Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості Воєнний стан: громадянам та бізнесу
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
03.04.2025 Запитання      Тема: Виконання договору Розширений перегляд
817 / 1045
Міністерство економіки України Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» є добровільним об’єднанням громадян для спільної реалізації та захисту прав і свобод, виконання повноважень у сфері будівництва. У процесі здійснення діяльності (технічного нагляду) членами організації укладаються договори про виконання робіт/надання послуг. Вартість робіт/послуг визначається на підставі зведеного кошторисного розрахунку (кошторисної частини проектної документації на будівництво). Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво здійснюється після розроблення та затвердження проектної документації, що отримала позитивний експертний звіт. Відповідно до Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 до складу проектної документації входить інвесторська кошторисна документація, у тому числі зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва. Згідно з п. 3.1. КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі. На підставі проектної документації формуються технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та розраховується очікувана вартість. Згідно абзацу 7 пункту 2 Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва при визначенні очікуваної вартості в її складі враховується ПДВ. Під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників відкритих торгів, які не є платником ПДВ виникає питання правильного розрахунку (складання) договірної ціни. (Очікувану вартість замовник встановив з урахуванням ПДВ (20%). Пропозицію надав учасник, що є платником податку на прибуток за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок – 5%). Розрахунок пропозиції учасником надано на повну суму очікуваної вартості). У випадку обрання переможцем учасника, що не є платником ПДВ, чи має право замовник прийняти розрахунок пропозиції учасника (договірну ціну) на повний розмір очікуваної вартості закупівлі? Також, у випадку укладання договору з підрядником, що не є платником ПДВ без застосування електронної системи закупівель, чи має право замовник збільшити суму договору на суму ПДВ у разі зміни підрядником системи оподаткування та його реєстрації платником ПДВ (в проектній документації у вартості будівництва ПДВ враховано). Відповідно до пп 93 п. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономіки надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. На підставі вищевикладеного, просимо надати роз’яснення щодо вищевикладеного питання. З повагою, Голова відокремленого підрозділу ______________ АРТЕМ Мякінченко ____________________________________________________________ Адреса: 73027, м. Херсон, Корабельний район, вул. Уварова, буд. 4а/29б тел.: (066) 860 01 11 ел. пошта: [email protected]
Відповідь
03.04.2025 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
631 / 787
Вітаємо Вас, шановні колеги! Просимо надати роз’яснення щодо застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Постанова) в частині що стосується визначення предмету закупівлі під час закупівлі робіт. В нашому випадку виникла необхідність проведення закупівлі робіт з будівництва місцевої автоматизованої системи централізованого оповіщення територіальної громади (далі - МАСЦО). МАСЦО є об’єктом будівництва, на який розроблений та затверджений проєкт (проєктно-кошторисна документація), складений зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкту будівництва. МАСЦО складається з окремих складових – лінійних об’єктів, споруд, що мають окремі об’єктні кошториси (кошторисні розрахунки). Лінійні об’єкти, споруди зі складу МАСЦО територіально знаходяться в різних локаціях (частинах територіальної громади) та не пов’язані між собою, крім як функціональним призначення у складі МАСЦО. Питання: чи не буде порушенням вимог законодавства з питань закупівель визначення окремим предметом закупівлі - робіт по об’єкту (лінійному об’єкту, споруді) зі складу МАСЦО, якщо він має окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), навіть якщо їх кілька, а зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкту будівництва перевищує вартісну межу, визначену частиною першою ст. 3 Закону (пунктом 10 Постанови); чи не буде порушенням вимог законодавства з питань закупівель укладення Замовником прямих угод з Підрядником (Підрядниками), якщо вартість робіт по об’єкту (лінійному об’єкту, споруді) відповідно до об’єктного кошторису (кошторисного розрахунку) зі складу МАСЦО не перевищує вартісної межі, визначеної частиною першою ст. 3 Закону (пунктом 10 Постанови).
Відповідь
26.02.2025 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
979 / 1292
ТОВ «Тендерне агентство Радник» (код ЄДРПОУ 37716155, місцезнаходження: Україна, 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 71, офіс А, конт. тел. +380932076175), яке надає комплексні послуги у сфері закупівель, в особі директора Довгої Ганни Валентинівни звертається до вас з питанням (не)врахування ПДВ при оцінці тендерних пропозицій. Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), не заборонено укладати договір про закупівлю з переможцем — неплатником ПДВ вартістю, що не перевищує очікувану вартість закупівлі з ПДВ. Водночас наявні висновки моніторингів Державної аудиторської служби України (наприклад, моніторинг UA-M-2023-03-20-000041, оголошення UA-2023-02-23-009899-a, моніторинг UA-M-2024-06-21-000063, оголошення UA-2024-03-11-010486-a), під час яких аудитори прорахували очікувану вартість предмета закупівлі й визначили вартість без ПДВ, вартість ПДВ і вартість з ПДВ. При цьому було встановлено, що учасник-переможець, який не є платником ПДВ, запропонував цінову пропозицію без ПДВ, і, якщо додати до його ціни ПДВ, вартість його пропозиції перевищує очікувану вартість замовника з ПДВ. Замовник у роз’ясненнях навів висновки моніторингів з аналогічною ситуацією, але за наслідком яких порушень аудитори не встановили. Держаудитслужба не взяла до уваги роз’яснення замовника й зобов’язала розірвати договір. ДП «Прозорро» у матеріалі «Оголошення закупівлі з ПДВ та без ПДВ» радить замовникам