|
|
27.06.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель.
На період дії воєнного стану замовники та учасники публічних закупівель керуються Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).
Згідно з частиною 6 пункту 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни в договорі у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування – пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
У нашій діяльності виникла наступна ситуація. З 1 січня 2025 року пільги з оподаткування, які застосовувалися до нашої організації, було скасовано, у зв’язку з чим договори про закупівлю укладалися з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ) за ставкою 20%. З 1 липня 2025 року пільги з оподаткування було відновлено, і ставка ПДВ знижена до 0%, що вимагає укладення додаткових угод до договорів для виключення ПДВ.
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення щодо наступних питань:
1. Чи допускається виключення ПДВ із договору про закупівлю без зміни загальної ціни договору, чи сторони зобов’язані зменшити ціну договору пропорційно до наданої пільги з оподаткування (зниження ставки ПДВ) відповідно до частини 6 пункту 19 Особливостей?
2. Якщо виключення ПДВ без зміни ціни договору є неможливим, чи допускає частина 6 пункту 19 Особливостей внесення змін до договору про закупівлю шляхом зменшення ціни договору пропорційно до наданої пільги з оподаткування?
3. Чи можуть контролюючі органи розцінити залишення ціни договору без змін після виключення ПДВ як порушення законодавства про публічні закупівлі?
4. Чи потрібно вносити зміни до всіх договорів, укладених із ПДВ, після відновлення пільги з оподаткування?
Просимо надати роз’яснення з вищезазначених питань у встановлені чинним законодавством України терміни на електронну адресу: [email protected].
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 519/2023, 421/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|
|
|
30.05.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо здійснюється закупівля з використанням електронного каталогу в електронній системі закупівель «запит (ціни) пропозицій» на закупівлю «Електрична енергія, без розподілу» чи має право Замовник в оголошенні прописувати Розрахунок ціни пропозиції: Р = ∑ Niплан * (Цпрогн. + Тпер. + М) * 1,2, грн з ПДВ де,
Р – загальна сума (вартість, ціна) пропозиції постачальника у гривні (UAH) з ПДВ,
Niплан – плановий обсяг закупівлі електричної енергії для (об’єкта) об’єктів Споживача 6 200 000 кВт*год.
Цпрогн.– прогнозована ціна електричної енергії для даної закупівлі, грн за 1 кВт*год без ПДВ, яка визначається як середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» у торговій зоні "ОЕС України" за період з 01 грудня по 31 грудня включно 2024 року за даними АТ «Оператор ринку», розміщеними на його веб-сайті https://www.oree.com.ua, з обов’язковим врахуванням індикатора діапазону можливого коливання ціни електричної енергії в сторону збільшення, а саме: плюс три відсотки (замовник встановлює величину цього індикатора однакову для всіх учасників).
Тпер - затверджений Постановою НКРЕКП від 09.12.2023 №2322 тариф на послуги передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» (оператор системи передачі – ОСП) в розмірі 0,68623 грн. за 1 кВт*год без ПДВ;
М – вартість послуг Постачальника, запропонована постачальником, що подає пропозицію у запиті, грн. за 1 кВт*год. без ПДВ; (З метою запобігання умисному заниженню цін постачальниками задля перемоги у цьому запиті шляхом демпінгування, і як наслідок –пропонування у подальшому безпідставного збільшення ціни електричної енергії, вартість послуг Постачальника (М) не може бути величиною від’ємною.)
1,2 – математичне вираження ставки податку на додану вартість (ПДВ-20 %).
У разі, якщо «М» постачальника, що є переможцем відбору, буде від’ємною величиною, це буде розцінюватися як письмова відмова постачальника від укладання договору на умовах, визначених замовником у запиті пропозицій постачальників, зокрема, у проєкті договору, який є складовою частиною запиту пропозицій постачальників, та пропозиція такого переможця відбору підлягає відхиленню згідно з пп.2 п.64 Порядку №822.
Чи має право Замовник смостійно кваліфікувати Переможя відбору та застосовувати вказану формулу? Чи має прова Замовник самостійно дискваліфікувати Переможця відбору прописуючи у протоколі що згідно проведеного розрахунку М - (вартість послуг постачальника) Переможця відбору, с
від'ємною величиною, що порушує умови оголошення і договору Закупівлі.
