|
|
06.11.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нам надійшов лист: "Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 454 від 17.03.2016 (зі змінами), предмет закупівлі товарів і послуг визначається Замовником за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. У даній закупівлі Вами визначено предмет закупівлі за показником третьої цифри, а саме ДК 021:2015 - 71900000-7, що є порушенням чинного законодавства у сфері державних закупівель. Просимо привести до відповідності оголошення про проведення торгів та тендерну документацію. Також, звертаємо Вашу увагу, що аналогічна помилка має місце в інших закупівлях, що оприлюднено Вами в системі Prozorro."
Ми відповіли:"Згідно ДК 021:2015 класифікація лабораторних послуг передбачена лише за кодом: 71900000-7 Лабораторні послуги Laboratory services".Надійшов наступний лист:"У випадку коли у Єдиному закупівельному словнику код не має деталізації необхідно обрати чотирьохзначний код, який найбільш відповідає предмету закупівлі, наприклад: 98390000-3 Інші послуги"
Просимо надати роз'яснення стосовно наших наступних дій та яким нормативно-правовим актом це регулюється? Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
15.03.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Громадська організація «Центр АСНДІ» відповідно до свої статутних завдань провадить діяльність у сфері громадського контролю закупівель та використання публічних коштів, а також професіоналізації публічних закупівель.
Відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі ‒ Закон), для забезпечення власних потреб, замовники за результатами проведення процедур закупівель/спрощених закупівель укладають договори про закупівлю. При цьому істотні умови договору про закупівлю, відповідно до пункту другого частини п’ятої статті 41 Закону, можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, ‒ не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.
У листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 «Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю» (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) наголошено, що внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.
У додатку 1 «Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю» до цього листа щодо пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону роз’яснено, що розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби ‒ від останньої зміни ціни та кількості.
У 2021 році склалася наступна ситуація. Постачальник товару надав документальне підтвердження (за один період) коливання ціни на 40 % від дати укладення договору (зокрема, постачальником надано одну довідку про коливання ціни щодо випадку, передбаченого пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону) та пропонує замовнику укласти три додаткові угоди щодо збільшення ціни товару за пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону. За змістом пропонованих додаткових угод ціна товару збільшується до 10 % в кожній із трьох додаткових угод та в цілому приблизно на 34 % від початкової ціни за трьома додатковими угодами.
Виходячи з викладеного вище, просимо роз’яснити:
1) чи можна в описаній ситуації укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону;
2) чи допустиме одноразове документальне підтвердження постачальником коливання ціни товару на ринку на 40 % (а не подання окремого документа на кожне коливання ціни товару на ринку) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону;
3) чи можна укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону у випадку закупівлі електричної енергії;
4) чи повинні бути дотримані якісь (якщо так ‒ то які саме) часові проміжки між першою та наступними додатковими угодами у випадку збільшення ціни товару до 10 % згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону при закупівлі електричної енергії.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь Мінекономіки на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
24.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо Вас надати відповідь рекомендаційного характеру на питання щодо застосування законодавства у сфері закупівель електричної енергії, яке полягає у наступному.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії здійснюється за вільними цінами з дотриманням правил роздрібного ринку.
Згідно з положеннями розділу ІІІ «Постачання електричної енергії на роздрібному ринку» та розділу IV «Порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії» Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, вартість електричної енергії визначається договором, укладеному на основі комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному сайті постачальника електричної енергії та на сайті Регулятора.
На офіційних сайтах основної кількості постачальників електричної енергії розміщено комерційні пропозиції, в яких ціна за одиницю товару визначається на умовах диференціації з урахуванням ціни закупівлі електроенергії на оптовому ринку постачальником, яка змінюється почасово, прогнозної оптової ринкової ціни, та ціни додаткових послуг.
Наприклад, на офіційних сайтах постачальників електричної енергії ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», ТОВ «Київські енергетичні послуги», та інших розміщено комерційні пропозиції, відповідно до яких вартість електричної енергії визначається наступним чином:
Ц=(В1+В2)*W, де:
В1 – ціна закупівлі електроенергії на оптовому ринку;
В2 – ціна послуг постачальника;
W – фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії.
