|
|
02.07.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
На підставі статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо наступного питання.
Відповідно до Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 (далі – Постанова 1275), державні замовники у сфері оборони на період дії правового режиму воєнного стану здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони одним із способів передбачених у пункті 8 цих особливостей, зокрема у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
У Законі України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) порядок проведення спрощених закупівель визначено у статті чотирнадцять. Зокрема, у частині 10 статті 14 Закону визначено, що розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону. При цьому, стаття 14 Закону не містить посилання на частину другу статті 28 Закону, яка визначає порядок розкриття інформації в тендерних пропозиціях/пропозиціях та винятки, які стосуються не розкриття інформації, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна. Сама ж стаття 14 Закону, так само як і Постанова 1275, не містять інформації щодо можливості чи заборони у спрощених закупівлях визначати документи пропозиції конфіденційними.
У зв’язку з цим, постають наступні питання:
1. Чи застосовуються положення частини другої статті 28 Закону до порядку проведення спрощених закупівель оборонного призначення, які проводяться на підставі Постанови 1275?
2. Чи мають право учасники, беручи участь у спрощених закупівлях, які проводяться на підставі Постанови 1275, визначати конфіденційною інформацію, шляхом присвоєння документам пропозиції статусу «Конфіденційний документ» та відповідно обмежувати доступ в електронній системі закупівель до цієї інформації?
3. Чи підлягає відхиленню пропозиція учасника спрощеної закупівлі, якщо він визначив конфіденційною інформацію про запропоновану ціну, інші критерії оцінки та/або технічні умови чи технічні специфікації, враховуючи те, що частина 13 статті 14 Закону не містить такої підстави для відхилення?
Будемо вдячні за офіційне роз’яснення для правильного застосування норм чинного законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275).
Відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон № 922-VIII), з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок № 822);
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275.
Варто звернути увагу, що підпунктом 2 пункту 8 Особливостей № 1275 передбачено проведення спрощених закупівель не у порядку конкретно визначених статей Закону № 922-VIII, а у порядку передбаченому Законом № 922-VIII загалом, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275.
Крім цього, відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону № 922-VIII з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Частиною десятою статті 14 Закону № 922-VIII зазначено, що розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 Закону № 922-VIII.
Водночас, частиною другою статті 28 Закону № 922-VIII встановлено, що під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому цієї частини, та формується список учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни.
Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону № 922-VIII, і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону № 922-VIII.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Таким чином, у статті 28 Закону № 922-VIII зазначено, що під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому частини другої статті 28 Закону № 922-VIII. При цьому згідно пункту 24 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII пропозиції подаються учасником замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
Отже, учасники закупівель подають свої тендерні пропозиції/пропозиції у порядку передбаченому Законом № 922-VIII у тому числі із застосуванням положень частини другої статті 28 Закону № 922-VIII.
Крім цього, відповідно до частини 13 статті 14 Закону № 922-VIII замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:
1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;
2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;
4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.
Згідно з абзацом восьмим пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 Закону № 922-VIII.
Отже, необхідно звернути увагу, що вичерпний перелік підстав для відхилення пропозицій учасників спрощеної закупівлі визначений частиною тринадцятою статті 14 Закону № 922-VIII серед якого не зазначено такої підстави як відхилення пропозиції учасника спрощеної закупівлі, якщо він визначив конфіденційною інформацію про запропоновану ціну, інші критерії оцінки та/або технічні умови чи технічні специфікації та положення абзацу восьмого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII стосуються виключно тендерних пропозицій поданих у порядку процедури відкритих торгів.
Водночас, статтею 14 Закону № 922-VIII встановлено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі замовник може зазначати іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне включити до оголошення.