Подання Переможцем-відбору пропозиції, яка не відповідає умовам, визначеним Замовником
у запиті ціни (пропозиції), а також проекту договору класифікується як письмова відмова від укладання договору та підлягає відхиленню відповідно до пп. 2 п.64 Постанові КМУ «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» N 822 від 14.09.2020? Та відхилити Переможця відбору без отримання письмової відмови від укладення договору
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 768/2023, № 42/2024, 594/2024 що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/e3af6edc-dae0-4a25-a153-3c9c7868278e?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/6b8800a3-b1f0-4700-abb7-709fa98efe0f?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/inforez/Details/a20a70de-e3cc-41af-b4af-e67583e6b68f?lang=uk-UAПринагідно інформуємо, що Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону України "Про публічні закупівлі". Міністерством ведеться постійна робота з удосконалення законодавства сфери публічних закупівель. Так, Мінекономіки розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі – проєкт акта), яким вносяться зміни до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 року № 822 (далі – Порядок). Проєктом акту пропонується передбачити, що запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника, переможця відбору, інших документів, які не передбачені Порядком, а також вимог, що обмежують нижню межу ціни пропозиції постачальника. Зазначений проєкт акта оприлюднено на вебсайті Мінекономіки за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/Detail/f3f85647-7743-47d0-ad7e-9910a181531f?lang=uk-UA&title=ProktPostanoviKabinetuMinistrivUkrainiproVnesenniaZminDoPoriadkuFormuvanniaTaVikoristanniaElektronnogoKatalogu
|
|
|
05.05.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до умов рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility на придбання техніки ПТУ № 44 м. Миргорода виділено джерела фінансування з державного бюджету (за інструментом Ukraine Facility) – 8849,00 тис.грн (47,45%) та співфінансування обласного бюджету – 7481,00 тис.грн, інші кошти /кошти закладу – 2319,00 тис. грн (52,55 %). Чи можливе проведення окремо від всього фінансування закупівлі в межах суми виділеної за інструментом Ukraine Facility: 9800,00 тис.грн , плюс субвенція 1500,00 тис.грн (комбайн зернозбиральний та жниварка зернова)? Як вірно зазначити суму з ПДВ чи без ПДВ в розмірі 8849,00 тс.грн, а інший залишок вирахувати з ПДВ?
Також, чи можна інші кошти в розмірі 7349,00 тис.грн співфінансування провести шляхом процедурами закупівель відповідно до чинного законодавства України згідно з Державним класифікатором – ДК 021:2015?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 138/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/efb53190-f839-4ad9-bfd4-14e4fa9ef5a6?lang=uk-UA
|
|
|
23.04.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи звільняються від оподаткування ПДВ (або оподатковуються за нульовою ставкою) маскувальні костюми індивідуальні виробництва України в закупівлі військовою частиною за постановою КМУ 1178 або за оборонною закупівлею за постановою КМУ 1275?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Звертаємо увагу, що Мінекономіки як Уповноважений орган з питань закупівель здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 9 Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), тому питання оподаткування не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері закупівель. При цьому, відповідно до пункту 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 (зі змінами) (далі – Положення), Державна податкова служба України (далі – ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення одним із завдань ДПС є реалізація державної податкової політики. З огляду на зазначене, для отримання відповіді з приводу Вашого питання, пов'язаного з оподаткуванням, рекомендуємо звертатися до вищезазначеного органу. При цьому, принагідно повідомляємо, що питання податку на додану вартість, в тому числі для державних замовників (служб державних замовників, військових частин) для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, висвітлено пунктом 32 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text
|
|
|
03.04.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство економіки України
Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» є добровільним об’єднанням громадян для спільної реалізації та захисту прав і свобод, виконання повноважень у сфері будівництва.
У процесі здійснення діяльності (технічного нагляду) членами організації укладаються договори про виконання робіт/надання послуг. Вартість робіт/послуг визначається на підставі зведеного кошторисного розрахунку (кошторисної частини проектної документації на будівництво).
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво здійснюється після розроблення та затвердження проектної документації, що отримала позитивний експертний звіт.
Відповідно до Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 до складу проектної документації входить інвесторська кошторисна документація, у тому числі зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва.
Згідно з п. 3.1. КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.
На підставі проектної документації формуються технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та розраховується очікувана вартість.
Згідно абзацу 7 пункту 2 Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва при визначенні очікуваної вартості в її складі враховується ПДВ.
Під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників відкритих торгів, які не є платником ПДВ виникає питання правильного розрахунку (складання) договірної ціни. (Очікувану вартість замовник встановив з урахуванням ПДВ (20%). Пропозицію надав учасник, що є платником податку на прибуток за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок – 5%). Розрахунок пропозиції учасником надано на повну суму очікуваної вартості).
У випадку обрання переможцем учасника, що не є платником ПДВ, чи має право замовник прийняти розрахунок пропозиції учасника (договірну ціну) на повний розмір очікуваної вартості закупівлі?
Також, у випадку укладання договору з підрядником, що не є платником ПДВ без застосування електронної системи закупівель, чи має право замовник збільшити суму договору на суму ПДВ у разі зміни підрядником системи оподаткування та його реєстрації платником ПДВ (в проектній документації у вартості будівництва ПДВ враховано).
Відповідно до пп 93 п. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономіки надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
На підставі вищевикладеного, просимо надати роз’яснення щодо вищевикладеного питання.
З повагою,
Голова
відокремленого підрозділу ______________ АРТЕМ Мякінченко
____________________________________________________________
Адреса: 73027, м. Херсон, Корабельний район, вул. Уварова, буд. 4а/29б
тел.: (066) 860 01 11
ел. пошта: [email protected]
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів та, виходячи з цього, планування закупівель міститься в запиті № 810/2021 , а також листах від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Водночас зазначаємо, що оскільки згідно Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, з питань визначення вартості будівництва пропонується додатково звернутися до Мінрозвитку.
|