|
|
02.09.2026
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (далі — Замовник) звертається до Міністерства економіки України як до Уповноваженого органу, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, з проханням надати роз'яснення щодо застосування законодавства. Замовником за результатами проведеної процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі: UA-2020-09-11-011352-b) було укладено довгостроковий договір про закупівлю № 84 від 22.09.2020р. Договір є чинним до 31 грудня 2027 року, а його загальна ціна становить 124`507`105.28 грн (з ПДВ). У зв’язку з коригуванням бюджетних призначень та виділенням додаткових асигнувань на поточний 2026 рік згідно з рішенням Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 05.06.2026 № 4055-VIII «Про внесення змін до рішення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Про бюджет Ізмаїльської міської територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області на 2026 рік» від 23.12.2025 № 3820-VIII» у Замовника виникла необхідність перенести частину фінансування (планових платежів) з 2027 року на 2026 рік. При цьому загальна сума договору залишається абсолютно незмінними, а міняється виключно графік (порядок) фінансування, графік виконання робіт та оплати за роками в межах чинності договору.
З метою приведення умов договору у відповідність до нових обсягів бюджетних асигнувань на 2026 рік, сторони планують укласти додаткову угоду про зміну річного розподілу фінансування.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостями здійснення публічних закупівель, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі — Особливості), просимо надати роз’яснення з таких питань:
1. Чи підпадає зміна річного розподілу фінансування (перенесення обсягів фінансування з наступного бюджетного періоду на поточний) без зміни загальної ціни довгострокового договору, встановлені пунктом 19 Особливостей щодо зміни істотних умов договору про закупівлю?
2. Чи має право Замовник укласти додаткову угоду про перенесення фінансування з 2027 на 2026 рік, керуючись загальними нормами Цивільного та Бюджетного кодексів України, без застосування підпунктів пункту 19 Особливостей, зважаючи на те, що ціна договору не коригується?
3. Чи виникає у Замовника обов'язок оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю в електронній системі Prozorro відповідно до вимог Закону та Особливостей, якщо додатковою угодою змінюється виключно річний графік фінансування та графік виконання робіт, а не істотні умови договору?
Відповідь просимо надати у встановлений законодавством строк на електронну адресу: [email protected].
|
|
Відповідь
|
|
Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 №1029, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
01.09.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 24.08.2026 року набули чинності зміни до положень Закону України «Про публічні закупівлі» в частині застосування вимог щодо підтвердження ступеню локалізації виробництва визначених законодавством товарів. Одна з таких змін – збільшення вартісної межі, з якої замовники повинні застосовувати вимоги щодо підтвердження локалізації, - з 200 тис. грн до 1 млн. грн. Крім того з 01.07.2026 очікувана вартість предмета закупівлі має визначатись в річному плані закупівель з урахуванням ПДВ у разі, якщо операція з постачання такого предмета закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до вимог законодавства.
З огляду на вищезазначене, просимо надати роз’яснення щодо врахування/неврахування ПДВ при визначенні того, чи досягнуто межі в 1 млн грн.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
01.09.2026
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Від 01.09.2026 відповідно до пункту 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості), замовники застосовують переговорну процедуру закупівлі, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі, як виняток у разі наявності принаймні однієї з підстав, виключний перелік яких визначений у вищезазначеному пункті Особливостей.
Зокрема, відповідно до підпункту 4 пункту 13 Особливостей замовник застосовує переговорну процедуру, «коли після укладення договору про закупівлю в нього виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару тим самим постачальником, якщо в разі зміни постачальника замовник буде вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призведе до виникнення несумісності, пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням, або така закупівля зумовлена змінами до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Закупівля додаткового обсягу товару в того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю без урахування податку на додану вартість».
Чи означає це (враховуючи те, що згідно з пунктом 14 Особливостей очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства) те, що узгоджена ціна пропозиції учасника переговорної процедури закупівлі, щодо якого прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю, з урахуванням податку на додану вартість не може перевищувати 50 відсотків ціни «початкового» договору про закупівлю без урахування податку на додану вартість?