оголошувати свої закупівлі з очікуваною вартістю без урахування ПДВ, а план закупівлі оголошувати з урахуванням ПДВ та інших зборів і платежів. Водночас така позиція суперечить практиці ДАСУ, адже аудитори вважають порушенням, якщо очікувана вартість предмета закупівлі не відповідає річному плану. Наприклад, під час моніторингу UA-M-2020-12-16-000017, оголошення UA-2020-09-22-007643-b, аудитори встановлюють порушення та зазначають, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Проте всупереч зазначеному очікувана вартість предмета закупівлі за процедурою UA-2020-09-22-007643-b не відповідає річному плану закупівлі UA-P-2020-09-18-006215-a, на який є посилання в електронній системі закупівель. У зв’язку з наведеним у замовників виникає чимало запитань, наведемо декілька прикладів. № 1. Замовник оголосив відкриті торги з особливостями на предмет закупівлі з ПДВ очікуваною вартістю 100 тис. грн. Жодних приміток щодо донарахування чи зменшення суми пропозиції учасника на суму ПДВ в тендерній документації немає. На торги прийшов один учасник, який запропонував ціну 99 999,00 грн, проте він неплатник ПДВ. Чи буде правомірно замовнику укласти договір про закупівлю за результатом цього тендеру на суму 99 999,00 грн без ПДВ? № 2. Проєктно-кошторисна документація на нове будівництво розроблена з урахуванням ПДВ. Сума становить 8,7 млн грн з ПДВ. На яку суму можна укласти договір з ФОП, який не є платником ПДВ: 8,7 млн грн без ПДВ чи 7,25 млн грн, яка вказана у зведеному кошторисному розрахунку без ПДВ? 1. Виходячи з практики органу оскарження, відсутності норм законодавства, які б регулювали встановлення очікуваної вартості з ПДВ або без ПДВ, просимо надати рекомендації щодо дій замовника в наведених ситуаціях. 2. Просимо також надати розʼяснення щодо того:  як оголошувати закупівлю: з ПДВ чи без ПДВ;  як у річному плані замовник має зазначити вартість: з ПДВ чи без ПДВ;  як оцінювати учасників — неплатників ПДВ?
Відповідь
12.02.2025 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
914 / 1162
Вітаю Вас! Суть питання: на початку року, наприклад, ми не можемо повністю і чітко свої потреби щодо закупівлі того чи іншого майна (послуги/робіт) запланувати та провести процедуру закупівлі згідно діючого законодавства. Наведу приклад фактично: 1 варіант: розмір кошторису-100 000 грн на товар код ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави на даний момент (закупівля без використання ЕСЗ), через певний час буде додатково виділено ще 100 000 грн на товар код ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави (закупівля без використання ЕСЗ), ще через певний час - ще 100 000 грн на товар код ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави (закупівля без використання ЕСЗ). В "сумі" виходить 300 000 грн по одному коду ДК (перевищує нижню межу у 200 000 грн). Але ми провели 3-ма договорами без використання ЕСЗ. 2 варіант: все теж саме (суми, код ДК, тощо), виходить, що ми "уходимо" та розділяємо суму закупівель на менші (допорогові) та фактично уникаємо використання ЕСЗ (відкриті торги, спрощену), що є фактично порушенням законодавства. Додатково: листи та роз.яснення Мінекономіки, експертів, тощо. носять рекомендаційний характер і не діючим законодавством. Питання: Як мені, як УО в/ч бути в даній ситуації: 1 варіант - проводити закупівлі по одному коду ДК на суми вищі, ніж межі згідно законодавства (200.000 грн для товарів, послуг; 1.500.000 грн для робіт) як кожна закупівля, як окрема без використання ЕСЗ? 2 варіант - Першу закупівлю проводити без використання ЕСЗ, а наступні другу та третю через Прозоро (спрощені/відкриті), вважаючи, що вже суми будуть перевищувати вищезазначені суми допорогових закупівель? Я не знайшов ніяких нових пояснень, розяснень, наказів, законів, постанов, щодо врегулювання даного питання. Буду Вам дуже вдячний за Вашу відповідь і допомогу для чіткої та правильної організації та проведення закупівель у підрозділах ЗСУ. З повагою, Майданчук Роман! Слава Україні!
Відповідь
06.02.2025 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
755 / 937
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 жовтня 2016 року № 281 затверджений Порядок розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об'єктів, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 року за № 1469/29599 (зі змінами). З метою забезпечення єдиного підходу до проведення розрахунків кошторисної вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, та відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 жовтня 2016 року № 281, органи місцевого самоврядування можуть самостійно встановлювати розмір кошторисної заробітної плати, що може враховуватись при визначенні вартості будівництва (нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення) об’єктів, які споруджуються із залученням коштів бюджету відповідної територіальної громади. Разом з тим, на теперішній час в умовах дії воєнного стану в Україні та продовженням загальної мобілізації військовозобов’язаних осіб будівельних підприємств, які визнано критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, зобов’язані дотримуватись певних критеріїв для бронювання своїх працівників, в тому числі нарахування щомісячної заробітної плати не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5, що становить 20 000 грн. Крім того, деякі Замовники при складанні тендерної документація висувають вимогу щодо розміру кошторисної заробітної плати, яку повинні застосовувати Учасники закупівель при визначенні вартості будівництва (нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення) об’єктів. За таких умов будівельні підприємства, які визнано критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, поставлені в нерівні умови із звичайним підприємствами та вимушені працювати собі у збиток. В зв’язку з викладеним вище просимо надати роз’яснення, як виконати умови тендерної документації в частині визначення розміру кошторисної заробітної плати підприємств, які визнано критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, при визначенні вартості будівництва та в цілому вартості тендерної пропозиції.
Відповідь
Попередня 1 2 3 4 5 6 7 ... 122 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2