Відтак, державний замовник при здійсненні закупівель у спосіб передбачений підпунктом 2 пункту 8 Особливостей № 1275 здійснює оцінку та розгляд поданих пропозицій учасників спрощеної закупівлі на відповідність умовам, визначеним державним замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
При цьому, Мінекономіки наголошує, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Разом з тим, повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
|
03.06.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
До переліку локалізованих включено товар китайського виробництва, посилання https://prozorro.gov.ua/uk/product/52f23cef6fbb4d8d8a6c84ff23e0e6c8
Компресор 175-6779
52f23cef6fbb4d8d8a6c84ff23e0e6c8
Ступінь локалізації 25.14%
Виробник SINOMACH-HI INTERNATIONAL EQUIPMENT CO., LTD
Код ЄДРПОУ: 913204115969344018.
Місцезнаходження виробника товару: Китайська Народна Республіка (Китай, скороч. − КНР).
Тобто країна резиденції Виробника – це Китай (КНР), а не Україна.
Згідно із інформацією в переліку та калькуляцією на товар Компресор 175-6779 файл «Заявка про включення товару до переліку товарів із підтвердженим ступенем локалізації.pdf» від 19 травня 2025 11:30: «На території України виробляється не менше одного з елементів товару (зокрема вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів) та /або використовуються вузли, агрегати, деталі і комплектувальні вироби, виготовлені на території України, здійснюється гарантійне і післягарантійне обслуговування 25,14 відсотків».
Серед документів замість заповненої форми державного статистичного спостереження № 1П-НПП (річна) “Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції”, визначеної Держстатом, з інформацією за попередній звітний рік, наявний файл «Щодо звіту за формою №1П-НПП переклад.pdf» − це Лист-пояснення щодо ненадання звіту про виробництво та реалізацію промислової продукції, в якому зазначено наступне: підприємство SINOMACH-HI INTERNATIONAL EQUIPMENT CO., LTD не залучено до державного статистичного спостереження Держстату за формою 1П-НПП “Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції”, відповідно, означену інформацію не подає.
Вбачається, що фактично серед документів відсутня заповнена форма статистичного спостереження № 1П-НПП (річна).
Разом із тим, Замовник не наділений повноваженнями перевіряти документи, визначені Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861.
Країна походження товару — це країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом України (ч. 2 ст. 36 МКУ). Чинні НПА щодо локалізації не визначають окремих вимог для надання інформації про виробничі потужності, задіяні в Україні іноземними виробниками так званих «локалізованих» товарів. Питання:
1. Чи вважається в цьому випадку підтвердженим ступінь локалізації товару виробництва Китайської Народної Республіки?
2. Чи має право товар виробництва Китай (КНР) бути занесений до переліку локалізованих?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Шодо питання 1Питання щодо вимог та документів, які стосуються підтвердження ступеня локалізації виробництва товару розглянуто у запиті № 624/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UAУраховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Щодо питання 2 |
|
|
26.05.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Надайте, будь ласка, роз’яснення в наступній ситуації, що виникла під час проведення закупівлі. Нами, як замовник, проводилася закупівля, а саме запит (ціни) пропозицї, в проєкті договору ми прописали наступну вимогу:
«2.5. Постачальник, в якості підтвердження, з урахуванням вимог пп. 3 п. 64 Постанови Кабінету Міністрів України № 822 на момент укладення договору надає Покупцю оригінал довідки про походження товару, яка стає невід'ємною частиною цього договору, та якою виробник, або представник, або дилер, або дистриб'ютор, уповноважений виробником (якщо їх відповідні повноваження щодо вчинення правочинів на розповсюдження його продукції поширюються на територію України) гарантує, що товар не вироблений на території країн-агресорів та не пов'язаний з отриманням доходів громадянами країни-агресора чи пов'язаних з нею осіб; юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства країни-агресора чи пов'язаних з нею осіб; юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіциарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є країна-агрессор чи пов'язані з нею особи, громадяни країни-агресора чи пов'язані з ними особи або юридичні особи; створені та зареєстровані відповідно до законодавства країни-агресора чи пов'язаних з нею осіб. Вказана довідка має бути адресована замовнику та містити наступну інформацію: реквізити особи, яка видала довідку, найменування та кількість одиниць товару, що постачається, ідентифікатор процедури закупівлі, назву виробника, країни виробника, країни походження товару.»