Також просимо надати роз’яснення щодо того, що розуміється під «ціною договору про закупівлю» - початкова ціна договору чи ціна договору з урахуванням змін, внесених до нього відповідно до чинного законодавства протягом його виконання, на дату прийняття рішення про застосування переговорної процедури закупівлі на вищезазначеній підставі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 365/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ca038ddc-7328-407e-8d0f-f48a1434b7e4?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
18.08.2026
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою КМУ від 15 липня 2026 р. № 957 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 і від 11 листопада 2022 р. № 1275" внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості). П. 13 з 01.09.2026 передбачатиме проведення переговорної процедури закупівлі за наявності підстав. При цьому Постановою КМУ від 15 липня 2026 р. № 957 також внесено зміни до п.п. 17 та 19 Особливостей, згідно яких "17. Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 9-2, 10, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.", "Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 9-2 (крім підпункту 2 пункту 9-2 цих особливостей, за винятком договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків". Питання: Чи можна вважати, що до договору, що буде укладатися за результатами переговорної процедури закупівлі згідно п. 13 Особливостей (з 01.09.2026), не будуть застосовуватися норми пунктів 17 та 19 Особливостей (оскільки п. 13 не перелічено в пунктах 17 та 19 Особливостей) та зміна істотних умов такого договору буде здійснюватися за згодою Сторін відповідно до Цивільного кодексу України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.09.2026 № 3323-04/91700-06 "Щодо змін, внесених до Особливостей постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F91700-06Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування закупівлі здійснюються відповідно до Закону з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості). Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2026 № 957 внесено зміни до Особливостей, відповідно до яких із 01.09.2026 пунктом 10 Особливостей передбачено здійснення замовниками закупівель, зокрема, шляхом застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до умов, визначених пунктом 13 Особливостей. Пункт 13 Особливостей при цьому встановлює підстави та порядок застосування переговорної процедури закупівлі. Отже, закупівля із застосуванням переговорної процедури проводиться відповідно до пункту 10 Особливостей, а пункт 13 Особливостей визначає умови застосування та порядок проведення такої процедури. З огляду на це договір, укладений за результатами переговорної процедури закупівлі, є договором про закупівлю за результатами закупівлі, здійсненої відповідно до пункту 10 Особливостей. Відповідно до пункту 17 Особливостей такий договір укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, установлених цим пунктом винятків та Особливостей. Водночас згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання сторонами зобов’язань, крім випадків, прямо визначених цим пунктом. Отже, істотні умови договору, укладеного за результатами переговорної процедури закупівлі відповідно до пунктів 10 і 13 Особливостей, можуть змінюватися лише у випадках та з дотриманням умов, установлених пунктом 19 Особливостей. |
|
|
09.08.2026
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Громадська спілка «Енергетичний Союз», яка об'єднує учасників ринку електричної енергії України та представляє інтереси електропостачальників, трейдерів, виробників і споживачів електричної енергії, звертається до Міністерства економіки України як до органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель, у зв'язку з підготовкою законодавчих змін до Закону України «Про публічні закупівлі» № 4888-IX.
За інформацією, яка обговорюється професійною спільнотою енергетичного ринку, законопроєкт готується Міністерством економіки України на виконання доручення Президента України від 20.07.2026 № 01-01/1326 та передбачає виключення пункту 7 розділу XIV Закону України № 4888-IX. Разом з тим відповідне доручення Президента України офіційно не було оприлюднене, у зв'язку з чим професійна спільнота не мала можливості надати свої пропозиції щодо способів його реалізації.
На наше переконання, під час підготовки законопроєкту важливо врахувати, що пункт 7 розділу XIV був включений до Закону України № 4888-IX не як технічна норма, а як складова комплексної реформи законодавства про публічні закупівлі для врегулювання правової невизначеності, яка виникла внаслідок зміни судової практики щодо вже існуючих правовідносин. Його виключення без одночасного законодавчого врегулювання правових наслідків може призвести до відновлення цієї проблеми.
Особливу стурбованість викликають можливі наслідки для ринку електричної енергії та бюджетної сфери: скорочення кількості постачальників, які братимуть участь у публічних закупівлях, дострокове припинення договорів постачання, переведення бюджетних установ на постачальника «останньої надії» із суттєвим збільшенням вартості електричної енергії та додатковим навантаженням на державний і місцеві бюджети, особливо напередодні проходження осінньо-зимового періоду 2026/2027 років.
Просимо Міністерство економіки України:
під час підготовки законопроєкту на виконання доручення Президента України від 20.07.2026 № 01-01/1326 передбачити комплексне законодавче врегулювання порушеного питання, яке одночасно забезпечить приведення Закону України № 4888-IX у відповідність до вимог Конституції України та врегулює правові наслідки для вже існуючих правовідносин;
опрацювати пропозиції ГС «Енергетичний Союз», викладені в аналітичній записці, що додається;
провести фахове обговорення законопроєкту із залученням представників енергетичного ринку, НКРЕКП, профільних органів державної влади та експертної спільноти до його внесення на розгляд Верховної Ради України.
ГС «Енергетичний Союз» висловлює готовність долучитися до опрацювання відповідних законодавчих рішень, надати додаткові правові та економічні обґрунтування, а також взяти участь у робочих нарадах і консультаціях.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний кристувачу, повідомляємо, що Мінекономіки буде проведено робочу нараду з представниками заінтересованих органів, під час якої будуть опрацьовані питання застосування положень пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII у редакції Закону України від 27.05.2026 № 4888-IX та пункту 7 розділу XIV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" від 27.05.2026 № 4888-IX. За результатами зазначеної наради відповідні питання будуть додатково опрацьовані Мінекономіки.
|