після розкриття пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених державним замовником невідповідностей протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Таким чином абзацом п’ятим пункту 8 Особливостей № 1275 встановлено обов’язок державного замовника розмістити вимогу виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі. Відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках та здійснення заходів контролю у сфері публічних закупівель. Разом з тим, повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|