Одним з учасником закупівлі було подано на нас заяву про вчинення кримінального правопорушення при проведені закупівлі. Учасник в заяві зазначив, що запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені нормами Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 і вважає, що вимога про надання вищевказаної довідки, що прописана в проєкті договору, є порушенням.
Враховуючи це, просимо Вас надати роз’яснення стосовно наступного:
1. Чи може замовник при проведенні запиту пропозицій постачальників передбачити в проекті договору про закупівлю надання переможцем документального підтвердження інформації про походження товару у вигляді довідки від виробника.
2. Яку відповідальність може понести Замовник у випадку якщо зазначення такої вимоги в проєкті договору є неправомірним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 594/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/a20a70de-e3cc-41af-b4af-e67583e6b68f?lang=uk-UA
|
|
|
19.05.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Указом Президента України від 19.01.2025 р. № 38/2025 було введено в дію Рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 19.01.2025 р. «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком до такого Рішення. Серед осіб, які потрапили у санкційні списки є Григоришина Костянтина Івановича - ….1965 р.н., Громадянство: Україна, Російська Федерація.
Разом з тим, відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вказана інформація про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Енера Вінниця», а саме: ПІБ: Григоришин Костянтин Іванович; громадянство: Україна; адреса: Україна, …; тип бенефіціарного володіння: непрямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100
Постановою НКРЕКП від 14.06.2018р. № 429 ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ» видана ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до пункту 62 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року №2019-VIII (далі – Закон №2019-VIII): «побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об’єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність)». Відповідно до пункту 93 частини першої статті 1 Закону №2019-VIII: «універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України».
Відповідно до додатку 3 до Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території» затверджених постановою НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 на території Вінницької області функції постачальника універсальних послуг виконує ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ» (код ЄДРПОУ 41835359).
У межах території здійснення діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг.
Згідно додатку 3 Положення «Про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 483 (із змінами). Відповідно до пункту 2 цього додатка, фіксовані ціни, визначені пунктом 1 цього додатка, застосовуються до електричної енергії, що купується у постачальників універсальних послуг та споживається зокрема: юридичними особами, які є власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (містечок із збірних модулів, гуртожитків, оздоровчих таборів, будинків відпочинку, санаторіїв, пансіонатів, готелів тощо), у частині задоволення власних побутових потреб внутрішньо переміщених осіб.
На підставі вищевикладеного, просимо надати роз’яснення щодо можливості укладення договору з постачальником універсальної послуги, яким є ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 76/2025, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/942684f3-541e-4d59-bc15-ceda85228341?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
25.04.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 № 808-I, у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору).
Згідно з абз. 1 п. 49 Постанови КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель», прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори.
П. п. 1 п. 3 Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» на період дії правового режиму воєнного стану абз. 1 п. 49 Постанови КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель» не застосовується.
Питання 1:
Чи застосовується на даний час до єдиного виконавця державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення (відмінних від безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин)), укладеного за неконкурентною процедурою, обмеження щодо рівня прибутку (граничного рівня прибутку) такого єдиного виконавця у складі ціни цих товарів (робіт, послуг), які саме та на підставі яких нормативних актів?
Питання 2:
В якому порядку та з урахуванням чого на даний час має визначатись / узгоджуватись договірна ціна державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення (відмінних від безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин)), укладеного за неконкурентною процедурою, з єдиним виконавцем і якими нормативними актами це регламентовано?