В деяких випадках, ціна закупівлі електроенергії на оптовому ринку зазначається як ціна придбаної постачальником електричної енергії в ДП «Енергоринок», в інших випадках розраховується як добуток фактичної ціни закупівлі електричної енергії без погодинних приладів обліку та прогнозної оптової ціни встановленої Регулятором на розрахунковий період, поділеної на прогнозовану ринкову ціну, встановлену Регулятором на попередній період.
Аналогічно, в комерційних пропозиціях коливається ціна послуг постачальника від 0,10 грн/кВт*год до 0,15 грн/кВт*год.
З огляду на зазначене, виникає декілька питань щодо дій замовника при закупівлі електричної енергії з дотриманням вимог вищезазначеного законодавства, а саме:
1. Чи відповідає визначення ціни електричної енергії за зазначеним механізмом вимогам Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Що, в даному випадку, визначається предметом закупівлі – електрична енергія як товар, чи додаткові послуги?
3. У випадку визначення предметом закупівлі електроенергії як товару - як врахувати ціну придбання електроенергії на оптовому ринку, яка змінюється в залежності від часу доби більш ніж у два рази?
4. У випадку визначення предметом закупівлі додаткових послуг – чи враховувати та яким чином ціну придбання електроенергії на оптовому ринку при визначені очікуваної вартості предмету закупівлі?
Заздалегідь вдячні за порозуміння.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07%20 розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії” та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії”.
Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|
|
|
18.06.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати алгоритм дій Замовника відкритих торгів у наступному випадку:
1. За результатами оцінки пропозиції з найнижчою ціною, Тендерний комітет визначив Учасника №1 Переможцем відкритих торгів.
2. Учасник №2 оскаржує це рішення, так як Переможець (Учасник №1) у складі тендерної пропозиції надав недостовірну інформацію ( в графі виробник, вказав підприємство, яке не виготовляє даний тип продукції), чим порушив ст..28 п.7 Закону України « Про Публічні закупівлі».
3. При розгляді скарги, тендерний комітет просить надати пояснення з цього приводу Переможця (Учасника №1), та перевіряє наявну інформацію на сайті підприємства-виробника.
4. На сайті виробника відсутній тип товару, що є предметом закупівлі. В телефонній розмові представник виробника вказує що підприємство не виготовляє даний тип продукції, але офіційну письмову відповідь підприємство не надає.
5. Переможець (Учасник №1) надає відповідь про можливість виготовлення вказаним виробником цього типу продукції, але підтвердження від виробника не надає, так як це не передбачено тендерною документацією.
Який алгоритм дій в цьому випадку Замовника відкритих торгів:
• Дискваліфікувати Переможця (Учасника №1) посилаючись на ст..28 п.7 Закону України « Про Публічні закупівлі».
• Відхилити скаргу, посилаючись на лист-відповідь Переможця (Учасника №1).
• Інше (ваша відповідь).
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною першою статті 23 Закону установлено, що з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі фізична/юридична особа має право звернутися до замовника не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції.
Натомість скарги, які стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника подаються суб'єктом оскарження до органу оскарження - Антимонопольного комітету України у порядку, встановленому статтею 18 Закону.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п'яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Детальніше про оскарження можна ознайомитися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 , де розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця встановлені у пункті 2 частини першої статті 30 Закону та є вичерпними.
|
|
|
26.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз’яснення, щодо правильності застосування процедури закупівліробіт.
Згідно пункту 22 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі вказано, що
«роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт».
Згідно розділу III Наказу Мінекономрозвитку і торгівлі від 17.03.2016 року №454 (зі змінами) вказано, що «визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»…, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника».
Наше підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання , тому Закон застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі товару, послуги дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт 5 мільйонів гривень.
Прошу надати роз’яснення, яку процедуру закупівлі необхідно застосувати для закупівлі : окремо проектно - вишукувальних робіт (ПВР), а згодом будівельних робіт(БР) по одному і тому ж об’єкту, якщо загальна кошторисна вартість об’єкту, згідно ЗКР становить 20 млн.грн ( із них проектно- вишукувальні роботи- 1,2 млн.грн, а будівельні роботи – 12млн.грн )
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|