Питання 3:
Чи зобов’язані на даний час суб’єкти господарювання, які здійснюють придбання, виробництво, виконання та надання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в / для інших суб’єктів господарювання в межах цивільних (господарських) договорів між ними в ланцюжку постачання для їх подальшого використання в товарах, роботах і послугах оборонного призначення, дотримуватись будь-яких обмежень щодо рівня їх прибутку (граничного рівня прибутку) у складі ціни цих комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) товарів (робіт, послуг), яких саме та на підставі яких нормативних актів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Законом України від 22.02.2024 № 3589-IX “Про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі” щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану” врегульовано питання визначення прибутку при укладанні державних (контрактів) договорів державними замовниками в сфері оборони (далі - державні замовники) та забезпечено можливість на період воєнного стану регулювання Кабінетом Міністрів України граничного рівня прибутку в таких державних (контрактах) договорах, так і механізм дій, у випадку, якщо такий рівень прибутку не встановлений.
Так, статтю 30 Закону було доповнено новою частиною третьою та встановлено, що у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору). У разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.
При цьому, “Прикінцеві та перехідні положення” Закону доповнено також пунктом 8-1, згідно з яким положення частини третьої статті 30 Закону застосовуються до державних контрактів (договорів) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або виконувалися (виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-IX.
З огляду на викладене, вищезазначені норми застосовуються до всіх державних контрактів (договорів), укладених за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, під час дії правового режиму воєнного стану, і змінами, внесеними до Закону, забезпечено ретроспективне врегулювання питання визначення рівня прибутку виконавця в таких державних (контрактах) договорах.
Крім цього, згідно із пунктом 5 частини першої статті 19 Закону державне регулювання очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за оборонними закупівлями під час застосування неконкурентної процедури закупівлі ґрунтується на таких засадах – рівень прибутку у складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови № 1275 на період дії правового режиму воєнного стану не застосовуються:
положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309, Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.03. 2021 № 363 “Питання оборонних закупівель”;
положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363.
Пунктом 46 Особливостей № 1275 передбачено, що у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в комерційній пропозиції в обов’язковому порядку зазначаються всі витрати виконавця, пов’язані з виготовленням/придбанням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, всі податки та збори та постачальницька винагорода, яка становить 3 відсотки вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором (контрактом) і підлягає сплаті за умови виконання вітчизняним суб’єктом господарювання всіх умов державного контракту (договору).
Отже, слід зауважити, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 граничний розмір прибутку відповідно до Постанови № 1275 не застосовується на період дії правового режиму воєнного стану.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, Постановою № 1275 на підставі пункту 5 частини першої статті 19 Закону встановлено рівень прибутку спецімпортерів на рівні 3 відсотків від вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором при закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Разом з тим, відповідаючи на питання, слід зазначити, що відповідно до підпункту другого частини першої статті 2 Закону, виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору) - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених цим Законом.
Пунктом 9 Особливостей № 1275 встановлено, що придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), без проведення закупівель в електронній системі закупівель допускається за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості 1178), або якщо замовником було відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом), при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, а сума державного контракту (договору) що укладається не повинна перевищувати очікувану вартість визначену замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
З огляду на викладене державний замовник має право здійснювати закупівлі без використання електронної системи закупівель та конкурентних видів (способів) закупівель визначених пунктом 8 Особливостей № 1275 шляхом укладання прямого державного контракту (договору) за наявності виключного переліку підстав, що передбачені пунктом 13 Особливостей № 1178 або, у випадку якщо спрощена закупівля була відмінена через відсутність учасників.
У випадку укладання прямого державного контракту (договору) відповідно до пункту 9 Особливостей № 1275, такі особливості не встановлюють окремих вимог щодо порядку формування вартості такого державного контракту (договору) або обмеження розміру постачальницької винагороди (прибутку), необхідності та умов її (винагороди) підтвердження тощо.
Водночас, відповідно до статті 3 Закону оборонні закупівлі здійснюються, зокрема, на основі таких принципів, як своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, ефективність використання коштів, результативність, запобігання корупції, зловживанням та дискримінації. У зв’язку з чим, при здійсненні оборонних закупівель, державні замовники мають також дотримуватись принципів здійснення оборонних закупівель, визначених Законом, та забезпечувати ефективне витрачання коштів.
|